Пам'яті старшого матроса Павла Наконечного (позивний «Історик») Хвилина мовчання 23.02.2025 09:00 Укрінформ Історик не загинув Героєм; він жив як один.
У соцмережах Павла Наконечного впізнавали під псевдонімом Добротворський, яке він вибрав сам. Його однополчани називали його «істориком». Координатор громадської організації «Поклик до Яру», яка займається популяризацією Холодного Яру та вшануванням його героїв, трагічно загинув під час артилерійського обстрілу 18 червня 2022 року в селі Біла Криниця, що на Херсонщині.
Павло народився 20 травня 1997 року в Черкасах, навчався в школі №5, а потім вступив до Лубенського лісотехнічного технікуму. Батько згадував, що син мріяв бути лісником, але через рік змінив свої амбіції і вибрав спеціальність вчителя історії, тому одразу вступив до Київського педагогічного університету імені Драгоманова, який закінчив з відзнакою.
На останньому курсі магістратури він вже давав знання з історії та права в київській школі № 7. Його магістерська робота була присвячена історії Холодного Яру під назвою: «Холодноярська організація в історичній пам’яті українців».
Його захоплення походить від роману Юрія Горліс-Горського «Холодний Яр». Цей літературний твір спонукав юнака до адвокатської діяльності за Холодний Яр, а загалом – до відстоювання справи України.
У 2014 році, ще зовсім молодим, Павло брав участь у Революції Гідності. Після цього він присвятив своє життя вихованню відповідальної молоді. Він передбачив створення табору національно-патріотичного виховання дітей. За сприяння батьків він вибрав ділянку землі і придбав першу споруду для табору.
«Павло хотів міцного зв’язку з Холодним Яром. Це було визначне історичне місце, і він мене попросив: «Давай пошукаємо десь хату». Ми випадково натрапили на цю локацію, побачили її і зійшлися на тому, що вона ідеальна», – згадує його батько Юрій Наконечний.
Навесні 2020 року Павло створив громадську організацію «Поклик Яру», яка в першу чергу покликана виховувати у молоді принципи братерства, дисципліни та патріотизму. Разом зі своєю командою він організовував щорічні національно-патріотичні табори для дітей 10-17 років, де вони навчалися життєво важливим навичкам, таким як історія, перша допомога, тактика, право, методи виживання.
«Поклик Яру — це суть мого існування, живе відображення моїх ідеалів, прагнень і цінностей. Він сприяє створенню альтернативного суспільства, де молодь розуміє важливість відповідальності. (…) Мені було б приємно спостерігати, як відповідальна молодь формує покоління з кардинально іншим поглядом на життя. Колись, через багато років, мені буде приємно визнати, що ви були серед піонерів цього невпинного руху», — сказав Павло на його сторінку у Facebook.
Під його керівництвом на Черкащині організовано численні заходи, зокрема «Покривання в Холодному Яру», «Зимовий похід ім. Горліс-Горський», «Смолоскипний марш на честь В. Чучупаки». Громадська організація «Поклик Яр» підтримувала тісну співпрацю з 93-ю окремою механізованою бригадою «Холодний Яр».
Роман Надточій, друг Павла та співзасновник табору «Поклик Яру», згадує: «Вперше ми зустрілися у 2017 році. Тоді він пробував себе бути вихователем у дитячому таборі, а у 2020 році ми разом заснували табір. Він розробив стратегічний план, стверджуючи, що тільки молодь може змінити Україну, а для її навчання потрібні роки. полум'я в собі, яке запалило оточуючих у таборі «Поклик Яру», він запалив серця понад сотні дітей.
Перед самим початком повномасштабної війни Павло їздив до Роттердаму, щоб вклонитися могилі Євгена Коновальця. «На його могилі на цвинтарі Кросвейк я запалив свічку, поставив два прапори і залишив жменю землі, яку привіз із Холодного Яру, — ділиться батько.
24 лютого 2022 року батько і син вирушили захищати Україну. Пан Юрій спочатку приєднався до Черкаської територіальної оборони, а потім пішов на передову, а Павло пішов добровольцем до 73-ї.
Источник: www.ukrinform.ua
