Дискурс у соцмережах: що говорять про переселенців та біженців Дослідження 29.07.2026 18:00 Укрінформ
Огляд майже восьми тисяч публікацій у Фейсбуці та Телеграмі за період січень — липень 2026 року засвідчив: про вразливі категорії населення переважно висловлюються не вони самі, а ті, хто (нібито) їм допомагає.
Як інформує Укрінформ, такі висновки містяться в дослідженні медіа-експертів.
Центр досліджень вивчав спільні та відмінні риси публікацій користувачів українського сегменту Телеграму та Фейсбуку стосовно внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та біженців, а також загальний характер цього обговорення.
Експерти нагадують, що приблизно десять мільйонів українців були змушені покинути свої оселі через війну. Однак у соціальних мережах про цих людей здебільшого говорять не самі переселенці та біженці, а інші суб’єкти — посадовці, волонтери, закордонні уряди.
На кінець квітня 2026 року, згідно з даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, за межами країни перебувало 5,76 мільйона українських біженців. Це число не враховує осіб, що знаходяться в Росії. Ще 4,65 мільйона осіб (станом на червень 2026 року) залишили свої домівки, проте знайшли прихисток в Україні, отримавши статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Дослідження виявило, що у Фейсбуці та Телеграмі про переселенців згадують у 3,6 раза частіше, ніж про біженців (5840 проти 1619 згадок в аналізованих фокусних матеріалах).
У публікаціях, присвячених переселенцям, тема надання допомоги переважає над іншими: понад 70% проаналізованих дописів з Фейсбуку та 62% із Телеграму стосуються підтримки внутрішніх переселенців. Натомість допомога біженцям згадується лише в 6,7% і 13,7% публікацій відповідно.
Найчастіше в контексті допомоги переселенцям фігурують державні та місцеві органи влади — 3689 згадок із 8560 у категорії «допомоги», що більше, ніж згадки про міжнародні організації (1763) та приватні ініціативи (3108) окремо.
У випадках із біженцями, допомога від країн перебування (756 з 1162 випадків) переважає згадки про участь української держави (276) та приватних ініціатив (130) разом узятих.
Публікації з оціночними судженнями щодо переселенців частіше трапляються у Фейсбуці — 20,4% дописів проти 10% у Телеграмі. Щодо біженців ситуація протилежна: в Телеграмі їх обговорюють більш емоційно (12% аналізованих публікацій), ніж у Фейсбуці (7%).
Про ймовірність втрати допомоги для переселенців писали у 8% дописів, сфокусованих на переселенцях та біженцях, а про фактичну втрату підтримки — у 4,6%. Питання зменшення допомоги переселенцям обговорюється в соцмережах частіше як потенційна загроза, ніж як реалізований факт.
Лише 5% дописів про переселенців та 1,7% про біженців загалом згадують про їхню користь для громад, які їх приймають. Тема того, що внутрішньо переміщені особи чи біженці роблять внесок у громаду, а не лише отримують допомогу, майже не порушується в соціальних мережах.
Як інформував Укрінформ, переважна більшість українців готові оновлювати власні дані для участі у виборах, водночас найзручнішим способом оновлення інформації громадяни називають цифрові сервіси.
Фото: unsplash.com
Переселенці Соцмережі Біженці допомога
Джерело: www.ukrinform.ua