© EPA / HENRIK MONTGOMERY / POOL Навіть якщо так, будь-які премії для вчених — це дієвий мотиватор для мільйонів тих, хто їх ще не отримав, що допомагає рухати науку вперед. Крім, звісно, любові до самої науки.
Здобуття Нобелівської премії або стипендії Мак-Артура знижують продуктивність вчених у плані публікацій та цитування їхніх робіт, свідчать результати дослідження, проведеного під керівництвом Джона Іоаннідіса, епідеміолога зі Стенфордського університету, передає The New York Times.
“Схоже, що ці премії не підвищують продуктивність вчених і що це має зворотний ефект”, — сказав Іоаннідіс.
Вчені порівняли кількість публікацій та цитувань 72 нобелівських лауреатів та 119 стипендіатів Мак-Артура до та після отримання премії у діапазонах по три роки. Публікації дають уявлення про те, скільки нових робіт було проведено вченим, а цитування — про те, як ці роботи вплинули на галузь знань.
Нобелівські лауреати опублікували приблизно рівну кількість робіт до і після отримання премії, але при цьому їхні роботи після отримання премії цитувалися набагато рідше, ніж до отримання премії. Стипендіати Мак-Артура опублікували трохи більше робіт, але їхня цитованість залишилася приблизно на тому ж рівні. Кількість цитувань на одну роботу як у нобелівських лауреатів, так і стипендіатів Мак-Артура після отримання премії знизилася.
На думку експертів, на зниження продуктивності впливають, зокрема, додатковий тягар відповідальності після отримання премій, а також те, що деякі вчені вважають отримання престижної премії піком у своїй кар’єрі та йдуть в інші галузі досліджень, щоб спробувати щось нове.
Нобелівська лауреатка Андреа Гез, астрофізик із Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, зазначає, що Нобелівська премія дає вченим впевненість для реалізації більш масштабних та амбітних ідей.
“Трансформаційна робота добре відома тим, що її не часто цитують”, — сказала вона.
Іоаннідіс визнає, що зводити продуктивність до кількості статей та цитувань не варто, оскільки вони відображають лише частину історії. “Є багато інших речей, які мають значення для розвитку науки та суспільства”, — резюмував він.
Тим часом серед претендентів на Нобелівську премію миру в 2023 році опинилися президент України Володимир Зеленський та російський опозиціонер Олексій Навальний. Однак, на думку експертів, у кожного з них шансів мало.