© Getty Images Концерти сприяють відчуттю приналежності та свободі самовираження.
Вивчення 59 досліджень, в яких взяли участь 17 991 учасник концертів, дозволило дослідникам виявити шість психологічних переваг, які покращують якість життя. Цей аналіз був узагальнений виданням The Conversation.
Дослідження охоплює Сполучені Штати, Австралію, Нову Зеландію, Велику Британію та різні регіони Європи. Результати дослідження показують, що незалежно від формату, місця проведення чи жанру, жива музика унікальним чином об'єднує людей, що призводить до безлічі соціальних наслідків. Це відчуття єдності впливає на розвиток особистості, ідентичність, самооцінку та інші важливі якості, необхідні для повноцінного дорослого життя. Спільні зусилля дослідників з університетів Швейцарії та Австралії зробили свій внесок у цей проект. Наукове дослідження, яке лягло в основу цього матеріалу, було опубліковано на відкритій платформі обміну дослідженнями «Центр відкритої науки».
1. Формування соціальних зв'язків
Загальновизнано, що спільне проведення часу зміцнює дружні стосунки та сприяє формуванню нових. Однак відвідування концертів створює особливу, безпечну атмосферу, яка сприяє зміцненню зв'язків. Використання живої музики як соціального зв'язку поширене серед корінних племен і виявляється особливо ефективним для підлітків та молоді.
Незалежно від того, наскільки бунтарськими можуть бути тексти пісень чи музика, відвідувачі концерту демонструють скоординовану поведінку, діючи як єдине ціле. Існують спільні ритуали або вираження емоцій, такі як кивання головою або грайливе штовхання – відоме як грюкання. Незнайомці синхронізують свої рухи, реагуючи на сигнали один одного. Вони беруть участь у глибокому спільному екзистенційному досвіді.
Дослідження показують, що синхронізація з музикою посилює позитивні емоції та сприяє співчуттю до інших, хто поділяє ті ж почуття. Це явище вчені називають ефектом зараження, який викликає емоційний резонанс. Настрій та атмосфера передаються музикантами або іншими слухачами, створюючи спільний досвід.
Коли люди переживають схожі емоції, рухаються в унісон та поділяють спільні ідеали, вони культивують сильне почуття єдності. Французький соціолог Еміль Дюркгейм описав це явище як «колективне захоплення».
Дослідження показують, що відвідувачі концертів часто відчувають себе частиною чогось більшого, ніж вони самі. Переживання, які викликають це відчуття, називають трансцендентальним. Їхній вплив визнається, наприклад, у гештальт-психотерапії. «Це переживання, що виходять за межі звичайного життя та стосуються духовних чи містичних аспектів, які можуть включати відчуття єдності з більшою сутністю або глибокі духовні осяяння», – пояснює українська психотерапевтка Ольга Медведєва.
Дослідники пояснюють механіку цього явища. Вражаючі події перенаправляють увагу людини на щось грандіозніше. Коли велика група синхронно розділяє цей досвід, вони стають взаємопов'язаним цілим. Жива музика підсилює та впорядковує цей ефект.
Живі музичні події, особливо фестивалі, тимчасово переносять людей в ідеальну утопію, де їх приймають такими, якими вони є справжніми. Учасники часто одягаються сміливо, вільно рухаються та відчувають себе вільними у самовираженні.
На фестивалях учасники ніби виходять за межі часу. Вони беруть участь у соціальних експериментах, які могли б не розглянути за інших обставин чи у звичайному житті. Вони менше покладаються на фасади. Безпека, довіра та повага, що плекаються на фестивалях, забезпечують значну підтримку людської психіки.
Соціальна ідентичність стосується прийняття людиною своєї приналежності до певних спільнот чи груп. Вона починається в дитинстві та поступово перетворюється на невід'ємний аспект особистості, оскільки людина визнає та цінує її особисто.
Музика об'єднує людей не лише через спільні смаки, а й через артефакти та колективні ритуали. Квитки на спільно відвідуваний фестиваль, улюблені музичні інструменти чи альбоми, брендований одяг та аксесуари тощо набувають значення. Через цю символічну систему люди можуть ідентифікувати себе зі своїми «умовними родичами». Все це разом дозволяє відчувати себе частиною значущої спільноти протягом тривалого періоду або навіть назавжди. Батьки часто водять своїх дітей на виступи певних українських гуртів, таких як «Тартак» чи «Жадан і собаки». Таким чином, соціальна ідентичність передається з покоління в покоління.
У згаданому дослідженні дослідники дійшли висновку, що музика «лікує» самотність. Коли через неконтрольовані обставини ми не можемо задовольнити свою потребу в соціальній взаємодії з друзями, прослуховування музики може запропонувати якщо не ідентичний досвід, то тісно пов’язаний.
Однією з прикордонних форм заміщення самотності музикою є парасоціальні стосунки, де ми розвиваємо сильне захоплення певним музикантом. Такий вид фанатизму може призвести як до терапевтичних, так і до патологічних наслідків, таких як переслідування знаменитостей або ігнорування їхнього особистого життя та меж. Ця тенденція особливо поширена в Південній Кореї, де такий фанатизм вплетений у національну культуру, а виробництво зіркових виконавців є масовим, слугуючи значним джерелом доходу для держави.
Вплив концертів живої музики як соціального зв'язку значно підірвав пандемія Covid-19. Дослідники зараз стверджують, що навіть зі скасуванням карантинних заходів частка молоді, яка вирішує проводити свій вільний час вдома, зростає.
У 2018 році науковий журнал Current Biology повідомив про відкриття універсальних характеристик, присутніх у музиці різних культур по всьому світу. Дослідники зазначили, що пісні, створені людьми за різних обставин і середовищ, мають подібну структуру.
