Леонід Кучма про три з половиною десятиліття самостійності: Ключовий висновок — покладатися на себе

Фото до статті

Головне

  • Леонід Кучма назвав головним здобутком сам факт становлення України як незалежної держави.
  • Кучма пояснив, чому Україна у 1994 році відмовилася від стратегічної ядерної зброї.
  • Кучма заявив, що російські претензії на Крим існували задовго до 2014 року.

Леонід Кучма

Президент України у 1994–2005 роках Леонід Кучма розповів про головні здобутки України за 35 років незалежності, помилки влади, ядерне роззброєння, відносини з Росією та уроки минулого

Факти ICTV зібрали основні тези із інтерв’ю Леоніда Кучми агентству Укрінформ.

Україна відбулася

За словами Леоніда Кучми, головним досягненням є сам факт того, що Україна відбулася як незалежна держава.

Зараз дивляться

— Україна відбулася — і цей історичний факт сам по собі достойний захоплення. Бо відбулася вона не лише завдяки, а й всупереч, — наголосив другий президент України.

Він зауважив, що за роки незалежності Україна пройшла через надзвичайно складні випробування. Понад третина цього періоду припала на війну.

— З урахуванням неймовірних, просто безпрецедентних для ХХІ сторіччя викликів, яким ми протистоїмо, величезним досягненням уже було б просто вижити та зберегтися, — сказав Леонід Кучма.

Водночас, Україна досягла значно більшого: зміцнилися армія, влада та суспільство, а сама держава перетворилася з отримувача допомоги на міжнародного гравця та експортера безпеки.

Помилки України

Серед найбільших помилок Леонід Кучма назвав відмову від підписання Угоди про асоціацію з ЄС у Вільнюсі 2013 року та реакцію української влади на захоплення Криму у 2014 році.

— Рішуча відсіч у Криму могла зупинити спробу анексії у самому зародку, — зауважив Кучма.

Водночас він вважає, що рішення щодо Будапештського меморандуму потрібно розглядати в контексті того часу. За словами Кучми, у 1994 році Україна вже фактично не мала вибору щодо стратегічної ядерної зброї.

За його словами, та стратегічна ядерна зброя, яка залишалася в Україні у 1994 році, не лише не могла зміцнити нашу безпеку, а й реально створювала небезпеку для українців.

— У 1994 році ядерний арсенал України складався лише зі стратегічної зброї. Це були ракети з величезним радіусом дії, який починався з 4–5 тис. км. Команду на їхнє застосування могла дати тільки Росія. Причому усі 1240 ядерних зарядів та 130 зі 176 ракет виготовляти й обслуговувати могла лише Росія. Ми не мали ані такої експертизи ані такого досвіду. А гарантійний термін експлуатації спливав. Деякі боєголовки вже, як кажуть ядерники, “дихали”, — пояснив Леонід Кучма.

Він наголосив, що набагато більшою помилкою було вивезення з України тактичної ядерної зброї ще у 1992 році. На незалежності Україна мала близько 3 тис. тактичних ядерних зарядів.

— І ось ними на той момент ми могли захищатися від РФ. Це були ядерні авіаційні боєзаряди, артилерійські снаряди, корабельні торпеди з оптимальною дальністю дії, — заявив другий президент і зауважив, що тактичним арсеналом розпоряджатися Україна могла сама.

Леонід Кучма наголосив, що саме тактична зброя на період переговорів щодо ядерного роззброєння дозволила б Україні зміцнити переговорну позицію й отримати потужний козир проти РФ.

За словами другого президента, серед великих держав боятися української тактичної ядерної зброї мала підстави тільки Росія.

— Американці прагнули відібрати в України стратегічну ядерну зброю, тому що вона була націлена саме на США, — пояснив Леонід Кучма.

Кучма визнав, що тоді не очікував порушення Росією зобов’язань за Будапештським меморандумом:

Це здавалося абсолютно неможливим. Це ж найпотужніші держави світу! Америка, Британія, Франція! Китай теж сам захотів доєднатися до гарантій!

На його думку, головний урок Будапешта полягає в тому, що Україна має покладатися насамперед на власні сили.

— Не покладатися на ласку інших. Розраховувати на себе. Все робити самим. І тоді наша власна доля залишатиметься в наших руках, — сказав Леонід Кучма.

Договір з Росією 1997 року

У 1997 році Леонід Кучма підписав з Росією Договір про дружбу, співробітництво і партнерство, відомий як Великий договір. Також у той час була підписана угода про поділ Чорноморського флоту.

За його словами, договір для України був максимально вигідним.

— Так, до речі, вважали навіть імперці в РФ. Невипадково ж Держдума Росії так відтягувала його ратифікацію, — зауважив Леонід Кучма.

Він наголосив, що Росія вперше офіційно й однозначно визнала територіальну цілісність України та належність Криму.

— Договір дав Україні 17 років миру! Інша справа, як влада використала цю фору – м’яко кажучи, не завжди ефективно. Але сам договір у цьому звинуватити не можна, — пояснює другий президент.

Крим задовго до 2014 року

Леонід Кучма згадує, що російське зазіхання на Крим існувало ще задовго до 2014 року. Навіть у період президентства Бориса Єльцина частина російського політикуму відкрито висувала територіальні претензії до України. Держдума РФ ухвалювала постанови щодо денонсації передачі Криму Україні у 1954 році та статусу Севастополя. Подібні заяви лунали не лише від російських націоналістів, а й від впливових політиків, зокрема тодішнього мера Москви Юрія Лужкова.

Кучма також розповів про підтримку Росією кримського сепаратизму в 1990-х роках. За його словами, режим самопроголошеного президента Криму Юрія Мєшкова отримував від Росії фінансову, кадрову та політичну допомогу.

— Кримський уряд тоді переважно складався з громадян РФ. Усі силові структури там були в руках росіян. Так було до моменту, коли 17 березня 1995 року я підписав Закон про скасування неконституційної посади Мєшкова та віддав наказ по його депортації до Росії, — сказав Леонід Кучма.

Водночас Кучма заперечив твердження про недостатню підтримку кримських татар з боку української влади. Він наголосив на співпраці з лідерами Меджлісу, економічних преференціях для кримських татар та політиці сприяння їхньому поверненню на Батьківщину.

За його словами, у 1999–2000 роках близько 100 тис. кримських татар отримали українське громадянство у прискореному порядку та створили спеціальну Раду представників кримськотатарського народу.

Тузла 2003 року

Конфлікт навколо острова Тузла восени 2003 року став однією з найгостріших територіальних криз у відносинах України та Росії до 2014 року. РФ почала будувати дамбу від свого Таманського півострова до української Тузли.

— Нагадаю: безпосередньо під час кризи, перебуваючи на острові, я віддав прямий наказ у разі порушення кордону відкривати вогонь по росіянах. Наскільки мені відомо, наказу стріляти по російських солдатах у сучасній історії до мене не віддавав жоден із глав держав, — заявив Леонід Кучма.

За словами другого президента, саме після цього наказу Росія одразу ж почала деескалацію, припинила насипати дамбу і почала запевняти, що все це було непорозумінням.

Державотворчий період президентства Кучми

На період президентства Леоніда Кучми (1994-2005) Україна отримала Конституцію, національну валюту замість купоно-карбованця, стала 37-м членом Ради Європи. У 1997 року уродженець Буковини Леонід Каденюк полетів у космос.

За словами Кучми, він отримав державу з річною інфляцією понад 10 000 % та з падінням ВВП у 23%. Серед усіх держав світу ці показники були одними з найгірших, наголошує другий президент.

— Ми подолали найглибшу економічну кризу. Йдучи ж із влади, я залишав Україну з рекордним у світі річним зростанням ВВП — понад 12%. А також із продемонстрованим усьому світу доказом того, що ми – цивілізована держава з працюючими демократичними інститутами, зрілим суспільством і відповідальною владою, — підсумував президент Леонід Кучма.

Фото: Президентський фонд Леоніда Кучми “Україна”

Джерело: Укрінформ

Пов’язані теми:

День Незалежності УкраїниКонституція УкраїниЛеонід КучмаЯдерна зброяЯкщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Завантаження

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *