Воскресіння Господнє — одне з найвеличніших і урочистіших традиційних свят, змістом якого є радість перемоги Божого Сина над смертю і вічним забуттям. Багато християнських свят прив’язані до Великодня, який цього року у православних і греко-католиків припадає на 5 травня.
Великдень, Воскресіння Господнє, Пасха — ці назви свята здавна використовуються, щоб сповістити про одне з найголовніших подій в культурі українського народу. Великдень поєднав як язичницькі вірування, так і християнські традиції. Про стародавні звичаї святкування Пасхи, якому передує Страсний тиждень, «ФАКТАМ» розповіла Лариса Полуянова, етнографиня, науковий співробітник відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури и побуту України (у Пирогові).
Назва православної Пасхи походить від юдейської Песах
– Воскресіння Господнє, або Пасха чи Великдень, — одне з величніших і світлих свят, яке символізує воскресіння Ісуса Христа після розп’яття на горі Голгофі, і дарує віру в продовження життя, — підкреслює Лариса Полуянова. — Назва зберіглася як уявлення про весняне оновлення світу, перехід до нового хліборобського циклу, поклоніння природним явищам. Святкуючи перемогу весняної пори року над зимою, наші пращури-хлібороби пов’язували цей день з культом Сонця, предків та природних стихій. Саме від них, за давніми віруваннями, залежав добробут землероба. А обрядовість свята спрямовувалась на забезпечення врожаю через вшанування природних явищ та померлих.
Великодня атрибутика свідчить про давні язичницькі символи, пов’язані з природними стихіями. Так, колористика писанок і великодніх рушників, їх орнаменти (сварги, безкінечники, ромби тощо) несуть відбитки язичницької знакової системи. Головні символи свята — калачі і писанки — також перегукуються з давниною як символи сонця і родючості. З християнством паска стала символом хліба вічного життя, яким для віруючих був Ісус Христос. Писанки набули значення радості і всепрощення, віри. Християнські символи існують поруч з архаїчними, дві системи вірувань сплелися разом, співіснують, стверджуючи дуалізм українського світогляду. Свято, засноване на честь Воскресіння Ісуса Христа, назвали Світлим Христовим Воскресінням, — і це ствердження вічного життя, тому і являється головним святом богослужбового року. Назва православної Пасхи походить від юдейської Песах («проходження повз» — в пам’ять про те, що Всевишній оминув єврейські будинки, знищуючи первістків Єгипту. Святкується на згадку про звільнення єврейського народу від 400-літнього рабства у єгиптян і масовий вихід юдеїв з Єгипту).
Великдень святкували по всій Україні (з деякими відмінностями по регіонам) в першу неділю після весняного повного місяця, що настає після дня весняного рівнодення. Перед Пасхою віряни щорічно дотримуються тривалого й доволі суворого посту. Це допомагає духовно та тілесно очиститися, щоб відсвяткувати велике свято без гріха.
Що потрібно і що не можна робити у Великдень
– В день Воскресіння Господнього віряни йшли до церкви на всеношну службу, — продовжує Лариса Полуянова. — Вважалось, що не можна спати в сакральну ніч, бо нечисть присниться, а темна сила збирається саме під храмом. Іноді на церковному подвір’ї юнаки розпалювали вогні і так наче присвічували дорогу Христу, коли він мав воскреснути.
