Чи знаєте ви, що таке “єрунда”? / Magnific. Ілюстративне фото
Іноді походження слова є більш захопливим, ніж його значення. Адже важко повірити, що поширене нині слово “єрунда” походить від латинського терміна.
Як науковий термін перетворився на слово “єрунда” та синонім безглуздості, ми розповімо далі, посилаючись на пояснення мовознавиці @slovoyidka.
Що означає слово “єрунда” та яке його походження?
Іноді окреме слово може здаватися настільки звичним, що ми навіть не замислюємося над його витоками. Саме така ситуація зі словом “єрунда”. Його можна чути повсякденно: “Це якась нісенітниця!”, “Не говори дурниць”. Але чи належить воно до споконвічної української лексики?
Єрунда означає дурницю, нісенітницю, щось безглузде або несуттєве: “Твоя розповідь – цілковита нісенітниця!”
Слово “єрунда́” не є питомо українським. Воно запозичене до української мови з латини, а точніше – шляхом калькування мовного терміна.
Згідно з однією з найпоширеніших етимологічних версій, воно виникло у XVIII – XIX століттях серед учнів – спудеїв, гімназистів, семінаристів чи бурсаків, які вивчали латину.
Серед тем предмета була – герундій (gerundium). Цим граматичним терміном позначали особливу дієслівну форму, яку вивчали, зокрема у духовних семінаріях. Для багатьох учнів вона була складною та незрозумілою, тому слово “герундія”, згодом – герунда, а потім, після зникнення літери “г”, утворилося слово “єрунда”. Його почали вживати жартівливо для позначення чогось заплутаного, а згодом – будь-якої дурниці чи нісенітниці.
Відкрийте для своєї дитини можливості “Оптіми”! 18 серпня перша й найбільша дистанційна школа України запрошує на безоплатний вебінар. Серед тем: формат навчання, освітня платформа, супровід учнів і переваги дистанційної школи.
За однією з версій, слово прийшло з Росії, хоча ймовірніше – з російськомовного освітнього середовища, яке існувало й на території України.
Додатково, ресурс “Горох” наводить ще один варіант слова – ярунда, що означає нудьгу. Однак, з тим же походженням.
Втім, якщо це слово вам не до вподоби, українська мова пропонує безліч власних відповідників, які звучать природніше:
- дурниця;
- нісенітниця;
- безглуздя;
- нісенітка;
- маячня;
- абсурд;
- бздура (розмовне);
- дурня (розмовне).
Звідки взялося слово “єрунда”: дивіться відео від slovoyidka
У сучасних словниках слово “єрунда” зафіксоване як розмовне та запозичене. Воно зрозуміле переважній більшості українців, проте у літературному мовленні та офіційних текстах мовознавці радять надавати перевагу питомим українським словам – дурниця, нісенітниця, безглуздя, маячня.
Слово “герундій”, від якого походить “єрунда”, дотепер існує в мовознавстві як назва граматичної форми в латинській мові. Саме тому шлях від наукового терміна до слова зі значенням “дурниця” є одним із найцікавіших прикладів еволюції значення слова, що відбулася завдяки молоді. І таких прикладів існує чимало.