Особливо зараз стало актуальним питання про роль бойових вертольотів у сучасній війні, особливо на тлі використання рашистами гелікоптерів типів Ка-52 та Ми-28, і також – необхідності оновлення вертольотного парку Сил оборони України, наприклад заміни радянських Мі-24 на сучасні AH-64 Apache або хоча б AH-1Z Viper.
Можливо найкращим способом розставити акценти в цьому питанні буде звернутись до різних історичних прикладів, які демонструють усі можливі аспекти застосування бойових вертольотів різних країн. Почати в цій історії можна із доволі специфічної теми, а саме – як росіяни під час війни проти Чечні в 2000 році використовували одномісні Ка-50, котрі були прямими попередниками двомісних Ка-52. Ця тема важлива тим, як сам ворог напрацьовував для себе концепцію по ударним гелікоптерам.
Читайте також: “Літаючі машини” на полі бою – які завдання вони можуть виконувати будуть вирішувати у ПС США
Рашистські Ка-52 у війні проти України, фото ілюстративне
Для початку розповімо, що це взагалі був за Ка-50. Якщо коротко, то над цим гелікоптером ОКБ “Камова” почало працювати ще в 1976 році, перша дослідна машина виконала перший політ у червні 1982 році, але офіційно експлуатація в строю ВПС РФ почалась тільки у 1995 році, і тривала всього до 2009 року. Загалом було виготовлено 16 вертольотів цього типу, котрі за офіційними даними, після списання були утилізовані (за виключенням однієї машини, яка стала музейним експонатом).
Ка-50 мав довжину фюзеляжа 15,6 метрів, максимальну злітну масу 10,8 тон, максимальну швидкість польоту в 310 км/год та практичний радіус польоту в 450 кілометрів. Бойове навантаження – до 2 тон, зокрема некеровані реактивні снаряди С-8 та С-13 та керовані ракети “Вихрь” + встроєна гармата 2А42 із боєзапасом 460 пострілів.
Рашистський Ка-50, архівне фото з відкритих джерел
Відсилка до того, що росіяни почали працювати над Ка-50 ще в 1976 році тут необхідна для ілюстрації, чому вже на початок 2000-х років концепція застосування цієї машини застаріла вкрай глибоко.
А ця концепція виглядала так – мовляв, Ка-50 зможе діяти над полем бою за умови, коли протиповітряна оборона противника не зможе чинити значний опір, тому один пілот цього гелікоптера цілком зможе впоратись із безпосереднім ураженням цілі, а от розвідку та виявлення на себе зможе взяти інша машина, наприклад – багатоцільовий Ка-60 або той же Ка-52, котрий уже наприкінці 1990-х та на початку 2000-х років накреслювався росіянами як командирська машина для ланок Ка-50, або ж як навчально-бойовий вертоліт.
Наочно моральну застарілість цієї концепції росіяни й так змогли побачити на прикладі т.зв. “першої чеченської кампанії” в 1990-х роках, коли наявність у бійців Ічкерії лише ПЗРК уже суттєво ускладнила загарбникам використання армійської авіації. А коли російські військові отримали можливість “обкатати” той же Ка-50 в умовах реальних бойових дій, картина стала ще більш барельєфною.
Ударна група в складі двох Ка-50 та одного Ка-29ВПНЦУ, яку росіяни використовували під час війні в Чечні, архівне фото з відкритих джерел
Росіяни «перевіряли» Ка-50 під час війни в Чечні в складі бойової групи, яка мала дві ударні машини цього типу та один гелікоптер для видачі цілевказівки Ка-29ВПНЦУ. Є цифри, що сумарно під час бойових вильотів обох Ка-50 було відстріляно до 1000 реактивних снарядів С-8 та С-13, орієнтовно три керовані ракети “Вихрь” та 1600 пострілів до бортової гармати.
Оцінки по цьому епізоду виглядають так. Мовляв, Ка-50 показав себе ефективною машиною “в складних географічних умовах”, а бортова апаратура цього гелікоптера дозволяла єдиному пілоту “з високою точністю” вражати наземні цілі різними видами бортового озброєння. Якщо, мовляв, були в чомусь проблеми, то хіба що “в малій ефективності” вертольота видачі цілевказівки Ка-29ВПНЦУ, котрий був повільнішим та менш маневреним за той же Ка-50.
Рашистський Ка-50, архівне фото з відкритих джерел
Але схоже, що росіяни в своїх публікаціях вирішили не визнавати базову проблему Ка-50, через яку військові РФ просто тихо “поховали” цей вертоліт, а саме – нездатність за рахунок власної бортової апаратури самостійно виявляти цілі; а використання окремого гелікоптера для видачі цілевказівки ставало вже неефективним навіть за умови, коли у противника є лише ПЗРК і нема організованої протиповітряної оборони.
Саме тому в підсумку згаданий вище Ка-50 тихо пішов в небуття, а в серійне виробництво росіяни запустили саме Ка-52, який до того накреслювався скоріше для “допоміжних” ролей командирської або навчально-бойової машини.
Читайте також: Росія ще 40 років назад вперше підняла в повітря Ми-28, але чому досі його допрацьовує
