На станції «Академік Вернадський» та криголамі «Ноосфера» розпочинаються міжнародні проєкти Фоторепортаж 22.07.2026 02:59 Укрінформ
У рамках програми «Горизонт Європа» та проєкту POLARIN, який фінансує доступ науковців до полярної інфраструктури, на станції «Академік Вернадський» і криголамі «Ноосфера» стартують два міжнародні дослідження.
Про це інформує Національний антарктичний науковий центр, передає Укрінформ.
“На станції “Вернадський” буде проводитись вивчення поширення мікробних спільнот у повітрі в полярних регіонах. Це перший проєкт, MICROAIRPOLAR. Він передбачає встановлення спеціалізованого обладнання MicroAirCollector на трьох станціях в Арктиці та трьох в Антарктиці для збору зразків мікроорганізмів з повітря. Надалі науковці здійснять їх генетичний аналіз, щоб встановити, які саме мікроорганізми переносяться вітром до полярних зон. За допомогою обчислювальних моделей буде також відстежено траєкторії повітряних мас та переміщення бактерій в Арктиці, Антарктиці та між ними”, – йдеться в повідомленні.
Як пояснюють у НАНЦ, це важливо, оскільки мікроорганізми є одними з перших, хто колонізує поверхні, що звільняються від льоду. Тому в полярних регіонах, де спостерігаються прискорені процеси танення, вони будуть впливати на формування біорізноманіття.
Дослідження проводять науковці з Автономного університету Мадрида (Іспанія) та Університету Нортумбрії (Велика Британія).
Другий проєкт, TRICUSO-FLOATS, зосереджений на моніторингу вуглецю в Південному океані.
“Біля острова Південна Джорджія з борту криголама “Ноосфера” буде запущено 6 аргобуїв, оснащених низкою сенсорів. Вони вимірюватимуть загальну лужність та концентрацію розчиненого неорганічного вуглецю. Також буї будуть оснащені високоточними датчиками pH, O₂ та акустичними сенсорами вітру. Це допоможе кількісно оцінити обсяги вуглецю, що поглинаються Південним океаном”, – повідомили у НАНЦ.
За попередніми оцінками, цей океан поглинає приблизно 40% усього CO₂, який поглинається усіма океанами світу, хоча його площа становить лише 1/5 від загальної площі океанів. Наразі існують значні розбіжності між даними спостережень та моделями цього поглинання. Отже, розширення просторового та часового охоплення автономних вимірювань у Південному океані сприятиме зменшенню цієї невизначеності.
Проєкт реалізують науковці з Національного океанографічного центру (Велика Британія), Норвезького дослідницького центру та Університету Сорбонни (Франція).
Обидва дослідження розпочнуться наступного антарктичного сезону, який стартує наприкінці 2026 року.
Як додали в НАНЦ, POLARIN об’єднує 64 полярні дослідницькі інфраструктури, що належать організаціям з різних країн світу. Учасники консорціуму отримують вільний доступ до об’єктів на основі конкурсного відбору. MICROAIRPOLAR та TRICUSO-FLOATS – перші проєкти-переможці, які отримають доступ до станції «Вернадський» та криголама «Ноосфера» в межах POLARIN.
Для України такі ініціативи є можливістю долучитися до передових наукових досліджень та стати активним членом глобальної полярної спільноти.
Як інформував Укрінформ, НАНЦ оголосив конкурс на відбір кандидатів до складу 32-ї Української антарктичної експедиції 2027-2028 рр. на антарктичну станцію «Академік Вернадський».
Фото: Національний антарктичний науковий центр / Фейсбук
Антарктика Арктика Наука Станція “Академік Вернадський” Криголам Дослідження
Джерело: www.ukrinform.ua