Вивезення зерна зазнало чергового удару / Фото Depositphotos
Після посилення атак РФ на українські порти та цивільні судна, Туреччина продемонструвала, що може використовувати контроль над протоками як важіль впливу. Для українського експорту це означає не обов’язково блокаду, а насамперед збільшення військової надбавки за ризик.
Туреччина може впливати на пересування суден через протоки
8–9 серпня з’явилася інформація про тимчасове обмеження пропуску комерційних суден через Босфор і Дарданелли, повідомляє Ukrainian Shipping Magazine. Згодом турецькі посадовці пояснили, що повної зупинки судноплавства не було, йшлося про тимчасові безпекові заходи.
Для Анкари контроль над протоками є не лише питанням безпеки. Він надає Туреччині потужний інструмент впливу на чорноморську торгівлю.
Аналітик Barva Invest Богдан Костецький зазначає, що можливість тимчасового обмеження судноплавства не є лише теоретичною. Окрім Конвенції Монтре, діють турецькі правила навігації, які дозволяють призупиняти рух у разі безпосередньої загрози для суден, людей, майна чи довкілля.
Водночас Анкара не обов’язково прагне перекрити чорноморську торгівлю. На думку Костецького, нинішні дії скоріше демонструють Україні та Росії, що Туреччина має можливість втручатися у ситуацію та готова застосовувати цей інструмент.
ПальнеСередні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на
Засновник Marelis Navigation S.A. Костянтин Соболь вважає, що короткочасні затримки могли бути своєрідною перевіркою реакції ринку. Після цього нормальний рух суден відновили, що може свідчити про небажання Анкари заходити у юридично складну зону та прямо порушувати режим Конвенції Монтре.
Водночас Туреччина має й власний економічний інтерес. Як пояснює співзасновник і директор B.G. Shipping Геннадій Іванов, скорочення судноплавства через протоки означало б втрати й для самої Анкари. Тому її мета може полягати у демонстрації контролю над ситуацією без фактичного блокування торговельних маршрутів.
Як новий ризик може вдарити по українському експорту
Найбільші наслідки для України можуть виявитися не через фізичне перекриття Босфору чи Дарданелл, а через зміну поведінки міжнародних покупців зерна.
За даними Ukrainian Shipping Magazine, трейдери дедалі активніше враховують військові ризики не лише у вартості фрахту, а й безпосередньо в умовах контрактів. У документах можуть з’являтися розширені положення про воєнні ризики, форс-мажор та можливість розірвання угоди.
Для українського продавця це створює додаткову проблему. Якщо покупець отримує право відмовитися від контракту через погіршення безпекової ситуації, значна частина ризику фактично переходить на виробника або експортера.
Костецький порівнює таку умову з опціоном для покупця: якщо ситуація залишається сприятливою, він виконує домовленості, але за різкого погіршення обставин може вийти з угоди з мінімальними втратами.
Таким чином, навіть за стабільної роботи українських портів ризики для експортерів зростають. Судно може мати змогу пройти Босфор, порт може функціонувати, а зерно – чекати на відвантаження, однак покупець уже закладатиме у контракт сценарій, за якого постачання може не відбутися.
У перспективі це означає нову премію за ризик для українського зерна – від вищої вартості логістики та страхування до жорсткіших умов контрактів і потенційного дисконту для українського товару.
Тим часом Україна розглядає можливість перевозити зерно залізницею через Молдову до румунської Констанци, щоб зменшити залежність від морських маршрутів. Київ уже обговорює з Кишиневом пільговий тариф на транзит, який може бути на 50% нижчим за номінальний.
Джерело: www.24tv.ua