Чи може РФ залишити Україну без оголошення війни / Фото Getty Images
Від часу повномасштабного вторгнення 2022 року правління в Росії цілковито сконцентрувалося навколо Путіна, а конфлікт став його найвищим пріоритетом. Незважаючи на видиму стабільність, протистояння поступово виснажує економічні резерви, ресурси та населення країни.
Про це йдеться у публікації The New York Times.
Чому Росія не може просто відступити з України?
Після повномасштабного нападу на Україну у 2022 році, російська політична система під керівництвом очільника Володимира Путіна остаточно набула ознак надмірно персоналізованої влади. Наразі всі визначальні рішення зосереджені навколо однієї особи – Путіна.
Війна також стала ключовим елементом цієї моделі управління, повільно вичерпуючи економічні ресурси держави та посилюючи її залежність від мобілізаційних і фінансових механізмів для підтримки.
Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати
Незважаючи на зовнішній вигляд стабільності, який намагається демонструвати російське керівництво, внутрішня ситуація в державі є не надто позитивною. Економіка та суспільство зазнають постійного тиску, що виявляється у зростанні військових видатків та соціально-економічній напруженості.
Водночас Росія прагне підтримувати міжнародні зв’язки та частково пристосовується до санкційного режиму, проте довгострокові наслідки такої стратегії залишаються непередбачуваними та дедалі частіше оцінюються як виснажливі для самої держави.
Проте затягування війни не дорівнює її завершенню перемогою. Поки його армія досягає мінімальних успіхів на фронті, пан Путін має обмежені засоби для ескалації, щоб змінити хід подій,
– зазначають автори публікації.
Також у NYT підкреслюється, що примусова мобілізація могла б надати Росії додаткові ресурси для ведення війни, але водночас це рішення є політично ризикованим через недостатню підтримку серед населення.
Автори також додали, що застосування Росією ядерної зброї розглядається як надзвичайно небезпечний варіант, який не гарантує переваги, а навпаки – може спровокувати рішучу відповідь Заходу та погіршення відносин з ключовими партнерами.
Наразі Путін не може легко завершити війну в Україні та вивести свої війська, оскільки такі дії було б складно представити як перемогу для внутрішнього споживання в Росії. У разі припинення бойових дій поточний результат виглядав би як вельми обмежений і невідповідний тим втратам, які вже понесла країна.
З цієї причини будь-яке врегулювання без суттєвих досягнень може бути сприйняте як поразка. Це створить політичні ризики для диктатора в межах системи.
Путін, як зазначає видання, фактично опинився у пастці, яку сам створив, а разом з ним у цій складній ситуації опинилася і вся система путінізму. Війна стала невід’ємною частиною цієї системи на тривалий час.
Наразі ані керівництво, ані суспільство Росії не мають легкого шляху виходу з цієї системи. Водночас невдоволення всередині країни існує, проте воно скоріше пов’язане не з готовністю до змін, а з усвідомленням того, що ця політична реальність затягується і не має кінця.
Сьогодні проти Путіна не існує ані організованого руху проти війни, ані реальної політичної опозиції, здатної кинути виклик цій системі. За таких умов держава може жорстко контролювати суспільне життя.
Водночас у Росії відсутній чіткий механізм зміни влади чи припинення поточного курсу. Окремі прояви невдоволення з’являються, але через брак можливостей впливати на систему вони залишаються слабкими та швидко придушуються.
Обіцянка сучасної Росії, процвітаючої та відкритої для світу, трансформувалася у самозаспокоєння та оніміння від прийняття диктатури та нескінченних воєн. Ця незручна рівновага не може тривати вічно,
– наголошується у матеріалі.
Президент Росії, який поступово перетворився на авторитарного лідера, демонструє низьку ефективність у керуванні державою, економікою та забезпеченням довгострокової стабільності.
Війна також має безпосередні наслідки для самої Росії, оскільки поступово впливає на рівень життя її громадян. У такій логіці зміни влади та оновлення системи можливі лише через поступовий демонтаж чинної моделі. Чим довше вона зберігається у послабленому стані, тим гострішою може стати боротьба за владу в майбутньому, а відхід чинного лідера потенційно може спричинити період нестабільності, незважаючи на спроби встановити контроль і порядок.
Зауважимо, ЗМІ повідомляють, що президент США Дональд Трамп звернувся до лідера Китаю Сі Цзіньпіна з проханням посприяти відновленню переговорного процесу щодо завершення війни в Україні. Йдеться про спробу використати вплив Пекіна на Москву для повернення Володимира Путіна до перемовин.
Водночас у коментарі 24 Каналу політолог, партнер комунікаційної агенції Good Politics Максим Джигун зазначив, що наразі не бачить ознак готовності Путіна до завершення війни. За його словами, російський лідер продовжує переконувати військове керівництво, що ситуація в Україні нібито стрімко погіршується і переходить у критичну фазу. Водночас, на думку експерта, Путін діє так, ніби сприймає події у викривленій реальності і демонструє рішучість продовжувати війну, не змінюючи обраного курсу.
Також нагадаємо, що 1 червня на міжнародному форумі “Архітектура безпеки” представник Головного управління розвідки Андрій Юсов заявив, що Росія вже давно працює над тим, щоб додатково залучати людей. Зокрема, стосовно іноземних найманців “пробують нарощувати роботу”. Тоді як рекрутингові роботи та мобілізаційні заходи не зупинялися протягом усіх років повномасштабної війни. Юсов також наголосив. що криза через значні втрати на полі бою для Путіна наростає, і очевидно, що керівництво держави буде вживати додаткових заходів.
Джерело: www.24tv.ua