- 1 Якою буде доля виробництва електроенергії на ЗАЕС і як Україна може повернути власні енергоресурси?
- 2 Чому неможливий розподіл ЗАЕС між трьома сторонами?
- 3 Які причини зацікавленості американців у ЗАЕС?
- 4 Наскільки українська атомна енергетика може бути прибутковою на міжнародній арені?
- 5 Який рівень залежності України від атомної електроенергії?
- 1 Якою буде доля виробництва електроенергії на ЗАЕС і як Україна може повернути власні енергоресурси?
- 2 Чому неможливий розподіл ЗАЕС між трьома сторонами?
- 3 Які причини зацікавленості американців у ЗАЕС?
- 4 Наскільки українська атомна енергетика може бути прибутковою на міжнародній арені?
- 5 Який рівень залежності України від атомної електроенергії?
Енергетична сфера України залишається однією з найважливіших тем у контексті війни, а питання Запорізької АЕС знаходиться в епіцентрі як внутрішніх обговорень, так і міжнародних переговорів. Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова ділитися електроенергією, виробленою Запорізькою АЕС, з американською стороною, але не з російською.
Проблема полягає в тому, що, незважаючи на різні сценарії розвитку подій, реальна ситуація навколо станції є значно складнішою. Вона включає не лише питання деокупації, а й технічне відновлення, механізми контролю та можливість повернення електроенергії до української мережі. Важливо зазначити, що за час окупації Росією станція 15 разів опинялася в режимі блекауту, що може призвести до незворотних наслідків, включно з ризиком аварії.
24 Канал дослідив, які варіанти розглядаються щодо ЗАЕС, що вже було предметом обговорень раніше, і чи зможе Україна знову скористатися потенціалом атомної електростанції.
Якою буде доля виробництва електроенергії на ЗАЕС і як Україна може повернути власні енергоресурси?
Енергетичний експерт Юрій Корольчук у бесіді з 24 Каналом повідомив, що переговори між Україною та Росією щодо ЗАЕС тривають з 2022 року. Обговорювалися як питання відновлення повноцінної роботи АЕС, так і можливий продаж електроенергії спільно з росіянами та інші аспекти.
Юрій Корольчук,
експерт Інституту енергетичних стратегій
Переговори щодо ЗАЕС від того часу велися з періодичними успіхами, спрямованими на відновлення роботи атомної станції, тобто на забезпечення її електроенергією української енергосистеми на підконтрольній Україні території.
Водночас ще навесні минулого року Володимир Зеленський у телефонній розмові з Дональдом Трампом висловив пропозиції щодо спільного розвитку Україною та США атомних проєктів, включаючи Запорізьку АЕС.
- Нагадуємо, що у березні 2025 року Президент Зеленський на онлайн-брифінгу зазначив, що під час телефонної розмови з Президентом Трампом обговорювалося відновлення роботи Запорізької АЕС.
- Згодом Президент зазначив, що деокупації для станції недостатньо. Необхідно забезпечити відповідну інфраструктуру, водопостачання та технічний персонал.
Відповідно, ще до початку президентства Трампа, тобто до 2025 року, розглядалася можливість того, що МАГАТЕ виступатиме посередником у переговорах між Україною та Росією щодо ЗАЕС, як пояснює Корольчук.
Очікувалося, що організація, або через власний рахунок, або через нову компанію, укладе угоди одночасно з “Енергоатомом” та “Росатомом”. Таким чином, Україна отримувала б електроенергію від ЗАЕС.
Коли ж Трамп став президентом, то роль МАГАТЕ як посередника було усунено. Замість цього з’явилася можливість залучення умовно офшорної компанії, яка, скажімо, зареєстрована в ОАЕ. Це схоже на те, що раніше відбувалося з білоруською електроенергією, яку Україна купувала через офшорну компанію, також зареєстровану в Еміратах,
– додає Корольчук.
Незважаючи на це, дискусії тривають щодо експлуатації енергоблоків ЗАЕС, оскільки станція функціонує в критичному режимі з зупиненими блоками. Як зазначає Корольчук, існує можливість їх швидкого запуску, хоча думки експертів різняться, оскільки прогнозується, що цей процес може тривати від 1 до 2 років.
Насправді це можна здійснити і менш ніж за пів року. Йдеться про підключення лише 2-х блоків, яких має бути достатньо,
– зауважує експерт.
Натомість в інтерв’ю Newsmax Володимир Зеленський чітко висловив позицію України: країна не буде платити росіянам за власну електроенергію, але готова ділитися нею з американцями.
Я на 100% впевнений, що ми не зможемо спільно керувати станцією з Росією. Я навіть не говорю про права, законність чи про те, що це українська станція. Ні, це суто з практичної точки зору. Неймовірно, як ми можемо керувати нею разом із нашими ворогами. Тому я вважаю, що це помилка,
– заявив Президент України.
Чому неможливий розподіл ЗАЕС між трьома сторонами?
Цікаво, що заяви Генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Гроссі свідчать про технічну можливість спільного використання АЕС Україною та Росією. Про це він повідомив у коментарі BBC News Україна.
Гіпотетично, технічно АЕС може бути інтегрована за допомогою різних засобів, таких як підстанції, в будь-яку систему, але це залежатиме від політичного рішення,
– пояснює він.
Водночас, як раніше повідомляли деякі джерела урядовців України, технічно неможливо виробити 50% електроенергії для України та 50% для Росії на ЗАЕС.
Натомість, експертка з ядерної безпеки Ольга Кошарна у коментарі для 24 Каналу зазначила, що спільна експлуатація ЗАЕС Україною, Росією та США, ймовірно, є російською ініціативою, спрямованою на затягування переговорів.
- По-перше, згідно з міжнародним правом та резолюціями Генеральної Асамблеї ООН, ЗАЕС є власністю України.
Ольга Кошарна,
співзасновниця ГО “Антикризовий експертний ядерний центр України”
Існують також резолюції генеральних конференцій МАГАТЕ, які закликають до негайної деокупації Запорізької АЕС та передачі її компетентним українським органам.
- По-друге, жодні конвенції про ядерну безпеку, депозитарієм яких є МАГАТЕ, не передбачають норм щодо спільної експлуатації АЕС.
Конвенція чітко встановлює, що за безпечну експлуатацію відповідає оператор АЕС – у нашому випадку це “Енергоатом”. За державний контроль та нагляд відповідає національний регуляторний орган. Навіть законодавство Комісії з ядерного регулювання США не передбачає жодних спільних експлуатацій,
– зазначає пані Ольга.
Ще одним фактором, що викликає занепокоєння у питанні АЕС, є те, що МАГАТЕ наразі вдається до гібридної легітимізації окупації ЗАЕС на користь Росії.
Нещодавно мій колега проаналізував заяви МАГАТЕ щодо Запорізької АЕС. З них зникло слово “українська ЗАЕС”, що є неприпустимим. Зокрема, незрозумілою є риторика Генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Гроссі, який стверджує, що організацію та Росію пов’язують теплі партнерські стосунки, засновані на дружбі,
– зауважує експертка.
Згідно з аналізом експерта з питань атомної енергетики Георгія Балакана, в період з 6 по 19 березня 2026 року в офіційних заявах МАГАТЕ відбулася зміна риторики щодо статусу ЗАЕС. Зокрема, згадка про належність об’єкта Україні була вилучена.
Зазначається, що зміни відбулися після 12-го раунду консультацій Росія-МАГАТЕ 14 березня. Це дає підстави вважати, що пан Гроссі погодився на зміни формулювань.
Чому американці зацікавлені у ЗАЕС?
Запорізька АЕС є великим ядерним об’єктом, що становить значний інтерес. Однак для росіян практичної вигоди від неї немає, оскільки відсутній споживач. Тому їм немає сенсу запускати навіть 1 блок для окупованих територій.
Натомість для України вироблена електроенергія Запорізької АЕС є надзвичайно важливою, адже вона була розрахована на потреби населення країни. Крім того, коли Запорізька АЕС функціонувала в загальній системі, Україна могла експортувати електроенергію до сусідніх країн через Хмельницьку чи Рівненську АЕС.
Якщо інтереси США є ширшими, а саме спрямовані на участь у реалізації проєктів в атомній генерації України, то цілком можливо створення офіційної американської організації. Але це 50 на 50,
– підсумовує Корольчук.
Незважаючи на це, переговори між Україною та США ведуться також щодо ГТС, зокрема підземних газових сховищ. Розглядається можливість використання Україною американських сховищ для постачання СПГ через Україну на ринок Європи.
Спеціальний посланник з питань енергетичної інтеграції Джошуа Вольц заявив, що США наразі працюють над запуском вертикального газового коридору, який дозволить постачати енергію з півдня до української енергосистеми не лише для внутрішнього споживання, а й з урахуванням ролі України в європейській енергетичній архітектурі, передає “Інтерфакс-Україна”.
Крім того, американська сторона висловила переконання, що в майбутньому Україна може стати одним із ключових центрів європейської енергетичної інфраструктури, зокрема у сферах генерації та передачі енергії.
Наскільки українська атомна енергетика може бути прибутковою на міжнародній арені?
На сьогодні в українській енергосистемі можуть виникати моменти надлишку електроенергії, але після останньої зими це стало складніше.
Наразі ми маємо профіцит переважно через сонячну генерацію. Але, звичайно, Україна експортує не цю електроенергію, а ту, яка виробляється на атомних електростанціях. І якби ЗАЕС повернулася під контроль України, або навіть два блоки станції (це близько 15 мільярдів кіловатів), то 5 мільярдів кіловатів ми б могли експортувати,
– підрахував енергетичний експерт Корольчук.
Загалом, у кращі часи, коли Україна могла виробляти близько 150 мільярдів кіловатів (зараз це близько 90 мільярдів кіловатів). Відповідно, експорт становив близько 10 мільярдів кіловат-годин, що було рекордним показником. В інші періоди ми могли експортувати від 3 до 5 мільярдів кіловатів.
Однак Україна наразі імпортує електроенергію. Навіть відновлення роботи ЗАЕС не скасує того факту, що імпорт продовжиться, хоча й у менших обсягах.
Тут виникає конкуренція з боку ЄС, оскільки для них вигідно постачати Україні електроенергію, тобто продавати її. Але, з іншого боку, Європа була зацікавлена в отриманні електроенергії з України ще до початку повномасштабної війни.
Наприклад, раніше навіть проводилася реконструкція на Хмельницькій АЕС, зокрема лінії електропередач “Жешув-Хмельницький”, яка була збудована ще за радянських часів. Згодом все змінилося, і об’єкт не використовувався як експортна лінія,
– нагадав Юрій Корольчук.
Ольга Кошарна вважає, що наразі ще рано говорити про розвиток української атомної енергетики. Зокрема, нещодавно були знову озвучені заяви міністра енергетики Шмигаля про добудову 3-го та 4-го енергоблоків на Хмельницькій АЕС.
Але насправді ситуація з цим є досить непередбачуваною, оскільки, по-перше, невідомо, які саме це будуть реактори. Наразі відомо, що болгарська сторона не продає нам реактори.
По-друге, це корупційний проєкт, над яким працював ще Герман Галущенко, колишній міністр енергетики.
Загалом добудова цих двох блоків на ХАЕС є безперспективною. Крім того, щодо проєкту енергоблоків 5 та 6 на АЕС за технологією Westinghouse відомо, що, за словами керівника компанії, їх будівництво розпочнеться лише після завершення війни в країні,
– наголошує пані Ольга.
Єдиним шляхом для України до розвитку ядерної енергетики є залучення приватного капіталу, зокрема українських та закордонних компаній, для створення малих модульних реакторів.
Що таке малі модульні реактори:
- Наразі найбільш прогресивним проєктом у цій сфері є розробка компанії General Electric-Hitachi – BWRX-300 (Boiling Water Reactor), тобто киплячий ядерний реактор, який будується в Канаді.
- Особливість таких проєктів полягає в тому, що компанія-виробник не масштабувала ці реактори, а навпаки зменшила їх. Крім того, це відпрацьована реакторна технологія з надійною системою безпеки (четверте покоління).
Річ у тім, що “Енергоатом” не має ресурсів для будівництва великих блоків. А під час війни жоден інвестиційний банк не надасть нам кредит на будівництво. Крім того, це потребує десятиліть. Натомість малі модульні реактори будуються всього за 3-4 роки,
– наголошує Кошарна.
Наскільки Україна залежна від атомної електроенергії?
Орієнтуючись на заяви Міністерства енергетики, від зими в Україні вдалося відновити енергосистему лише до 4 гігаватів, каже пані Ольга.
Ще восени Україна входила в зиму з потужністю 18,5 гігаватів. За зиму ми втратили 9-10 гігаватів через удари Росії по інфраструктурі та генеруючих потужностях ТЕС, ТЕЦ та ГЕС. Натомість вціліла лише атомна генерація та невелика кількість теплоенергоцентралей, окрім Києва,
– повідомляє експертка Кошарна.
Цієї зими дві третини обсягу електроенергії виробляли саме атомні електростанції. І загалом відомо, що головним джерелом електроенергії в Україні є саме атомні електростанції, які виробляють близько 50-60% усієї електроенергії.
Довідка: Станом на квітень 2026 року в Україні діє 4 АЕС, але під контролем – лише 3 з них, серед яких Хмельницька АЕС (2 енергоблоки), Рівненська АЕС (4 енергоблоки) та Південноукраїнська АЕС (3 енергоблоки). Запорізька АЕС має 6 енергоблоків, і її робота з 2022 року частково призупинена через окупацію.
- Відтак, дані Міненерго свідчать, що цієї зими 9 енергоблоків перебували в роботі, що дозволило пройти складний опалювальний сезон.
- Крім того, цього року Україна імпортувала рекордну кількість електроенергії з ЄС – 2,45 гігавата. В окремі дні він покривав понад 20% загального споживання країни.
- Підготовка до наступної зими також вже розпочалася. Наприклад, завдяки розподіленій генерації вже введено 1,5 гігавата. У 2026 році очікується введення в експлуатацію ще додаткових 1,5 гігавата.
Джерело: www.24tv.ua