Бойового медика, ексжурналіста Андрія Топчія президент Володимир Зеленський нагородив посмертно орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Сержант, бойовий медик стрілецького батальйону 118-ої окремої механізованої бригади на псевдо «Топер» загинув 20 квітня 2024 року біля села Роботине, що на Запоріжжі.
ВІДЕО ДНЯ
Андрій самотужки три тижні тримав позицію, замість трьох днів. А коли його вже мали замінити, потрапив під мінометний обстріл й отримав поранення. За словами побратимів, уламок перебив Андрію артерію на нозі. «Топер» наклав собі турнікет і дочекався евакуації. Але ворожий дрон здійснив скид, коли Андрія намагались винести на ношах з поля бою. І «Топер», і його рятівники загинули.
Андрій Топчій народився 10 липня 1985 року у Києві. У 2007-ому закінчив історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, на «відмінно» захистив дипломну роботу «Східнослов'янські народи у складі німецьких збройних сил (1934−1945 рр.)».
РЕКЛАМА
Після закінчення університету Топчій не пішов шляхом науки, як радили викладачі, які пророчили йому блискучу наукову кар’єру. Він подався у журналістику. Працював у різних виданнях.
У 2011 року влаштувався в газету «Факти», писав статті на історичну тематику та публікував цікаві інтерв’ю з науковцями. Після російської агресії в 2014 році Андрій Топчій захищав Україну у складі ЗСУ і добробатів: служив в батальйоні «Айдар», а згодом у 28-ій ОМБр. Під час АТО отримав звання молодшого сержанта, працював у пресслужбі громадсько-політичного руху «Азов», друкувався на «Українській правді», писав для сайту «Телеграф». А вранці 24 лютого 2022 року був вже у військкоматі…
РЕКЛАМА
Про перебування на «нулі» Андрій писав матері. «ФАКТИ» публікували уривки з цих листів. «Мій вихід перенесли на завтрашню ніч», — це останнє повідомлення, яке написав Андрій Топчій матері. Але завтра у «Топера» вже не було, бо він подарував його всім нам…
РЕКЛАМА
Джерело