Пам’яті капітана Олекси Мусаєва Хвилина мовчання 16.04.2025 09:00 Укрінформ Він послідовно захищав своїх побратимів і нелегко переживав втрати у своєму підрозділі.
Командир стрілецького взводу ЗСУ капітан Олекса Мусаєв загинув 17 серпня 2023 року під час бою з окупантами в районі Бахмута.
Олекса народився 31 травня 1977 року у Фастові, що на Київщині.
«З дитинства мій брат був енергійним і азартним хлопчиком, і, здавалося, біда завжди знайшла його. Він дуже любив тварин. Щоразу, коли ми відвідували наших бабусь і дідусів по материнській лінії, він відкривав двері сараю і випускав усіх тварин на вулицю, стверджуючи, що вони також заслуговують бути вільними», – згадує його сестра Алла.
Після закінчення школи Олекса обрав військовий шлях — вступив до Київського інституту сухопутних військ, який закінчив у 1999 році. Потім ще рік продовжив навчання у Військовому інституті керівного інженерного складу Національної академії оборони України за спеціальністю «Автомобілі та автомобільне господарство». Здобув кваліфікацію інженера-механіка та військовослужбовця тактичного рівня.
У 2000-2001 роках служив у військовій частині в Одесі, а потім переїхав до Запоріжжя. Однак у зв'язку з проведеними реорганізаціями в 2004 році був звільнений в запас.
Повернувшись до цивільного життя, Олекса працював на заводі «Елопак» у Фастові, створив сім’ю. «Для нас сім’я була головним пріоритетом. Народження доньки Аміри стало для Олекси справді радісною подією. Ми були дружною сім’єю, проводили багато часу разом і часто подорожували», – ділиться його дружина Ірина.
Однак невдовзі Олекса знову приєднався до армії, оскільки конфлікт на сході України загострився. З початком АТО отримав повідомлення з військкомату про готовність стати на захист країни. У квітні 2015 року його мобілізували, а в травні відправили в Костянтинівку Донецької області.
Через рік він демобілізувався і в 2017 році повернувся в «Елопак».
Саме під час робочої зміни Олекса дізнався про початок повномасштабного російського вторгнення. Після дзвінка з військкомату він негайно повернувся додому та підготував речі. Спочатку служив у комендантському батальйоні, захищав Фастівщину. У листопаді 2022 року призначений командиром стрілецького взводу 30-ї механізованої бригади. На початку 2023 року Олексу відрядили в район Бахмута.
У березні того ж року він отримав травму легень. Після тижня лікування у Дніпрі лікарям не вдалося вилучити уламок, і він повернувся з ним до товаришів.
Вранці 16 серпня 2023 року Олекса поговорив із сестрою, повідомивши їй, що йде з посади. Наступного дня його родина отримала трагічну звістку про його смерть.
«Коли представники фастівського військкомату передали звістку про смерть мого чоловіка, я їм сказала, що вони вбили не просто Олексу, вони вбили і мене, — пригадує Ірина.
Його сестра Алла згадувала, що він дуже вражений втратою своїх товаришів. «В його підпорядкуванні було 30 солдатів. Ймовірно, він взяв на себе відповідальність за те, що як командир не зміг передбачити певні моменти. Однак коли я розмовляла з його підлеглими, вони всі зауважували, що «якби всі командири були такими, як Алімович, бій міг би бути легшим», — сказала вона.
Указом Президента України від 8 квітня 2024 року капітана Олексу Мусаєва посмертно нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. З часів АТО також отримав медаль «Захиснику Вітчизни», медаль «За оборону рідної держави», нагрудний знак «Воїн-шляховик».
Вічна пам'ять Герою!
За матеріалами Фастівської міської ради, FastivNews.City, платформи Меморіал
Фото з сімейного архіву
Війна пам'яті Київська область Війна з Росією Хвилина мовчання
Источник: www.ukrinform.ua
