Науковці з’ясували, яким чином генетика давніх людей сприяла їхній адаптації до холоду.
Льодовик
Генетичні модифікації, ймовірно, допомогли предкам людини пристосуватися до суворих низьких температур у період останнього льодовикового періоду. Такого висновку дійшли дослідники з Токійського університету, проаналізувавши древні геноми представників культури дзьомон.
Про це повідомляє Сikavosti.
Культура дзьомон процвітала на Японському архіпелазі приблизно з 16 000 до 3 000 років до нашої ери. Науковці вивчили ДНК 25 осіб, які жили приблизно 5 400–2 300 років тому, і порівняли її з 17 раніше дослідженими стародавніми геномами.
Дослідники виявили генетичні варіації, пов’язані з пристосуванням до холоду. Зокрема, йдеться про механізми терморегуляції за допомогою бурої жирової тканини — без м’язового тремтіння.
Один із таких варіантів у представників культури дзьомон спостерігався приблизно у 73% випадків, тоді як у сучасних східноазійських популяціях — лише у 17%.
Крім того, вчені виявили ознаки природного відбору генів, що стосуються маси тіла та метаболізму жирів. На думку авторів дослідження, ці зміни могли сприяти одночасному накопиченню енергії в організмі та її ефективному використанню для вироблення тепла.
Цікаво, що подібні генетичні особливості були виявлені і в гренландських інуїтів. Науковці припускають, що це є прикладом конвергентної еволюції, коли різні народи незалежно набувають схожих адаптацій через проживання в подібних умовах.
Генетичний аналіз також показав, що найінтенсивніший природний відбір на користь одного з «холодових» варіантів, імовірно, відбувався саме під час останнього льодовикового періоду. Після потепління клімату цей тиск зменшився.
Водночас дослідники підкреслюють, що частина висновків залишається гіпотетичною. Відтворити спосіб життя та фізіологію людей, які жили тисячі років тому, є досить складним завданням.
Незважаючи на це, отримані результати дають змогу краще зрозуміти, як люди адаптувалися до екстремального холоду, і чому сліди цих давніх змін досі зберігаються в геномі сучасних людей.
Раніше науковці попередили про ризики, пов’язані з продажем муміфікованих людських та тваринних останків онлайн. На них можуть зберігатися небезпечні грибки та інші мікроорганізми. Дослідники проаналізували 128 онлайн-оголошень і в 13 випадках виявили ознаки грибкової колонізації. При цьому відсутність видимих ознак цвілі не гарантує безпеки. Науковці припускають, що саме мікроорганізми могли бути однією з причин історій про «прокляття мумій». Небезпека стосується не лише покупців — під час пакування та транспортування з останками можуть контактувати кур’єри, працівники складів і митники.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати