© Getty Images Нещодавно він відсвяткував своє 89-річчя.
Лауреат Нобелівської премії Маріо Варгас Льоса, який балотувався на пост президента Перу в 1990 році, помер у віці 89 років. Про його смерть повідомив його син.
«З глибоким сумом ми повідомляємо, що наш батько, Маріо Варгас Льоса, мирно пішов сьогодні в Лімі в оточенні своїх близьких», — йдеться в повідомленні сім'ї його сина Альваро Варгаса Льоси в неділю.
Варгас Льоса вважається однією з найвідоміших постатей у латиноамериканській літературі 20-го століття, удостоєний Нобелівської премії з літератури у 2010 році за видатні роботи, зокрема «Тітка Джулія та сценарист», «Смерть в Андах» і «Війна кінця світу».
У 1990 році він балотувався на пост президента Перу на демократичній платформі, заявляючи про свій намір врятувати націю від економічних потрясінь і марксистського бунту. Зрештою, він зазнав поразки в другому турі від Альберто Фухіморі, який пізніше змінив своє правління в бік диктатури і згодом був ув’язнений за порушення прав людини та корупцію.
Після програшу на виборах Варгас Льоса переїхав до Іспанії та отримав іспанське громадянство, де став гучним критиком лівих лідерів у Латинській Америці, особливо проти тодішнього президента Венесуели Уго Чавеса.
Пізніше Варгас Льоса зауважив, що пішов у політику не за бажанням.
«У мене ніколи не було справжньої політичної кар’єри. Я почав займатися політикою за дуже унікальних обставин… і я постійно стверджував, що незалежно від успіху чи поразки на виборах я повернуся до своїх літературних та інтелектуальних зусиль, а не до політики», — згадує Reuters одне із зауважень Льоси.
У своїх численних романах, п’єсах і есе Варгас Льоса розповідав історії з різних точок зору та досліджував інноваційні структури — переміщаючись через різні періоди часу та змінюючи оповідачів.
Його творчість охоплювала кілька жанрів і зміцнила його статус ключової фігури покоління письменників, відповідальних за відродження латиноамериканської літератури в 1960-х роках.
Протягом своєї творчості стиль автора еволюціонував від літературного модернізму до постмодернізму. У царині літератури Варгас Льоса, мабуть, найкраще відомий своїми романами «Час героя» (1963), «Розмова в соборі» (1969), «Війна кінця світу» (1981), «Смерть в Андах» (1993) та «Тітка Хулія та сценарист» (1977), за яким було екранізовано.
«Його інтелектуальна блискучість і великий обсяг робіт слугуватимуть вічним спадком для майбутніх поколінь», — зазначила президент Перу Діна Болуарте в дописі на X, називаючи його «найвидатнішим перуанцем усіх часів».
Його особисте життя також було гідним романів – він вперше одружився в 19 років на Джулії Урквіді, яка була на десять років старша і була колишньою дружиною брата його матері. Його другий шлюб був з двоюрідною сестрою Патрісією, яку він залишив після 50 років шлюбу в 2015 році заради Ізабель Прейслер, матері співака Енріке Іглесіаса. Ці відносини завершилися у 2022 році.
У листопаді 2014 року Маріо Варгас Льоса подорожував Україною, досліджував Київ і Дніпро, спілкувався зі студентами. Тоді він висловив, що «надзвичайно зворушений і натхненний рухом громадянського суспільства, який прагне покласти край авторитарній спадщині, рухом суспільства, яке втомилося від постійного російського втручання та корупції».
За словами родини письменника, прощання з Маріо Варгасом Льосою буде приватною справою.
