Хрещатик після Другої світової війни відбудовували радянські архітектори. Їхнім завданням було відтворити величний проспект, який би символізував перемогу та відродження. Будівельні роботи тривали з 1946 по 1955 рік. Це була грандіозна реконструкція, що включала не лише відновлення зруйнованих будівель, а й значні зміни в архітектурному ансамблі. Основні етапи відбудови: * **Планування та проектування:** Було розроблено новий генеральний план, який передбачав розширення вулиці, створення нових площ та скверів. Архітектори намагалися зберегти історичні контури, але водночас втілити нові ідеї радянського монументального стилю. * **Демонтаж руїн та розчищення території:** Залишки зруйнованих будівель довелося демонтувати, а територію очистити від будівельного сміття. * **Будівництво нових споруд:** Було зведено нові будівлі, які стали візитівкою Хрещатика. Серед них – Будинок Уряду, Головпоштамт, Київська міська державна адміністрація (колишній Будинок культури). Усі вони виконані в стилі сталінського ампіру, що характеризується пишністю, використанням колонад, скульптурних прикрас, ліпнини. * **Відновлення інженерних мереж:** Одночасно з будівництвом відбувалася повна заміна та модернізація інженерних комунікацій – водопроводу, каналізації, електричних мереж. * **Благоустрій:** Після завершення основного будівництва проводилися роботи з благоустрою: висаджували дерева та кущі, облаштовували тротуари, встановлювали освітлення. Ключові фігури у відбудові Хрещатика: * **Олександр Власов** – головний архітектор проекту відбудови. * **Анатолій Добровольський** – один з провідних архітекторів, під його керівництвом створювався ансамбль площі Калініна (нині Майдан Незалежності). * **Віктор Єжов, Борис Приймак, Ігор Фомін** та інші архітектори, які працювали над окремими будівлями. Відбудова Хрещатика стала одним із наймасштабніших містобудівних проектів післявоєнного періоду в СРСР. Результатом стала нова, монументальна вулиця, яка й досі вражає своєю архітектурною цілісністю та величчю.

Хто і як відбудовував Хрещатик після Другої світової 09.05.2026 10:00 Укрінформ Історія про Дуню, соцзмагання, окозамилювання і полонених німців

8 травня ми відзначаємо чергову річницю завершення Другої світової війни в Європі. Війни, яка пронеслася Україною двічі: з заходу на схід і назад – зі сходу на захід. Вона залишила по собі мільйони загиблих, зруйновані долі та безкінечні жахливі руїни. Ці руїни потребували розчищення, а потім – будівництва чогось нового. Київ не став винятком. Багато його вулиць, зокрема й головна – Хрещатик – також лежали в суцільних руїнах.

ПОГЛЯД СВІДКА

Київ був визволений у листопаді 1943 року. «Зустрівся з ним ще до зустрічі з мамою того ж грудня 1943 року, через місяць після визволення міста. Вискочив з вантажівки біля Критого ринку, там, де закінчується Хрещатик і починається Червоноармійська. Я сказав – закінчується. Це неправильно. Його просто не було. Гори битої, занесеної снігом цегли, покручені залізні балки, що стирчали з цих куп, і вузенькі, протоптані у заметах стежки. Ось і все. І ланцюжком, немов мурахи, люди, що кудись поспішають – на роботу, за пайками, на товкучку…» Так побачив Хрещатик 32-річний киянин Віктор Некрасов, майбутній письменник і дисидент, який отримав 10-денну відпустку після поранення на Сталінградському фронті.

ВЛАДА ДОВГО ВДАВАЛА, ЩО ХРЕЩАТИК ЗРУЙНУВАЛИ НІМЦІ

Хрещатик одразу став символом жорстокості нацистських загарбників. «Руїни Хрещатика та прилеглих до нього найкращих вулиць волають про помсту», – писав у газеті «Радянська Україна» голова виконкому міськради Федір Мокієнко у січні 1944 року. Але вже давно відомо, що центр Києва підірвали радянські спецслужби. Так само, як Успенський собор Лаври. Однак правду приховували, влада вдавала, що це справа рук нацистів. Микита Хрущов у своїх мемуарах писав: «Я так і не зміг розібратися, тобто населення казало, ніби німці пояснювали, що це підірвали партизани, які залишилися. Я знаю, що таких завдань, по-моєму, не було партизанам, щоб руйнувати Хрещатик, але хто його знає, важко сказати. Я думаю, що це все-таки була витівка гестапівців».

Джерело: www.ukrinform.ua