Чому не “виконуючий”? / Magnific. Ілюстративне фото
Уважно розглядаючи офіційні папери, можна помітити безліч конструкцій, що на вигляд українські, але насправді є хибними калькуваннями.
Роз’яснення щодо некоректного вживання слова “виконуючий” подаємо згідно з Українським правописом.
Не “виконуючий” – як правильно українською
Ця помилка досі трапляється в офіційних документах, і небагато хто може пояснити її хибність. Щороку в кожній установі видається наказ про призначення “виконуюючого” обов’язки директора, ректора чи іншого керівника на час відпустки або довготривалого відрядження.
Слово “виконуючий” є калькою з російського “исполняющий”. Воно сформоване за моделлю активного дієприкметника теперішнього часу, яка для сучасної української літературної мови не є допустимою.
Саме тому Український правопис (§ 32) зазначає, що активні дієприкметники теперішнього часу на -учий (-ючий), -ачий (-ячий) мають обмежене застосування і здебільшого характерні для книжної, наукової чи історичної мови.
Тому коректно вживати:
- “виконувач обов’язків”,
- “виконавець”,
- “особа, яка виконує обов’язки”.
Подібної помилки часто припускаються влітку, називаючи прохолодні напої “освіжаючими”, хоча такого слова в українській мові не існує.
Після словосполучення “виконувач обов’язків” ставимо назву посади, яку людина тимчасово обіймає, у родовому відмінку. Якщо посада згадується в документах постійно, то вислів “виконувач обов’язків” скорочується до “в. о.”, наприклад, у реквізитах “Підпис”.
Зверніть увагу! Після кожної літери скорочення “в. о.” ставиться крапка. У середині речення таке скорочення пишемо з малої літери, а на початку – з великої.
Отже, замість “виконуючий обов’язки директора” правильно буде: виконувач обов’язків директора або особа, яка виконує обов’язки директора.
Іменник “виконувач” утворений за автентичною українською словотвірною моделлю за допомогою суфікса -ач, що позначає виконавця дії. За подібним принципом утворені слова: дописувач, відкривач, споживач, користувач, викривач.
Правильні варіанти:
-
виконувач обов’язків директора;
-
тимчасовий виконувач обов’язків;
-
особа, яка виконує обов’язки.
“Виконуючий” – це помилка: дивіться відео
Тож, якщо ви прагнете, аби ваше мовлення відповідало нормам сучасної української літературної мови, замість калькованого “виконуючий” вживайте питоме українське “виконувач”.