Станом на 1 червня Україна виконала майже половину запланованих цілей своєї ракетної програми, за словами заступника Міністра оборони України бригадного генерала Анатолія Клочка. «Ми оцінили та виконали 47% запланованих заходів», – зазначає він. Слід підкреслити, що це стосується саме завдань, поставлених на 2025 рік, а не ракетної програми в цілому. Іншими словами, протягом перших п’яти місяців значна частина завдань, поставлених на цей рік, була фактично виконана.
Клочко зазначає, що наразі існують різні шляхи фінансування ракетної програми. По-перше, це розробка, що фінансується з державного бюджету: «Ми щороку отримуємо певні асигнування. Ми оцінюємо наші пріоритети та виділяємо необхідні ресурси на певні нові розробки, щоб підвищити нашу ефективність у постачанні армії новими моделями ракетної зброї».
Читайте також: Який внесок може дати Україні оборонна промисловість Сінгапуру, та яких домовленостей щодо співпраці досяг вітчизняний оборонний сектор?
По-друге, є ініціативні проекти підприємств, які вони фінансують за рахунок власних ресурсів. «Вони демонструють неабияку ініціативність, і такий підхід — фінансування через підприємства — є ефективним, оскільки дозволяє приватним компаніям розвивати своє виробництво без потреби у зовнішньому фінансуванні».
По-третє, є наші партнери, які активно займаються розвитком українських ракетних можливостей. Наприклад, нещодавно видання Defense Express обговорювало, чому Німеччина надає перевагу фінансуванню розробки крилатих ракет Україною, а не передачі систем Taurus.
Заступник Міністра оборони також нагадав, що для сприяння розвитку ракетної програми було прийнято рішення про відокремлення ракетного сектору від загальної системи розвитку озброєння, в результаті чого було створено два нових підрозділи, які тепер зосереджені на цьому питанні.
Крилата ракета Р-360 “Нептун”, ілюстративне фото
Це включає Департамент розробки ракетного озброєння та протиракетної оборони, а також Головне управління підтримки ракетних програм. Клочко наголошує, що перешкоди, що заважають реалізації проектів у цій галузі, були усунені, зокрема мінімізована бюрократія: «Коли виникає проблема, ми безпосередньо взаємодіємо з виробниками, ефективно спілкуємося, беремо на себе ініціативу та цікавимося тим, що потрібно для пришвидшення процесу».
«Сьогодні, завдяки зміні наших підходів та перспектив щодо ракетної програми, яка наразі є пріоритетною, ми спостерігаємо результати, що сприяють масштабуванню розробки та впровадженню нових ракетних систем», – наголошує Клочко.
Читайте також: Вперше за багато років Велика Британія готова відновити виробництво артилерійських стволів, і справа не лише в допомозі Україні.
