Автор фото, Getty Images
Для переговорів із лідером Північної Кореї російський президент обрав космодром Східний в Амурській області РФ. Західні ЗМІ очікували від зустрічі Володимира Путіна та Кім Чен Ина рішення про постачання боєприпасів для війни в Україні. Перед камерами вони про це не говорили, але лідер КНДР заявив про підтримку Путіна у "священній боротьбі" з "гегемоністичними силами".
Думки експертів щодо можливих поставок снарядів розділилися.
Кремль до останнього тримав у секреті час та місце зустрічі Путіна з Кімом, який перетнув кордон Росії ще напередодні. Відомо було лише те, що вони зустрінуться "днями" десь на Далекому Сході.
Путін прилетів на космодром Східний із Владивостока, де у вівторок брав участь у Східному економічному форумі (СЕФ). Кім Чен Ин приїхав туди на своєму фірмовому бронепоїзді.
- Кім Чен Ин збирається до Путіна. Що вони хочуть вирішити
- Як зброя від КНДР дозволить Путіну змінити хід війни в Україні
- Кім Чен Ин вперше показав тактичну ядерну зброю. Чому це може зашкодити Україні
Їхня зустріч почалася близько сьомої ранку за московським часом. Приблизно за чотири години до цього Севастополь в анексованому Криму зазнав ракетної атаки, в результаті якої, як визнала російська влада, були "пошкоджені" щонайменше два бойових кораблі.
Путін не згадував про цю атаку перед телекамерами, а вибір місця для переговорів пояснив інтересом Кім Чен Ина до ракетних програм. Ракетні випробування КНДР вже багато років дуже турбують США та їхніх азійських союзників. Про це Путін не згадав.
Розпочалася зустріч у монтажно-випробувальному корпусі космодрому, де збирають нову ракету "Ангара".
Про що були переговори
Кіму провели екскурсію по космодрому, перший пуск із якого здійснили у 2016 році. Його будівництво супроводжувалося безліччю корупційних скандалів.
Після екскурсії розпочалися переговори. Спочатку за участю делегацій, потім віч-на-віч. Загалом вони тривали приблизно дві години. Про ймовірні поставки північнокорейських снарядів і ракет для війни проти України перед камерами нічого не сказали.
Натомість Кім Чен Ин недвозначно підтримав російське вторгнення. Він заявив, що Росія "піднялася для захисту свого суверенітету та безпеки", і нагадав, що Пхеньян завжди підтримував і продовжує підтримувати "всі рішення президента Путіна".
"Я сподіваюся, що ми завжди будемо разом у боротьбі проти імперіалізму та [у справі] будівництва суверенної держави", – сказав він на початку переговорів.
Автор фото, KCNA/REUTERS
Потім ще був обід, на якому Кім Чен Ин проголосив тост, де знову заговорив про імперіалістів, і таким чином підтримав риторику Путіна, який уже другий рік виправдовує війну проти України нібито західною загрозою для російського суверенітету.
"Глибоко переконаний, що геройська російська армія і народ блискуче успадкують традицію Перемоги, впевнено продемонструють безцінні гідність та честь на фронтах СВО, у побудові сильної держави", – цитує тост Кіма російський "Інтерфакс".
Путін на обіді заговорив про японських мілітаристів, яких у 1945 році "пліч-о-пліч громили" радянські та корейські солдати, а також стверджував, що Москва і Пхеньян діють "в ім'я миру, стабільності".
Про постачання північнокорейських боєприпасів і на обіді не йшлося, але Кім побажав "російської армії та народу" здобути "велику перемогу у священній боротьбі за покарання великого зла, яке претендує на гегемонію і має експансіоністську ілюзію".
Потім Кім Чен Ин поїхав, але Путін повідомив журналістам, що лідер КНДР ще відвідає заводи у Комсомольську-на-Амурі, де виробляють цивільну та бойову техніку, а також заїде до Владивостока.
У Владивостоці Путін та Кім Чен Ин зустрічалися у 2019 році. Це була їхня перша зустріч, а зараз під час війни проти України відбулася друга. Лідер КНДР не залишав своєї країни після початку пандемії коронавірусу.
Путін та Кім не обговорювали розміщення північнокорейських солдатів на кордоні з Україною, повідомив речник Путіна Дмитро Пєсков. Заяви КНДР про ризики ядерної війни на зустрічі також не обговорювали.
Що пишуть ЗМІ та кажуть експерти
Візит лідера КНДР першими анонсували західні видання. Газета New York Times повідомляла, що Кім Чен Ин приїде до Владивостока на переговори з Путіним, щоб обговорити постачання артилерійських снарядів і протитанкових ракет з КНДР.
Білий дім та Держдепартамент США закликали Північну Корею не допомагати Росії боєприпасами.
"Як ми вже попереджали, переговори про постачання зброї між Росією та КНДР активно просуваються, – казала офіційна представниця Ради національної безпеки Едрієнн Вотсон. — Ми маємо інформацію про те, що Кім Чен Ин очікує продовження цих дискусій, включно з дипломатичною взаємодією на рівні лідерів у Росії".
Видання Financial Times очікувало, що Північна Корея готова підписати з Росією угоду про постачання зброї. За його даними, Пхеньян може запропонувати Москві боєприпаси, реактивні системи залпового вогню та балістичні ракети малої дальності.
Своєю чергою, видання Guardian зазначило, що Путін через війну в Україні опинився в міжнародній ізоляції та в ситуації, коли йому "нема чого втрачати", і тому пішов на зближення з іншою країною-ізгоєм – Північною Кореєю.
Логіка Кремля очевидна, пише Guardian – у Північної Кореї є боєприпаси, необхідні Росії для продовження війни в Україні, і КНДР може відігравати важливу роль у коаліції країн, які все ще бажають мати справу з Росією.
"Я сумніваюся, що Північна Корея сама по собі зможе це зробити – ми говоримо про мільйони снарядів, – але разом з імпортом з Ірану Москва спробує зібрати все, що зможе, одночасно нарощуючи виробництво вдома", – цитує видання Майкла Кофмана, старшого наукового співробітника програми "Росія та Євразія" Фонду Карнегі за міжнародний мир.
Автор фото, Reuters
Проте думки експертів про те, чи постачатиме КНДР снаряди для війни в Україні, розділилися. Путін і Кім могли домовитися про постачання Росії зброї та боєприпасів з КНДР, вважає старший науковий співробітник Університету Кунмін (Сеул) Федір Тертицький.
"Щодо кількості – я не сумніваюся, що Північна Корея, якщо на це буде воля Пекіна, Москви та Пхеньяну, може поставити чимало снарядів. У них завжди військово-промисловий комплекс був у пріоритеті, а в умовах планової економіки можна розвивати його досить швидкими темпами. Питання у якості. Корейська народна армія – вона ж, по суті, не воювала з 1953 року", – сказав Тертицький ВВС.
Перші дані про появу боєприпасів із КНДР на українському фронті з'явилися рік тому, постачання були невеликими, нагадує експерт. Він припускає, що боєприпаси могли отримувати ПВК "Вагнер". КНДР, на його думку, очікує від Росії продовольчу допомогу.
New York Times та Associated Press з посиланням на анонімні джерела писали, що Росія може запропонувати КНДР в обмін на снаряди та ракети технології для супутників, підводних човнів та високотехнологічних систем озброєння.
Тертицький вважає, що Москва у цьому випадку орієнтуватиметься на позицію Пекіна: "Якщо Путін почне лізти в те, що Китай вважає своєю зоною впливу, без санкції Пекіна, товариш Сі відреагує жорстко, і це останнє, що зараз потрібно Путіну. Я не знаю, чи [такі поставки] будуть у великих масштабах, і я не дуже розумію, навіщо китайцям це схвалювати".
Тертицький звертає увагу на три недооцінені, на його думку, чинники у відносинах Росії з КНДР: "Перше – це майже повна відсутність торгівлі. Торговий баланс за 2022 рік – нуль. Наче там залізне ембарго".
Друге – ігнорування теми війни в Україні на публічному рівні всередині КНДР: "Весь цей потік повідомлень у північнокорейських ЗМІ на тему того, як Пхеньян підтримує все, що робить Путін, йде виключно у ЗМІ, розрахованих на закордон. У головній газеті „Нодон синмун", яку читають самі північнокорейці, не було жодного слова про війну. На свою аудиторію вони вдають, що взагалі нічого не відбувається".
"Третій чинник – те, наскільки Росія йде за Китаєм у відносинах з КНДР, рідко виявляючи самостійність, а іноді до смішного копіюючи КНР", – зазначає експерт.
На думку Тертицького, Китаю вигідно, щоб Росія допомогла Пхеньяну продовольством. "Якщо північнокорейців годуватимуть, особливо не за китайський рахунок, це для них добре. Китайцям хотілося б, щоб у Північній Кореї все було стабільно – вибухової кризи там не треба, бо це означатиме дуже багато біженців у Маньчжурії – вони ж мають величезний кордон. Плюс, якщо це буде колапс північнокорейського режиму, це може бути об'єднання [Корей] із радісними посмішками американських солдатів на кордоні, на базах, чого вони теж не хочуть", – міркує Тертицький.
Підсумок саміту він бачить так: "Плюси для Росії – нарощування дипломатичної ваги: ми дуже багато говоримо, дуже багато робимо вигляд, що ми важливі, попри практично відсутній економічний вплив. І всі кивають, кажуть: "Так, от з Росією треба рахуватися, вона важливий гравець". До саміту неймовірний інтерес, і тому буде багато написано аналітичних записок для начальства з усіма висновками про вагу Росії. Мінус: сміятися буде хтось у Росії, бо Північна Корея має репутацію гротескної диктатури".
Автор фото, Reuters
Підпис до фото,
У липні Кім Чен Bн показував міністру оборони Росії новітню зброю, яку змогли виробити в Північній Кореї
Інший експерт сумнівається у постачанні боєприпасів із КНДР до Росії.
"Це невелика політична вистава, головні глядачі якої перебувають у Сеулі та Вашингтоні, – прокоментував зустріч Путіна та Кім Чен Іна викладач Університету Кунмін у Сеулі Андрій Ланьков. – Я поставив би два до одного, що жодних [військових] поставок не буде і що всі ці розмови ведуться, щоб чинити тиск на Вашингтон і Сеул".
"Можливості з їхнього виробництва у Північної Кореї обмежені, а надто багато вони відвантажувати зі своїх складів не будуть самі, – сказав Ланьков ВВС. – Виникає питання: якщо Росія збирається постачати військові технології до Північної Кореї, то що з цього Росія матиме? А нічого. Північна Корея не в змозі оплатити ці технології за їхньою ринковою вартістю. Північна Корея, в принципі, ніколи нікому особливо нічого не платить".
"Отримавши ці технології, Північна Корея може перепродати їх третім країнам за гроші. А загальне розхитування ситуації в регіоні не факт, що відповідатиме російським інтересам", – додав експерт. Він вважає, що наразі Москва створює інструмент тиску на Вашингтон і Сеул, переговори з Пхеньяном – його частина.
