Слова-вигадки Василя Стуса / НУШ
Вірші Василя Стуса часто згадують у найтяжчі часи боротьби. Сам поет та дисидент є взірцем незламності, витривалості та громадянської позиції.
Цікаво, що в його поезії збереглося багато колоритних українських слів. Про них, зокрема авторські неологізми, у віршах Стуса “Освіторії” розповіла викладачка української мови та літератури, письменниця, дослідниця Діана Мельникова.
Які незвичні слова зустрічаються у поезії Василя Стуса?
Пропонуємо ознайомитись із 10 цікавими словами з творів дисидента, їхнім значенням та рядками з його віршів.
1. Невідь – забуття, невідомість.
“Гойдається вечора зламана віть, як костур сліпого, що тичеться в простір осінньої невіді”.
2. Брость – бруньки листя або квітів.
“Жалощів брості коцюрбляться в снінні – а дерево спить. Гойдається вечора зламана віть туга, наче слива, рудою налита”.
3. Коцюрбитися – згинатися, викривлятися, стискатися; зсутулитися від старості, болю, страху тощо.
“Жалощів брості коцюрбляться в снінні – а дерево спить”.
4. Ненасить – сильне бажання, прагнення, потяг до чого-небудь.
“О ти всепрощальна, о несамовита осмутами вмита твоя ненасить”.
5. Басаманити – залишати смуги ударами (басаман – смужка тканини; смуга на тілі від удару).
“Гойдається вечора зламана віть, і синню тяжкою в осінній пожежі мій дух басаманить”.
Варто знати! Останнім часом стали популярними діалектні та народні вислови, які можна почути на Галичині. Барвистими висловами українці діляться у Threads. 24 Канал зібрав кумедні та цікаві вислови й слова, запропоновані місцевими мешканцями.
6. Кушпела́ – стовп, хмара пилу, піску, снігу тощо; заметіль.
“Взялась кушпелою – обвітрені крони всю душу обрушать у довгі полони, і згадкою – вечора зламана віть”.
7. Розколо́шканий – той, кого розбудили, стривожили, налякали тощо (про людину чи іншу істоту).
“Удай, що обтято дорогу. Що спить душа, розколошкана в смертнім оркані високих наближень. На серця екрані гойдається вечора зламана віть”.
8. Мосяжний – те саме, що латунний (латунь – сплав міді з цинком, іноді з домішками свинцю, заліза, олова та інших металів); кольору мосяжу.
“Гойдається павіть, а сонце – не гасне і грає в пожежах мосяжна сосна”.
9. Торо́с – нагромадження уламків криги на замерзлих морях і річках, утворене внаслідок зсувів льоду.
“Це довге кружляння – над світом і під кошлатими хмарами, під багряними торосами замірів”.
10. За́мір – задум, прагнення щось зробити; намір.
“Це довге кружляння – над світом і під кошлатими хмарами, під багряними торосами замірів”.
Читати більше мовних цікавинок:
- Шпилька чи шпилька: яке слово є правильним в українській мові.
- “Позичити в Сірка очей”: що означає цей фразеологізм із “Тореадорів з Васюківки”.
- Тільки не “куропатка”: як правильно українською назвати цього чудового птаха.