
Музей, що відвідують люди й ангели Репортаж 18.05.2026 11:01 Укрінформ Одеський національний художній музей працює над збереженням пам’яті про загиблих митців
Збірка ОХМ містить тисячі артефактів – від давніх ікон до сучасних творів. У його фондах представлені шедеври Івана Айвазовського, Михайла Врубеля, Василя Кандинського, а також одна з найцінніших колекцій українського авангарду. Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації, переважна більшість експонатів була вивезена з історичного палацу Потоцьких, що розташований у серці Одеси.

ФОНДИ ПОПОВНЮЮТЬСЯ, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ВІЙНУ
– Ми були одними з перших серед музеїв, хто евакуював майже всю свою колекцію, – ділиться директорка музею Катерина Кулай. – За час повномасштабної війни приховані картини експонувалися лише одного разу – наприкінці минулого року у Zenyk Art Gallery у Львові. Це були морські пейзажі авторства Юрія Єгорова, Айвазовського, навіть Куїнджі. Галерея тоді зібрала рекордну кількість відвідувачів, які відзначали, що це було як ковток свіжого повітря, якого так бракує. Згодом картини повернулися до сховищ.

Попри триваючу війну, музейний фонд продовжує поповнюватися творами сучасних авторів. Одеський художній музей звертається до меценатів із проханнями придбати та передати у дар цінні експонати. Наприклад, за цей період було отримано майже 500 одиниць – це картини, фотографії, вироби з кераміки тощо. Частина творів залишається в музеї після виставок, передана авторами.

– Йдеться про полотна Юрія Пліса, Дмитра Молдованова, Анастасії Колібаби. Ми шукаємо способи придбати триметрову сукню роботи Дар’ї Чечушкової. Для фінансування закупівель мистецтва потрібна цілеспрямована робота. Нам надзвичайно пощастило за попереднього директора Олександра Ройтбурда. Коли він був депутатом обласної ради, спрямував свій депутатський фонд на придбання творів мистецтва. Також він подарував музею кілька сотень робіт зі своєї особистої колекції, – розповідає Кулай.

Творів самого Ройтбурда у музеї зберігається лише три.
– Дві картини з 1980-х років раннього періоду, а одну він передав у дар до 120-річчя музею. Ройтбурд мав певне бачення і не прагнув наповнювати колекцію власними роботами, будучи директором. Для нас це величезна втрата, адже нині на ринку його твори коштують 25-30 тисяч доларів. Однак ми шукаємо шляхи для їх придбання, – зазначає директорка.

Після ракетного удару російських військ по центру Одеси 5 листопада 2023 року, музей також зазнав пошкоджень – постраждала майже половина виставкових залів. Проте вже за місяць він знову відчинив свої двері для відвідувачів. У відновлювальних роботах брали участь міжнародні організації, фонд ЮНЕСКО та уряд Італії, який у рамках програми «Відновлення та збереження культурної спадщини Одещини» виділив кошти на ремонт музею.

ГРОТ І КАТЕРИНА
Одним із найвідоміших місць Одеського художнього музею є штучний грот, створений у 1880-х роках. Всередині збереглися елементи старовинного штучного водоспаду. Під час повітряних тривог цей простір використовується як укриття для персоналу та відвідувачів. Поруч розташований колишній винний погріб, де зараз проводяться дитячі майстер-класи, кінопокази та публічні дискусії. Наразі у гроті тривають ремонтні роботи.

Катерина Кулай зазначає, що іноземних журналістів музей приваблює ще й тим, що на його внутрішньому подвір’ї зберігається демонтований пам’ятник Катерині.
– Він досі перебуває тут, оскільки процес його подальшого облаштування не надто просувається. Тому пам’ятник чудово “відпочиває” у саркофазі. Після удару він був значно пошкоджений, але ми його відремонтували. Запит від іноземних журналістів відвідати та побачити Катерину дуже високий. Спочатку ми ображалися, що пам’ятник викликає більше інтересу, ніж сам музей, але потім почали використовувати це на свою користь: спочатку, будь ласка, завітайте до музею, – зауважує Кулай.

При музеї у 2017 році була заснована громадська організація “Museum for Change”. Після початку повномасштабної війни основним напрямком її діяльності стала допомога українським культурним установам у збереженні колекцій та команд.
– Сьогодні, окрім турботи про власну колекцію, ми активно допомагаємо в організації евакуації інших музеїв, – говорить Кулай.

У жовтні при музеї було проведено навчання “Вартові спадщини”, у яких взяли участь 160 осіб, з яких 90 дійшли до практичного етапу. Саме ця група волонтерів нині формує в місті ядро спільноти, готової діяти у випадку нових ударів по культурних об’єктах.

– Під час навчань ми виділили зону, де були розкидані імітації живопису, кераміки, графіки, скла. І ми в реальному часі, з вимкненим світлом, відпрацьовували дії на випадок руйнування об’єктів культурної спадщини внаслідок обстрілів РФ, – пояснює Кулай.

МУЗЕЙ МАЙБУТНЬОГО
До Дня музеїв в ОХМ підготували виставку дитячих малюнків на тему «Музей, що єднає суспільство», де було представлено майже 100 робіт.
Минулого року темою дитячих малюнків став «музей майбутнього». Один із підписів особливо запам’ятався співробітникам.
– Музей майбутнього – це простір, який відвідують люди й ангели. Я усвідомлюю, наскільки багато ми зараз працюємо з пам’яттю: з художниками, письменниками, представниками сфери культури, які загинули. Розумію, що Олександр Ройтбурд також є одним із ангелів, який продовжує оберігати наш музей, – пояснює пані Катерина.

У музеї особливу увагу приділяють дітям. Для них проводять квести та екскурсії, щоб у ігровій формі знайомити їх зі світом мистецтва. Також облаштовано кілька зон відпочинку для наймолодших відвідувачів.
Сьогодні у музеї працює 90 співробітників: 70 – на бюджетному фінансуванні, ще 20 працівників отримують заробітну плату зі спеціального рахунку. Окрім продажу квитків, цей рахунок поповнюється завдяки сувенірній крамниці музею.

– Ми прагнемо, щоб наш мерч був цікавим і близьким людям, навіть тим, хто не знайомий з музеєм. Пишаємося тим, що вся наша брендована продукція виробляється в Україні, – зазначає Кулай.
У музейній крамниці можна придбати одяг, сумки, закладки, наліпки, календарі та інші предмети з принтами творів із музейної колекції.

Катерина Кулай додає, що навіть у складні моменти, коли мотивація вичерпується, залишається дисципліна – просто продовжувати свою справу, не зупинятися. Її надихає усвідомлення важливості музею для міста та країни, адже культура сьогодні є частиною боротьби за майбутнє.
Ганна Бодрова
Фото Ніни Ляшонок
Культурна спадщина Музей Обстріл Одеса Мистецтво Художник Ройтбурд Кандинський Війна з Росією Куїнджі
Джерело: www.ukrinform.ua
