У Сонячній системі знайшли фрагменти двох “ембріонів” планет © NOIRLab/NSF/AURA/J. da Silva/Spaceengine Дослідники називають їх “планетними ембріонами”.
Вчені заявили, що два астероїди можуть бути фрагментами давно зруйнованих «планетних ембріонів», які існували на ранніх стадіях формування Сонячної системи, повідомляє Space.com.
Такі «ембріони» займають проміжне положення між планетезімалями і повністю сформованими планетами, вони існували на ранніх етапах розвитку Сонячної системи і відіграли важливу роль у формуванні планет. Тепер учені заявили про те, що два астероїди, які розташовуються в Головному поясі між Марсом і Юпітером, (246) Аспоріна і (4125) Лью Аллен, можуть бути фрагментами таких ембріонів.
«Ми ідентифікували два великих астероїди, які демонструють схожі спектральні характеристики з ангритами [деякі з найстаріших метеоритів Сонячної системи, які, як вважають, походять від планетезималей], що дозволяє припустити, що ці астероїди можуть бути одними з найдавніших залишків планети Сонячної системи, яка сформувалася дуже рано. Це дає докази того, що ангрити справді можуть бути пов’язані з уламками ранніх планетарних ембріонів, деякі з яких могли зробити свій внесок у планети земної групи», – заявив Бен Райдер-Стокс, науковий співробітник Відкритого університету.
Ангрити – це окрема група метеоритів, які відрізняються включенням базальтових мінералів, що містять олівін, унікальними ізотопними сигнатурами (такими як ізотопи кисню, магнію і хрому) та співвідношеннями елементів, які вказують на те, що вони могли утворитися тільки у внутрішній частині Сонячної.
«Ангріти — це невелика група давніх метеоритів, які утворилися протягом перших кількох мільйонів років історії Сонячної системи та містять інформацію про ранні процеси у Сонячній системі. Тому визначення походження цих зразків представляє ключовий інтерес для ідентифікації древнього астероїда, який може бути одним з ранніх астероїдів, що формуються. [Однак] уламки, що утворилися в результаті їх руйнувань, нелегко розрізнити в сучасній Сонячній системі», – заявив Райдер.
Вчені і раніше припускали, що батьківське тіло ангрита може бути планетним ембріоном, але доказів цього було мало. Жодне небесне тіло не вдалося ідентифікувати як прабатька ангритів.
«Магматична природа метеоритів припускає, що їхнє батьківське тіло було досить великим, щоб витримати тривалий період магматичної активності, але розмір [батьківського тіла] оспорюється», – додав Райдер.
У ході дослідження вчені порівняли спектри 10 ангритів, що впали на Землю, із спектрами 712 задокументованих астероїдів. “У нас є велика колекція зразків стародавніх метеоритів з різним хімічним складом, ізотопним складом та мінералогією, ці відмінності вказують на окремі батьківські тіла або батьківські астероїди або планети”, – сказав Райдер.
Порівнюючи спектри ангритів і астероїдів, команда змогла ідентифікувати подібні склади, визначивши, тим самим, можливе походження ангритів і вказавши те, які астероїди може бути залишками планетарного тіла.
Вчені виявили спектральні подібності з астероїдами (246) Аспоріна, (4490) Бамбері, (4125) Лью Аллен та (136617) 1994 CC. Але більш подібні дослідження показали відповідності між 246) Аспоріною і (4125) Лью Аллен із загартованими ангритами. Вони остигали з помірною швидкістю, що допускало поступове утворення мінералів. На думку вчених, астероїди походять від різних батьківських «ембріонів».
Раніше вчені змоделювали можливе падіння астероїда Бенну на Землю у 2182 році. І це моделювання показало, що людству доведеться зіткнутися з тяжкими наслідками такої події.
