Україна відреагувала на заяви Путіна / Фото Getty Images
Висловлювання Путіна стосовно Росії та її економічних показників, які подаються як доволі позитивні, насправді виявилися протилежними. Україна надала свою оцінку заявам президента РФ.
Що відбувається з економікою Росії?
Про реальний стан справ у країні йдеться в коментарі Владислава Власюка.
Уповноважений Президента України з питань санкційної політики висловився щодо заяв очільника Росії. Зокрема, під час пленарного засідання на Петербурзькому міжнародному економічному форумі (ПМЕФ) 5 червня Володимир Путін окреслив оптимістичні сценарії розвитку економіки Кремля.
Як зазначає Владислав Власюк, ключові макроекономічні показники свідчать про протилежне до заяв Путіна. Попри те, що говорить керівництво країни, Росія наближається до статусу “держави-банкрута”.
Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати
Поки Кремль говорить про економічну стабільність, доходи російського бюджету скоротилися на 40% порівняно з минулим роком, незважаючи на високі ціни на нафту. Бюджетний дефіцит вже перевищив 80 мільярдів доларів,
– пояснив Власюк.
Зокрема, уповноважений додав, що Путін критикує західні країни за дефіцит бюджету, хоча 71 з 85 регіонів Росії завершили 2025 рік із бюджетними дефіцитами. Загальний обсяг дефіциту регіональних бюджетів Кремля становить понад 34 мільярди доларів.
Який вплив західних санкцій?
Також Власюк прокоментував вплив санкцій на Росію. Хоча Путін говорить про “ширше поле для маневру” та формування нових партнерств, реальні показники демонструють зовсім іншу картину.
Найкращий індикатор довіри – це інвестиції. На сьогодні частка іноземного капіталу в Росії становить лише 0,01%,
– зауважив Власюк.
Це означає, що потенційні партнери не поспішають вкладати кошти в економіку Кремля.
Водночас Путін заявляє про нові можливості для підприємців, тоді як понад 30% бізнесу готуються до закриття. Ще близько 30% можуть перейти в тіньову сферу.
Причинами цього, як зазначив радник президента, є податковий тиск та відключення інтернету. Крім того, вперше від 2022 року бізнес-клімат Росії став негативним. Це стосується і кредитів, де частка проблемних позик зросла до 12%.
Довіра до фінансової системи “знизилася”. Громадяни та бізнес почали переходити на готівку. Проблеми в 11 банках Росії вже неможливо приховати, тому їх буде вилучено з ринку.
Власюк наголосив, що за період повномасштабної війни сальдо зовнішньої торгівлі скоротилося майже втричі. Показник зменшився з 337 до 125 мільярдів доларів.
Найбільші експортери, такі як Лукойл, Газпром, НОВАТЕК, Северсталь, почали втрачати прибутки.
Попри багаторічні спроби Кремля переконати світ у неефективності санкцій, саме санкційний тиск дедалі сильніше обмежує доступ російської економіки до інвестицій, технологій, фінансових ресурсів та традиційних ринків збуту. Падіння бюджетних доходів, скорочення зовнішньої торгівлі, зникнення іноземного капіталу та погіршення настроїв бізнесу свідчать про накопичувальний ефект санкцій, які поступово послаблюють економічну основу російської воєнної машини,
– зазначив Власюк.
Також він підсумував, що “що оптимістичніше звучать заяви російського керівництва, то гіршими стають економічні показники самої Росії”.
Нагадаємо, що раніше видання Bloomberg вже писало про економічні проблеми Росії, називаючи причиною значні витрати на війну в Україні.
Зокрема, зазначається, що російські високопосадовці фінансового сектору попереджали Путіна про зростання дефіциту бюджету та фактичну зупинку економічного зростання.
Однак для президента Росії це не є приводом для занепокоєння, як пишуть у виданні. Натомість Путін доручив економити в інших галузях і сферах, але знайти необхідні кошти.
Джерело: www.24tv.ua