Особливо зараз може виглядати неймовірним, що у переліку потенційних покупців літаків F-16 був Іран, але ця сторінка в історії справді є, і на цей предмет навіть велись відповідні перемовини із США.
Щоправда, тут мова про період до ісламської революції в Ірані 1979 року, але тим не менш, ця історія цілком заслуговує на те, щоб бути розказаною. Тим більш, що у відкритому доступі вистачає посилань на архівні публікації, які можуть доповнювати картину в доволі цікавому ключі.
Читайте також: Чи відрізняються та яке додаткове оснащення мають F-16 з Нідерландів, які почали посилювати ЗСУ
F-16 у лівреї ВПС Ірану до ісламської революції, ілюстративний рендер з відкритих джерел
Якщо загалом, то Іран мав намір купувати F-16 в США у 1970-х роках в рамках комплексного проекту посилення своїх ВПС, який передбачав також можливе придбання літаків F-18, котрі разом із F-16 мали би виступати як доповнення до F-14 Tomcat.
Тут іранські військові виходили із наступної логіки: самі по собі F-14 є гарними літаками для перехоплення повітряних цілей на великих дистанціях, однак вони погано підходили для ведення повітряних боїв на близьких дистанціях проти МиГ-21 та МиГ-23 в строю ВПС Іраку, який уже на той момент був одним із головних противників Тегерану. Крім того, військове керівництво Ірану вже задумувалось над перспективою, що уже в 1980-х роках їм буде потрібна заміна літакам F-5 Tiger, чим також був продиктований вибір по F-16.
Шахський Іран дуже хотів довести свої військово-повітряні сили до рівня США, чому на той момент сприяла зовнішньополітична кон’юнктура. І така амбітність проявилась не тільки у виборі моделей літаків для придбання.
Сайт архіву Державного департаменту США містить публікацію зразка жовтня 1976 року, із якої випливає, що на початкових етапах перемовин Іран сподівався протягом кількох років отримати навіть 300 F-16 за ціною 2 мільярди доларів за тодішнім курсом, але в процесі торгів цифри змінились до 160 літаків за 3,8 мільярдів доларів. Мовляв, у процесі перемовин General Dynamics назвала занадто занижений показник вартості літаків, а от уже проведена переоцінка від Пентагону показала значно реалістичніший показник.
Водночас, як також прямо випливало із тексту цього документу, США м’яко кажучи не палали бажанням постачати шахському Ірану як на той момент своєму союзнику ті самі F-16 за логікою – ці літаки ще на той момент були в процесі вдосконалення, ну і окрім того Тегеран чисто по ресурсам не «витягнув» би придбання одночасно і F-14, і F-16 та F-18 на додачу до цього; хоча мова була про те, що самі іранці розраховували на отримання цих літаків уже на початку 1980-х років.
Як завершилась ця історія, передбачити насправді нескладно – у 1979 році в Ірані відбулась ісламська революція, Тегеран сам взяв курс на розрив відносин із США, що поставило відповідну крапку в перемовинах по темі отримання F-16.
Щоправда, є не підтверджені дані про те, що Іран встиг отримати від США перші два F-16, для “обкатки” в місцевих умовах та навчання персоналу, і що перший із цих літаків начебто був проданий у Пакистан, а другий екземпляр – іранці начебто використали для спроби реінжинірингу F-16.
У всякому випадку, ця версія пояснює, звідки міг взятись корінь чуток про те, що Венесуела на початку 2010-х років продала Ірану один або кілька своїх F-16, ну і заодно – звідки могла взятись фотографія літака типу F-16 у лівреї іранських ВПС періоду до ісламської революції, без точної дати та місця зйомки, яку ми наводили дещо вище у цьому тексті.
Раніше Defense Express також писало і про те, як Венесуела досі літає на F-16, хоч це складно при ембарго США.
Читайте також: Як Іран “прикручував” на F-14 Tomcat ракети Р-27 та Р-73, чому на це пішов і чим закінчилось
