В західних ЗМІ з’являється все більше даних про те, як саме Україна могла адаптувати протикорабельний комплекс “Нептун” для ударів по військовим об’єктам РФ на суходолі. На цьому тлі цілком закономірно виникає питання – а чи хтось до цього намагався робити подібні розробки, тобто створювати крилаті ракети на основі уже наявних ПКР.
Загальна відповідь виглядає так – подібні проекти можна буквально перелічити на пальцях однієї руки, що лише підкреслює унікальність робіт по переробці “Нептуна” для ударів по наземним цілям.
Читайте також: Якщо війна між Вірменією та Азербайджаном таки почнеться, у кого сильніша армія
Один із варіантів машини з пусковою установкою комплексу HCDS для запуску ракет Harpoon Block II, ілюстративне зображення з відкритих джерел
Тут ми маємо на увазі саме ті варіанти, коли спочатку створюється “чисто” протикорабельна ракета для берегового комплексу, яка уже по мірі розвитку конструктивно переробляється у крилату для ракету для ударів по наземним цілям.
Тому, наприклад, тут можна “відсікти” варіанти із західними протикорабельними протикорабельними комплексами NSM та HCDS під ракету Harpoon Block II, де можливість бити по наземним цілям закладалась у характеристики ракет ще на етапі проектування.
Протикорабельний комплекс NSM військово-морських сил Польщі, фото – Defence24
Також тут можемо “винести й за дужки” російський береговий комплекс “Бал” з ракетами Х-35У, який ворог ймовірно використовує для ударів по наземним об’єктам на території України.
Так, в 2021 році російська пропаганда заявляла про плани повної переробки цього комплексу для роботи по сухопутним цілям, із збільшенням БЧ та дальності стрільби аж до 500 км. Але потім сам же Путін у тому ж 2021 році подібні заяви по суті спростував. Тому можемо припускати, що для ударів по наземним об’єктам в Україні окупанти використовують саме протикорабельні Х-35У без конструктивних переробок.
Протикорабельний ракетний комплекс “Бал”, ілюстративне зображення довоєнних часів
На цьому тлі буквально виходить так, що проекти з модифікацією саме протикорабельних ракет у КР для ударів по наземним цілям можна порахувати на пальцях однієї руки, і всі вони (крім нашої адаптації “Нептуна”) будуть в статусі перспективних.
Перший – Японія працює над тим, щоб свою протикорабельну ракету Type 12 з дальністю на 200 км переробити на далекобійну крилату ракету для ударів по наземним цілям на 1200 км, але на цей проект японці відвели мінімум кілька років.
Пускова установка японської крилатої протикорабельної ракети Type 12, ілюстративне фото з відкритих джерел
Другий та останній – Туреччина працює над переробкою протикорабельної ракети Atmaca у варіант KARA Atmaca для ударів по наземним цілям, головно – по грецьким ЗРК. Але тут турецькі конструктори планують змінити лише систему наведення, базові ТТХ мають залишитись незмінні, а всі інші необхідні деталі по цьому проекту Defense Express уже викладав у окремій публікації.
Тому виходячи хоча з такого, проект України по модифікації “Нептуна” для ударів по наземним цілям можна в чомусь назвати справді унікальним.
Запуск крилатої ракети KARA Atmaca із наземної пускової установки, ілюстративний рендер з відкритих джерел
Читайте також: РФ може вийти на виробництво 2 млн снарядів та 200 танків на рік, але їм цього все рівно буде мало
