Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) створили як єдиний орган, що має відповідати розшук, збереження та управління арештованими активами. Агентство також повинно було стати запобіжником тиску та рейдерству з боку правоохоронних органів. Це була вимога ЄС. Втім те, що відбувалося з активами, які передані АРМА, викликає дуже велике занепокоєння, а українці, згідно із соцдослідженням, вважають, що управління неефективне та непрозоре.
Реєстр АРМА: таємниця, покрита мороком
Там, де немає прозорості — виникає підгрунтя для маніпуляції та корупції. Це зрозуміло. Питання відкриття доступу до реєстру арештованих активів, який має вести АРМА, постало ще влітку минулого року. В агентстві закриття Реєстру мотивували наявністю якогось листа з СБУ, але цю версію спростовує народний депутат України Ярослав Железняк. «НВ» з посиланням на телеграм-канал парламентаря повідомило, що насправді ніякого листа не існує.
«На розробку цього реєстру було витрачено близько 60 млн грн, але АРМА вирішила закрити до нього доступ. І багато-багато разів пояснення було: «є лист від СБУ із проханням закрити реєстр. Ну ми ж запитали саме СБУ чому так, який мотив. І отримали відповідь… що СБУ ніколи із таким листом до АРМА не зверталася… листа такого ніколи не існувало», — повідомив нардеп.
Вочевидь, склалася ситуація, коли АРМА перетворилася на такий собі каламутний ставок, в якому деяким «рибалкам» дуже зручно ловити рибу. І якби йшлося про рибу — це півбіди. Адже йдеться про тисячі активів, вартість яких сягає десятків мільярдів гривень. Які активи і кому потрапляють в управління, за якою процедурою, чи достатньо кваліфікації новим керівникам — ця таємниця покрита мороком. І в АРМА цю завісу відкрити не поспішають.
Знищена енергетика
14 травня голова НЕК «Укренерго» заявив, що протягом доби будуть запроваджені контрольовані аварійні відключення в усіх регіонах України. Причина очевидна — дефіцит генерації, що стався внаслідок російських обстрілів. Об’єкти енергетики — одна з пріоритетних цілей країни-агресора з початку війни. І в цих умовах дуже важливо аби усі об’єкти генерації працювали ефективно.
Ситуація ускладняється й тим, що на значній частині українських ТЕЦ та ТЕС і раніше траплялися аварійні ситуації. Наприклад, до початку війни Держгеонагляд повідомляв, що кількість аварії на цих об’єктах збільшилася у 2,4 рази. За 10 місяців 2021 року стан аварійності на енергоблоках склав 472 відмови. У відомстві зауважували, що «технічний стан енергоблоків виробників електричної енергії викликає занепокоєння через зростання аварійності на них та обмеження генерування електроенергії».
