Дата: 21 Серпня 2026 A+ A- Для отримання актуальних матеріалів, Підписатися
Українська видавнича асоціація звернулася до Президента України Володимира Зеленського з пропозицією скликати засідання Ради національної безпеки та оборони, присвячене стану й відновленню видавничої справи та ключової інфраструктури книговидання.
Про це свідчить звернення, опубліковане керівником асоціації Артемом Бі концепцією.
Фото: Ігор Зарудко
Асоціація об’єднує 97 видавництв, поліграфічних підприємств та книгарень, які разом формують близько 80% українського книжкового ринку. Її представники зазначають, що після чотирьох років функціонування під постійними російськими атаками, галузь опинилася на межі виживання та потребує рішень на державному рівні.
Згідно зі статистикою асоціації, щорічний оборот книжкового ринку України сягає приблизно 7–8 мільярдів гривень. Це зіставно з оборотом одного середнього торговельного центру. Дослідження Українського інституту книги також вказують на те, що галузь залишається невеликою та вразливою, навіть у роки з позитивною динамікою доходів.
Росія свідомо атакує українську книжкову інфраструктуру, усвідомлюючи її прямий зв’язок із формуванням національної ідентичності.
Зокрема, 23 травня 2024 року російські збройні сили здійснили ракетний удар по харківській друкарні «Фактор-Друкарня». Внаслідок цього нападу загинули семеро працівників, які на той момент займалися друком дитячої літератури. Це підприємство відповідало за виробництво приблизно третини всієї книжкової продукції в Україні.
Раніше російські обстріли вже призвели до знищення виробничих потужностей «Побутелектротехніка» – одного з провідних українських поліграфічних підприємств.
Влітку 2026 року напади на книжкову індустрію набули системного характеру. Російські удари знищили друкарню «Конві». Під час іншого обстрілу було атаковано склад у Харкові, де зберігалася продукція видавництва «Ранок» та торговельної мережі «КнигоЛенд». Там було знищено близько 8 мільйонів видань, серед яких 620 тисяч підручників. Збитки від цієї конкретної атаки оцінюються приблизно в один мільярд гривень.
Загалом за літо поточного року Росія знищила близько 13 мільйонів книжок. Для порівняння, за весь 2025 рік українські видавці надрукували 33,21 мільйона примірників книг і брошур. Таким чином, обсяг втрачених внаслідок російських атак видань становить майже третину від річного накладу.
Прямі збитки, завдані видавничій галузі, наразі оцінюються мінімум у 1,19 мільярда гривень. Однак, асоціація припускає, що реальна сума значно вища.
Протягом поточного року російські атаки також пошкодили київський книжковий ринок «Почайна», крамницю «Альпака», книгарню мережі «Книгарня Є» на Подолі та логістичну інфраструктуру видавництва «Ранок» у столиці. Ударів зазнали також видавництва «Наш Формат», «Лабораторія», BookChef та інші суб’єкти книжкового ринку.
За оцінками представників галузі, вже цього року загальний тираж книг може зменшитися на 15%, а обсяги продажів у примірниках – на чверть.
Асоціація також наводить дані Українського інституту книги, згідно з якими станом на серпень 2026 року загальна площа всіх стаціонарних книгарень в Україні ледь перевищує площу шести футбольних полів.
Представники галузі наголошують на тому, що Росія цілеспрямовано руйнує цю обмежену інфраструктуру, тоді як видавці, поліграфісти та книготорговці не встигають її відбудовувати.
В асоціації попереджають, що у разі зникнення українських видавців, їх місце з часом можуть зайняти іноземні компанії, для яких пріоритетом буде комерційна складова. Для української галузі, підкреслюють автори звернення, важливими є не лише видання творів українською мовою, але й підтримка вітчизняних авторів, випуск літератури, що відповідає національним цінностям, та збереження культурної самобутності.
Однією з ключових проблем асоціація вважає відсутність ефективного механізму, який би дозволяв компенсувати вже завдані збитки та відновлювати знищені тиражі.
Наприкінці 2025 року уряд затвердив програму часткової компенсації воєнних ризиків. Вона набула чинності з 1 січня 2026 року. Проте, як пояснюють видавці, програма дозволяє відшкодовувати майно, знищене Росією лише після включення підприємства до програми, і виключно на територіях з підвищеним ризиком. Крім того, механізм охоплює нерухомість, але не поширюється на товари в обігу та готову продукцію. Для видавництв, поліграфістів і книгарень цією продукцією є насамперед книжкові тиражі, які становлять їхні основні активи.
Асоціація також виділила кілька інших механізмів, яких, на її думку, потребує книжковий ринок.
Одним із них є доступне пільгове кредитування для відновлення виробничих потужностей та друку нових накладів. Представники галузі пояснюють, що друкарня, яка втратила повний виробничий цикл за одну ніч, може не мати необхідної застави для отримання стандартного кредиту на відновлення.
«Страхування тиражів від воєнних ризиків – розширення страхового покриття від воєнних загроз на товари в обігу та готову продукцію. Для видавця та друкаря тираж є основним активом; поки його неможливо застрахувати, кожен склад залишається незахищеним, а кожен удар – незворотним», – зазначають видавці.
Другим необхідним механізмом є страхування книжкових тиражів від воєнних ризиків. Видавці пропонують поширити страхування на товари в обігу та готову продукцію. Вони пояснюють, що доки тиражі неможливо застрахувати, книжкові склади залишаються вразливими, а втрати від російських атак фактично стають непоправними.
Ще однією проблемою асоціація називає відсутність прямого державного замовлення книг для бібліотек. Ця практика була призупинена у 2022 році через скорочення бюджетних видатків і досі не відновлена.
На 2026 рік на видання книг передбачено лише 26 мільйонів гривень. За ці кошти Український інститут книги має профінансувати видання до 75 найменувань.
Водночас, щорічно фонди бібліотек оновлюються лише приблизно у 21% громад.
В асоціації переконані, що відновлення державних закупівель дозволило б одночасно знизити собівартість книг завдяки збільшенню накладів, оновити бібліотечні фонди та підтримати попит на продукцію українських видавців.
Крім того, на думку представників галузі, такі закупівлі допомогли б вирішити проблему поширеності російськомовних книг у бібліотеках, частка яких, за даними асоціації, перевищує 40%.
Ще один інструмент, який досі не запрацював, — компенсація орендної плати для книгарень. Таку субсидію передбачає закон про підтримку книжкового ринку, який діє з 2022 року. Запуск програми був анонсований на 1 липня 2026 року, проте видавці зазначають, що вона досі не функціонує.
Серед інших необхідних кроків асоціація називає ухвалення проєкту «Культурний простір» щодо підтримки креативних індустрій, фактичне звільнення галузі від ПДВ відповідно до закону та впровадження інших механізмів, які допоможуть учасникам ринку самостійно відновитися.
В асоціації вважають, що запропоновані зміни не потребують значних бюджетних витрат і не мають юридичних перешкод для реалізації. За словами представників галузі, більшість необхідних документів вже підготовлені та передані уряду.
Причиною зволікань видавці називають те, що такі рішення вимагають виділення бюджетних коштів або скасування певних вимог під час воєнного стану, а посадовці не бажають брати на себе відповідальність за подібні кроки.
“Ми цілком усвідомлюємо навантаження на відомства під час війни, тому просимо про рішення найвищого рівня, яке б перетворило «взяти на себе відповідальність» з особистого ризику конкретної людини на виконання прямого доручення”, – йдеться у зверненні.
Таким чином, Українська видавнича асоціація звертається до Президента Зеленського з проханням скликати засідання РНБО щодо стану та відновлення видавничої галузі та критичної інфраструктури книговидання.
Нагадаємо, що раніше Український інститут книги закликав міжнародних видавців підтримати українську книжкову індустрію, яка зазнала значних втрат через російські атаки у липні та на початку серпня 2026 року. Зокрема, УІК просить припинити співпрацю з російськими видавництвами та літературними агенціями, а також надати фінансову допомогу українським видавцям.
За оцінкою інституту, після пожежі на складах корпорації «Ранок» 1 серпня, загальні втрати української книжкової галузі сягнули приблизно 30% від річного обсягу видань.
Теги: війна з Росією, збитки від війни, книгарня, обстріл Поділитися: Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter або ⌘+Enter.
Новини
21 Серпня 2026
РФ вдарили по ТЦ у Кривому Розі: загинули дві людини
Російські військові обстрілами вбили вчора 23 цивільних в Україні
Близько 26,5 мільйона дорослих у США ідентифікують себе як ЛГБТІК+ – аналіз
На житлові ваучери для ВПО з ТОТ не вистачає коштів: уряд профінансував менш ніж 10% заявок
Уряд спрямував понад 35 мільярдів гривень регіонам у межах підготовки до зими – Шмигаль
Новини 21 Серпня 2026
РФ вдарили по ТЦ у Кривому Розі: загинули дві людини
Новини
Російські військові обстрілами вбили вчора 23 цивільних в Україні
Новини
Близько 26,5 мільйона дорослих у США ідентифікують себе як ЛГБТІК+ – аналіз
Новини 19 Серпня 2026
Мережею шириться відео, на якому чоловік у військовій формі б’є дитину: Одеський ТЦК розпочав перевірку
Новини 18 Серпня 2026