Дата: 19 Серпня 2026 A+ A- Аби отримувати слушні матеріали, Підписатися
19 серпня профільний комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності висловив рекомендацію не включати до порядку денного парламенту п’ять законодавчих пропозицій, що стосуються євроінтеграції та реформування правоохоронних та антикорупційних інституцій. В якості формальної причини було вказано “втрату актуальності”.
Цю інформацію поширив Центр протидії корупції, посилаючись на результати засідання комітету.
Верховна Рада України. Фото: Projector
Зокрема, мова йде про такі законопроєкти:
- № 15343 – запроваджує конкурсний відбір на посаду Генерального прокурора.
- № 15334 – розширює повноваження Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), дозволяючи йому проводити розслідування щодо вищого керівництва Офісу Президента та Державного бюро розслідувань (ДБР), а також надає керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) право самостійно ініціювати запити про екстрадицію.
- № 15354 – призупиняє перебіг строків давності у справах, пов’язаних із корупцією, після передачі обвинувального акта до суду, а також у випадках мобілізації обвинуваченої особи.
- № 15333 – передбачає впровадження механізмів протидії штучному затягуванню судових процесів та скасування так званих “правок Лозового”.
- № 13602 – спрямований на перезавантаження Державного бюро розслідувань (ДБР) та проведення конкурсу на посаду його керівника, де вирішальним голосом наділяються незалежні міжнародні експерти.
Як зазначає Центр протидії корупції, комітет, по суті, рекомендував припинити подальший розгляд усіх п’яти законопроєктів без обговорення їхньої суті.
У Центрі протидії корупції висловлюють занепокоєння, що такі дії можуть поставити під загрозу виконання Україною ключових вимог Європейського Союзу. Олена Щербан, заступниця виконавчої директорки організації, заявила, що цим рішенням народні обранці зробили перший крок до провалу важливих реформ, спрямованих на євроінтеграцію. Вона вважає, що це може призвести до збереження залежності ДБР від Офісу Президента та відсутності прозорого конкурсу на посаду Генерального прокурора. Крім того, на її думку, особи, причетні до справ про топкорупцію, зможуть і надалі затягувати розгляд своїх справ, а “правки Лозового” залишаться чинними.
ЦПК пояснює, що Регламент Верховної Ради розрізняє дві процедури: внесення законопроєкту до порядку денного та зняття його з розгляду.
Комітет рекомендував не включати законопроєкти № 15354, 1333 та 13602 до порядку денного 16-ї сесії парламенту, яка розпочнеться у вересні. Відтак, їх пропонується внести до додатка 2 до постанови Верховної Ради щодо порядку денного сесії.
Цей додаток офіційно містить ті законопроєкти, які комітети не рекомендують до включення в порядок денний. При цьому, сама постанова Верховної Ради традиційно передбачає необхідність зняття таких законопроєктів з розгляду.
Якщо парламент підтримає постанову у такій редакції, розгляд цих трьох законопроєктів буде фактично припинено. Для реалізації реформи ДБР та скасування “правок Лозового” доведеться подавати нові законодавчі ініціативи.
Народний депутат Ярослав Железняк наголосив, що комітет з питань правоохоронної діяльності таким чином відхилив законопроєкти, які мали на меті посилення антикорупційної системи та виконання міжнародних зобов’язань України.
За ухвалення відповідного рішення комітету проголосували, зокрема, його голова Сергій Іонушас, а також депутати Максим Бужанський та Ольга Савченко від фракції “Слуга народу”, і Григорій Мамка, який раніше був членом ОПЗЖ. Варто зазначити, що Ользі Савченко у грудні 2025 року НАБУ та САП повідомили про підозру.
Згідно зі словами Железняка, Максим Бужанський на засіданні комітету висловив думку, що ці законопроєкти належать до сфери політики, а не права, і що їхні автори нібито не володіють повноваженнями для подання ініціатив, пов’язаних з євроінтеграцією. Він послався на відповідну урядову постанову про робочу групу з переговорів щодо вступу України до ЄС, зазначивши, що автори зазначених законопроєктів не входять до її складу.
Щодо окремих законодавчих пропозицій, Бужанський також заявив про їхню нібито невідповідність практиці Європейського суду з прав людини. Зокрема, він висловився проти змін стосовно строків давності у корупційних справах, стверджуючи, що їх скасування може суперечити Конвенції про захист прав людини. Законопроєкт про реформу ДБР, за його словами, отримав негативний висновок Консультативної групи європейських експертів (КМЄС) через потенційні ризики для функціонування бюро.
Ольга Савченко, у свою чергу, заявила, що Україні слід дочекатися урядових версій законопроєктів, оскільки саме Кабінет Міністрів несе основну відповідальність за переговори про вступ до ЄС. Вона також вважає, що урядові ініціативи матимуть вищі шанси отримати схвалення в парламенті. На її переконання, ухвалення законопроєктів, внесених окремими народними депутатами, може бути ускладнене через політичні розбіжності та питання авторства, що, на її думку, може негативно вплинути на процес євроінтеграції.
Водночас Железняк назвав подібні аргументи порушенням Регламенту Верховної Ради. Він повідомив про намір звернутися до спікера парламенту, який формує остаточні пропозиції до порядку денного.
“Висновок наступний. По-перше, влада явно прагне поховати антикорупційні ініціативи. І вона не відійшла від плану розвалити роботу НАБУ та САП. По-друге, ми знову будемо захищати боротьбу з корупцією. І, враховуючи попередні випадки, коли влада намагалася це саботувати, нам поки що вдавалося перемагати”, – підсумував народний обранець.
Голова парламентського Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна, зі свого боку, підкреслила, що правоохоронний комітет не розглядав законопроєкти по суті, а одразу запропонував зняти їх з розгляду пакетом.
Радіна також звернула увагу на наявність серед цих документів законопроєкту № 15334, який розширює сферу підслідності НАБУ і САП, поширюючи її на керівництво Офісу Президента та директора ДБР. За її словами, рішення про “втрату актуальності” цього документа є особливо показовим, враховуючи нещодавню спецоперацію НАБУ та САП, в рамках якої фігурує, ймовірно, вже колишня заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра.
“Європейський Союз планував виділити Україні 8,3 мільярда євро до кінця 2026 року в обмін на проведення реформ у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Як ви бачите, деякі народні депутати роблять усе можливе, аби українці не отримали цих коштів. Отже, знайте: якщо державі бракуватиме фінансування на відновлення зруйнованої ворогом інфраструктури, на виплати чи пенсії – звертайтеся за рішеннями, зокрема, до правоохоронного комітету. А законопроєкти ми обов’язково подамо знову, це вже не вперше”, – зазначила Радіна.
Нагадаємо, що сьогодні стартував конкурс на посаду заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Громадські організації закликають уважно стежити за процесом відбору та не допустити політичного тиску на роботу прокуратури.
Теги: євроінтеграція, комітет ВР, корупція, НАБУ, САП, тиск на антикорупційників Поділитися: Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter або ⌘+Enter.
Новини
20 Серпня 2026
Підроблені судові рішення, хакери й вплив на Мін’юст: НАБУ розкрило схему київських рейдерів
Держава бере на себе фінансування низки соцпослуг: експерт пояснив важливість закону про підтримку дітей з інвалідністю
Три роки в російській неволі: Анастасія Глуховська досі залишається без зв’язку з родиною
Запуск Реєстру житла для ВПО вкотре перенесли – тепер на 2027 рік
РФ вдарила по Слов’янську та Краматорську: десятеро постраждалих
Новини 20 Серпня 2026
Підроблені судові рішення, хакери й вплив на Мін’юст: НАБУ розкрило схему київських рейдерів
Новини 17 Серпня 2026
Військова омбудсманка закликає уряд забезпечити дистанційну ВЛК для військовослужбовців, які лікуються за кордоном
Новини 17 Серпня 2026