МОЗ роз’яснило, що рішення про госпіталізацію дітей лікар приймає індивідуально, беручи до уваги вік, стан та всі клінічні обставини
Міністерство охорони здоров’я України запровадило стандарт «Критерії госпіталізації пацієнтів для надання стаціонарної медичної допомоги». Про це інформує «Главком» з посиланням на МОЗ.
«Критерії госпіталізації існували й раніше – у клінічних протоколах, галузевих стандартах та локальних документах медичних закладів. Проте вони не були консолідовані в єдину систему. Через це рішення могли залежати від практики конкретного закладу, що іноді призводило як до відмов у госпіталізації пацієнтам, які її потребували, так і до необґрунтованого перебування у стаціонарі осіб, які могли безпечно лікуватися амбулаторно», – наголошується у повідомленні.
Зазначається, що критерії не функціонують як автоматичний алгоритм і не замінюють індивідуального клінічного рішення. Лікар оцінює загальний стан пацієнта, динаміку захворювання, результати обстежень, супутні патології, ризики амбулаторного лікування та можливості конкретного медичного закладу. Формальна відповідність або невідповідність окремому критерію сама по собі не означає автоматичної госпіталізації чи відмови в ній. Остаточне рішення ухвалює лікар з урахуванням усієї клінічної картини.
Стандарт передбачає, що підставами для стаціонарного лікування можуть бути:
- потреба у цілодобовому медичному нагляді;
- необхідність безперервного моніторингу життєво важливих функцій;
- проведення інвазивних або високоризикових маніпуляцій;
- лікування, яке неможливо безпечно забезпечити поза стаціонаром;
- відсутність доступної та безпечної амбулаторної альтернативи;
- критичні показники дихання, кровообігу, свідомості або результатів лабораторних досліджень.
Якщо остаточне рішення неможливо ухвалити одразу, стандарт передбачає режим медичного спостереження тривалістю до 24 годин. За цей час лікарі проводять необхідну діагностику, оцінюють стан пацієнта в динаміці та визначають подальший маршрут: госпіталізацію, переведення до профільного відділення або продовження лікування амбулаторно.
Водночас лікар може обґрунтовано відступити від формальних критеріїв, якщо для цього є клінічні підстави або значущі соціальні ризики, що впливають на безпеку пацієнта. Окремо стандарт вперше системно врегульовує госпіталізацію за соціальними показаннями. Йдеться про ситуації, коли амбулаторне лікування може бути небезпечним або практично неможливим через:
- відсутність безпечного житла, тепла, води, електроенергії чи зв’язку;
- ризик насильства;
- нездатність особи до самообслуговування та відсутність належного догляду;
- неможливість безпечно контролювати лікування інсуліном, киснем, антикоагулянтами чи парентеральними лікарськими засобами;
- відсутність доступу до необхідного обладнання або медичних послуг удома;
- неможливість пройти повторний огляд через відсутність транспорту або зв’язку;
- відсутність своєчасного доступу до первинної медичної чи соціальної допомоги.
МОЗ наголошує, що основним критерієм виписки є відсутність потреби у цілодобовому спостереженні лікаря та можливість безпечно продовжити лікування амбулаторно. Доцільність перебування пацієнта у стаціонарі має оцінюватися щоденно, проте це не означає автоматичної або передчасної виписки.
Зокрема, рішення про госпіталізацію дітей лікар приймає індивідуально, беручи до уваги вік, стан та всі клінічні обставини. Окремо стандарт враховує фактор, який у педіатрії часто безпосередньо впливає на результат лікування, – спроможність родини забезпечити належний і безпечний догляд.
Нагадаємо, українці можуть подати декларацію лікарю, або оновити свої дані в електронній системі дистанційно. Після бета-тестування українцям відкрили доступ до нової цифрової платформи «Кабінет пацієнта».