Українські Збройні Сили очікують на трансформацію, яка зокрема принесе зміни до контрактної служби. Відтепер для військовослужбовців за контрактом будуть встановлені визначені терміни служби.
Олександр Мусієнко, військовослужбовець Сил ТрО ЗСУ, у коментарі для 24 Каналу підкреслив, що запровадження конкретних термінів служби для контрактників забезпечує більшу ясність для військових. Однак, необхідно враховувати низку важливих аспектів.
Що слід брати до уваги при запровадженні строкових контрактів?
“Слід бути відвертими, перш ніж впроваджувати певні терміни служби, ми повинні чітко розуміти, скільки таких контрактів буде укладено”, – зазначив Мусієнко.
Важливо знати. До кінця травня 2026 року Міністерство оборони та Генеральний штаб зобов’язані розробити документацію, що регламентує контракти з чітко визначеними термінами служби. Ці розробки мають бути затверджені постановами Кабінету Міністрів. Водночас, Володимир Зеленський анонсував запровадження змін у рамках реформи ЗСУ вже з 3 червня 2026 року.
Завдяки цим реформам, увесь наявний особовий склад, а також потенційні новобранці, отримають чітке розуміння щодо фіксованих термінів служби, що сприятиме залученню додаткових кадрів та збільшенню кількості контрактників.
Водночас, реалізація цих планів прямо залежить від кількості осіб, які будуть залучені до війська в майбутньому. Якщо змоделювати ситуацію, коли, наприклад, через 10 місяців закінчується термін контракту у певної кількості військовослужбовців, то на той час має бути готова їхня заміна. І це має бути щонайменше така ж кількість тих, хто вже підписав контракт або планує це зробити найближчим часом, – пояснив військовослужбовець Сил ТрО ЗСУ.
Лише за таких умов, на його думку, можна говорити про завершення терміну контракту військовими та їхнє звільнення в резерв, у запас Збройних Сил із подальшим наданням відстрочки.
Водночас, ці нововведення необхідно узгодити з технологічним розвитком. Оскільки в українській армії накопичується досвід використання наземних роботизованих комплексів (НРК) та безпілотників, виникає потреба, на його переконання, переглянути роль та місце піхоти в структурі Збройних Сил.
Йдеться про можливість скорочення кількості піхотинців на певних позиціях та створення умов для утримання позицій за допомогою НРК та безпілотників.
Тому це цілий комплекс питань, які стосуються не лише кадрового забезпечення, а й впровадження та застосування методів технологічної війни, яку ми зараз запроваджуємо, та її масштабування. Тоді стане зрозумілим, чи потрібна та кількість особового складу на певних напрямках, яка зараз є, або планується, – підкреслив Олександр Мусієнко.
Цей процес вимагає внесення змін до відповідних нормативних документів, зокрема до бойових статутів, які визначають порядок дій відділення, взводу, роти, батальйону, бригади під час оборони конкретних ділянок. На його думку, ці процеси мають відбуватися паралельно.
Зверніть увагу! Військова омбудсменка Ольга Решетилова вважає, що демобілізація в Україні можлива за умови розширення мобілізації та залучення тих, хто нині уникає військової служби. Вона переконана, що новобранцям слід одразу встановлювати чіткі терміни служби – приблизно 2-3 роки. Така визначеність може підвищити готовність українців долучатися до війська.
Причина в тому, що, додав Мусієнко, ми можемо укласти строкові контракти, всіх звільнити, а потім виявиться, що маємо недобір 30-40%, що може призвести до ослаблення фронту на певній ділянці. Це, своєю чергою, несе значні ризики для національної оборони та безпеки.
Що передбачає реформа армії щодо термінів контрактів?
-
У рамках реформи заплановано запровадження контрактного підходу до демобілізації. Будуть передбачені три типи контрактів із чіткими термінами служби, які стосуватимуться як чинних військовослужбовців, так і новобранців.
-
Буде надана можливість підписати контракт із гарантованою демобілізацією та відстрочкою до наступного призову. Також контрактники зможуть переукладати договори, при цьому попередній термін служби не враховуватиметься в новому контракті. Однак, це вплине на тривалість відстрочки, яка розраховуватиметься індивідуально. Зберігатиметься і опція відмови від укладання контракту.
-
Контрактники матимуть визначені терміни служби: для чинних військових на бойових посадах – 10 місяців, для новобранців, які претендують на бойові посади – 14 місяців, а для інших спеціальностей, від пілотів БпЛА до медійників – 2 роки. Вони також матимуть право самостійно обирати посади, як бойові, так і тилові.
Реформа передбачає підвищення мінімальної заробітної плати військовим у тилу з 20 до 30 тисяч гривень, а винагорода для командирів різних рівнів зросте приблизно вдвічі. Ті, хто підпише “бойові” контракти, отримають винагороди за ризик “10/20/40”, які нараховуватимуться на підставі наказів командирів військових частин. Зокрема, це стосується отримання 10 тисяч гривень на день за перебування на позиції, 20 тисяч – за участь в ударно-пошукових операціях, та 40 тисяч – за активні наступальні дії. Піхотинець, який регулярно виконує бойові завдання, отримуватиме в середньому від 250 до 400 тисяч гривень на місяць.
Джерело: www.24tv.ua