У Росії набирає обертів брак авіаційного пального / Фото Getty Images (ілюстративне)
Нафтова криза в державі-агресорці не спадає, а набирає нових обертів. Нестача авіаційного керосину змушує Кремль поспіхом переглядати логістичні ланцюжки постачання.
Про це проінформувала Служба зовнішньої розвідки у своїх соціальних мережах.
Що відбувається в Росії?
Російська Федерація зіткнулася зі стрімким зростанням цін на пальне. Від початку червня середня вартість авіакеросину в аеропортах підвищилася більш ніж на 17 відсотків. Однак існують регіони, де криза є значно глибшою. У Махачкалі ціна зросла на 64 відсотки.
Ця обставина має помітні наслідки для авіаперевізників. Російська компанія “Азимут” оголосила про зменшення поставок пального приблизно на 30 відсотків від раніше обіцяних обсягів. Кремль вчинив низку антикризових заходів:
24 Канал – у WhatsApp Підпишіться, щоб не загубити і читати перевірені новини Додати
- зміна схеми поставок;
- збільшення імпорту;
- заборона на експорт.
Росія суттєво наростила імпорт з дружніх країн. У травні 2026 року вона отримала від Білорусі 5,17 тисячі тонн авіаційного керосину, що втричі більше порівняно з минулим роком. У поточному місяці показники лише зростають. За перші 10 днів червня поставки сягнули 2,6 тисячі тонн.
Кремль має намір імпортувати пальне міжнародного стандарту Jet A-1 з Китайської Народної Республіки або Туркменістану. Згодом його планується змішувати з російськими продуктами.
Наскільки серйозною є проблема?
У порівнянні з минулорічними показниками, масштаб проблеми стає дедалі очевиднішим. У 2025 році країна-агресорка виробила близько 11,4 мільйона тонн авіаційного пального. З них майже 1,4 мільйона тонн припадало на московський нафтопереробний завод, який Збройні Сили України уразили цього року.
До загострення кризи Росія була нетто-експортером авіапального, постачаючи за кордон у середньому близько 30 тисяч барелів на добу – переважно до Туреччини, Казахстану та Узбекистану. Тепер навіть Астана, традиційний покупець російського пального, змушена шукати альтернативні джерела через скорочення поставок із Росії,
– зазначили у Службі зовнішньої розвідки.
Дефіцит виходить за межі внутрішнього ринку. Одночасно Кремль впроваджує прямі обмеження. Із 1 червня до 30 листопада 2026 року російська влада ввела тимчасову заборону на експорт авіапального.
Також Москва має намір ввести подібне обмеження для дизельного пального. Ситуація з енергоресурсами залежатиме від того, чи вдасться Кремлю швидко компенсувати втрачені обсяги внутрішнього виробництва за рахунок імпорту.
Проте для Росії не все складатиметься так просто. Білоруська Республіка не здатна покрити російські потреби, лише частково. Імпорт JET A-1 з інших країн також не стане універсальним рішенням. Він вимагатиме адаптації логістики, додаткових сертифікацій та технічного узгодження для змішування з російськими марками.
Імпорт може бути лише тимчасовим допоміжним заходом. Наслідки кризи можуть виявитися для Росії більш тривалими. Кремль через нестабільність може перестати бути достатньо привабливим для покупців, які роками купували його енергоресурси.
Паливна криза в Росії посилюється
Завдяки українським “далекобійним санкціям” російська промисловість відчуває все більше проблем. 24 червня нафтопереробний завод NORSI у Нижньогородській області припинив свою роботу. Він є четвертим за величиною нафтопереробним заводом країни-агресорки та другим за обсягами виробництва бензину.
Українські атаки призвели до того, що дефіцит пального поширився з окупованого Криму на прилеглі райони півдня Росії та навіть на Москву. Майже по всій території Росії для водіїв запровадили обмеження на обсяги придбання пального, про що повідомляє Reuters.
Джерело: www.24tv.ua