Українські атаки на російську нафтову інфраструктуру спричинили спад у переробці до найнижчого рівня за 24 роки та створили нові загрози для російського експорту.
Нафтова інфраструктура / © Associated Press
У липні Україна активізувала напади на нафтову інфраструктуру РФ, послідовно вражаючи нафтопереробні заводи, танкери, морські термінали та трубопроводи. Зміна напрямків ударів ускладнює для Москви оцінку ризиків і вносить додаткову невизначеність у постачання нафти.
Про це повідомляє Bloomberg, який провів аналіз офіційних заяв України та Росії.
За оцінками агентства, в липні щонайменше 30 ударів було завдано по великих російських НПЗ, нафтових танкерах, морській інфраструктурі та ключових об’єктах трубопровідної системи. Це другий за чисельністю показник місячних атак від початку повномасштабного вторгнення.
У цю статистику не входять ще вісім атак на танкери, пов’язані з терміналом Каспійського трубопровідного консорціуму в Чорному морі, оскільки відповідальність за них офіційно не була взята. Якби причетність України була підтверджена, липень міг би стати рекордним місяцем за кількістю нападів на російські нафтові активи.
Спочатку НПЗ, потім танкери
У першій половині липня головними мішенями були російські нафтопереробні заводи. Серед них — потужність в Омську, яка є найбільшим НПЗ Росії і розташована на відстані понад 2500 кілометрів від українського кордону.
Припинення або зменшення виробництва на заводах змусило російські компанії збільшити продажі сирої нафти за кордон. Обсяги її переробки всередині країни при цьому досягли найнижчого показника з травня 2002 року.
У другій половині місяця удари стали частіше спрямовуватися на танкери та логістичні шляхи. Це дало деяким НПЗ час для ремонту та відновлення роботи, але водночас створило нові загрози для експорту як готової продукції, так і сирої нафти.
Згідно з даними EA Analytics, у липні Росія переробляла в середньому близько 3,6 мільйона барелів нафти на добу. Це дещо перевищує попередній прогноз у 3,5 мільйона, але становить приблизно на третину менше, ніж звичайний показник для цього сезону.
Наприкінці липня Україна відновила атаки на НПЗ: за останні три дні місяця було уражено ще три великі підприємства, а згодом — ще чотири.
Експорт через Чорне море сповільнився
Напади в Чорному та Азовському морях вплинули на функціонування південних російських портів.
За інформацією Bloomberg, протягом тижня, що закінчився 26 липня, в Новоросійську було завантажено лише чотири нафтових танкери. Для порівняння, у два попередні тижні їх було сім і вісім відповідно.
Новоросійськ є ключовим портом для близько 20% морського експорту сирої нафти з Росії, тому перебої в його роботі можуть вплинути на загальні обсяги поставок.
До цього стало відомо про кілька атак на великі танкери. Один з них планувалося використати для завантаження нафти з термінала Каспійського трубопровідного консорціуму — основного маршруту експорту казахстанської нафти.
Українські військові повідомили про щонайменше 125 атак на судна, пов’язані з Росією, зокрема про удари по 90 танкерах у Чорному та Азовському морях. Bloomberg зазначає, що не зміг незалежно перевірити ці дані. До них також віднесено невеликі судна, які перевозили пальне до окупованого Криму.
Після ескалації атак російське Міністерство оборони попередило судна про небезпеку навігації в Чорному морі.
Чи може Росія перенаправити нафту
Росія має можливість частково переорієнтувати експорт із Новоросійська на балтійські порти, однак їхніх потужностей може бути недостатньо.
Старший віцепрезидент Rystad Energy Хорхе Леон зазначив, що резерви трубопроводів, сховищ і танкерного флоту навряд чи дозволять повністю компенсувати всі обсяги, які можуть бути втрачені через перебої в Чорному морі.
Крім того, балтійська інфраструктура також залишається вразливою до атак, що було продемонстровано ударами на початку року.
Від чого залежатимуть подальші наслідки
Старший науковий співробітник Берлінського центру Карнегі Сергій Вакуленко вважає, що подальший розвиток ситуації залежатиме від кількості безпілотників, якими володіє Україна, та від вибору цілей для ударів.
«Майбутнє російського нафтоперероблення та експорту нафти залежить від кількості безпілотників у розпорядженні України та від її рішення спрямовувати їх на конкретні цілі», — зазначив він.
За словами експерта, посилення російської системи протиповітряної оборони може скоротити кількість дронів, які досягають цілей, однак не здатне повністю захистити нафтову інфраструктуру.
На тлі перебоїв Москва продовжила заборону на експорт більшої частини дизельного пального та бензину, намагаючись уникнути дефіциту на внутрішньому ринку.
Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий раніше заявляв, що Україна працює над зменшенням військово-економічного потенціалу Росії, застосовуючи для цього асиметричні підходи та власні технології.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати