Відома політична аналітикиня Марія Золкіна прокоментувала великий обмін ув’язненими, під час якого росія повернула додому шпигунів та найманих убивць, віддавши США та Німеччині політв'язнів. Серед тих, кого видали рф — Вадим Красіков, який застрелив у Німеччині колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі.
ВІДЕО ДНЯ
«Я опущу якісь загальні коментарі і залишу лише те, що має значення для України:
1) Україні буде складніше відстоювати свою позицію щодо умов завершення війни з росією і методів, потрібних для послаблення росії.
Саме так, не треба недооцінювати важливість, вагу і символічність таких фігур як Кара-Мурза і Яшин, і, в тому числі, вже вільного Ходорковського навіть не для росії, а для колективного Заходу. На жаль, в деяких країнах віра, а в деяких — розрахунок і бізнес-інтерес не нищити російську державу є значно сильнішими, ніж спроможності України довести, що переможена росія — єдиний варіант мати безпеку в регіоні. І в цій вірі чи розрахунку представники політичних еліт шукають, на кого можна спертися. Бо у демократичної росії, на їхню думку, має бути обличчя. Хтось має цю росію майбутнього уособлювати. І ідея багатьох на Заході — це сліпа віра в трансфер влади в рф до більш демократичних представників російського суспільства.
РЕКЛАМА
2) Треба чекати нової і посиленої хвилі і закликів до примирення між російськими опозиціонерами і «громадянським суспільством» і українцями.
Ці заклики якось зійшли до мінімуму протягом останнього року, але зараз я прогнозую їхнє посилення. Логіка за цим буде така: з одного боку, на фронті — гаряче, але без кардинальних проривів, в дипломатії є/будуть обережні спроби намацати підґрунтя для так званого режиму тиші, а тим часом — давайте працювати на майбутнє, коли режим путіна буде кимось замінений. В цьому ланцюжку для німців, наприклад, немає нічого кривого чи дивного. І для них цілком очевидно, що українці мають вести розмову з тими росіянами, які в еміграції, але уособлюють когось відмінного від путіна.
РЕКЛАМА
3) Складно буде вимагати посилення санкцій, коли символи російського лібералізму прямо вимагатимуть послабити санкції для «звичайних росіян».
Де та межа між санкціями проти держави і її населенням — неясно. Так само, як неясно, яким чином можна очікувати на будь-які зміни принаймні в підтримці війни і режиму, якщо населення не відчуватиме жодних реальних наслідків. Воно і нині не протестує, але це точно не привід санкції послаблювати. Все це багатьом нашим партнерам пояснювати марно: вони живуть в ілюзії, що народ росії проти війни в своїй більшості", — написала Золкіна.
РЕКЛАМА
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.