Попередній власник неплатоспроможного Дельта Банку Микола Лагун є одним із перших, хто повернувся до України в рамках зусиль з екстрадиції олігархів, які перевели активи за кордон та ухиляються від виконання українського законодавства. Ця інформація висвітлюється у статті видання «Korotko.Pro».
ВІДЕО ДНЯ
Як повідомлялося, 16 червня цього року під час своєї поїздки до Відня президент України Володимир Зеленський публічно закликав австрійський уряд сприяти репатріації колишніх високопосадовців та олігархів, які втекли від українського правосуддя та «використовують Європу, зокрема Австрію, як притулок для захисту своїх незаконно набутих статків». Це звернення збіглося з періодом посилення міжнародної правової співпраці: з 2023 по 2025 рік з різних європейських країн було екстрадовано численних злочинців, включаючи як бізнесменів, так і колаборантів пропаганди.
ЗМІ визначили Миколу Лагуна, колишнього власника збанкрутілого Дельта Банку, як значного кандидата на екстрадицію.
«Прогнозовані збитки, понесені державою через банкрутство Дельта Банку та пов’язані з ним схеми виведення активів, перевищують 50 мільярдів гривень. Крім того, до «короткого списку», очевидно, входять Дмитро Фірташ (який проживає в Австрії вже десять років через небажання місцевої влади дозволити його екстрадицію до США, де йому висунуті звинувачення у корупції та який перебуває під санкціями в Україні), а також Олег Бахматюк (звинувачується у незаконному виведенні коштів рефінансування та неплатоспроможності банку) та Геннадій Боголюбов (звинувачується у причетності до виведення активів з Приватбанку)», – йдеться у статті.
РЕКЛАМА
Українські правоохоронні органи оцінюють загальні збитки, пов'язані з діями Lagun, у понад 1,2 мільярда євро (понад 50 мільярдів гривень). Слідчі та аудитори Kroll виявили, що понад 1 мільярд доларів було виведено через мережу з понад 50 офшорних організацій, розташованих на Кіпрі, в Гонконзі, Панамі, на Сейшельських островах, у Великій Британії та інших країнах. Як повідомлялося, багато з цих компаній мали бенефіціарів або менеджерів, безпосередньо пов'язаних з Lagun.
«Щоб уникнути відповідальності, Лагун власноруч ініціював процедуру банкрутства як фізична особа. Він подав клопотання до Господарського суду Києва, де визнав борги на суму близько 7 млрд гривень, запропонувавши списати 6 млрд гривень, а решту погасити протягом кількох століть зі своєї номінальної зарплати у Відні (приблизно 14 000 гривень на місяць, що еквівалентно 300 євро)», – пояснюється в матеріалі.
Однак зазначається, що з 2022 року він проживає в Австрії, звідки втік, щоб уникнути арешту. У жовтні 2024 року Миколу Лагуна офіційно оголосили в міжнародний розшук за неявку на судові засідання (він з'являється дистанційно з Відня). Тим не менш, українській владі досі не вдалося домогтися його екстрадиції або хоча б заморожування активів колишнього банкіра.
РЕКЛАМА
«Ще одним помітним аспектом є зв’язки Лагуна з російськими бізнес-інтересами. У 2000-х роках одним з інвесторів Дельта Банку був Кирило Дмитрієв, голова Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ), який зараз бере участь у таємних «переговорах» щодо «мирних угод» з Росією. Журналісти припускають, що Дмитрієв та Лагун відіграли важливу роль у розширенні Дельти, причому Дмитрієв забезпечив фінансування, зокрема від державних російських структур, тоді як Лагуна дотримувалася агресивної стратегії зростання — не лише в Україні, але й у Росії та Білорусі», — зазначають автори.
Навіть після втечі до Австрії Лагун продовжує займатися бізнесом в окупованому Криму, зокрема, він володіє нерухомістю та сільськогосподарськими активами в Ялті, зареєстрованими під юрисдикцією Росії через посередників. Його прямі операції з країною-агресором не завадили йому уникнути українських санкцій. На відміну від багатьох інших олігархів, щодо яких Рада національної безпеки і оборони запровадила санкції за відмивання грошей та зв'язки з Російською Федерацією, ім'я Лагуна помітно відсутнє у санкційних списках протягом тривалого часу.
Видання стверджує, що справа Миколи Лагуна видається «найпростішою» з точки зору впровадження: є очевидні фінансові втрати, більшість з яких держава мала покрити, кілька перевірених випадків на суму десятків мільйонів доларів, а також ідентифіковані активи, які можна легко вилучити для покриття боргів, і все це без політичних ускладнень.
«Екстрадиція колишнього власника Дельта Банку може слугувати багатообіцяючим «тестовим випадком» для початку процесу та демонстрації ефективності спільних зусиль», – підсумовується у виданні.
РЕКЛАМА
Раніше повідомлялося, що колишнього прокурора Кирила Яковця можуть екстрадувати з Іспанії на запит українських правоохоронців.
