Залучення учнів: як точна, позитивна похвала в класі допомагає досягати успіху.
Чітке визнання поведінки, яку можна відтворити, є ефективним способом заохотити всіх учнів відповідати очікуванням.
Вчителям буває легко вважати, що вони дають учням похвалу, яка допомагає їм рости. Ви можете бачити, як учні посміхаються, коли ви звертаєте увагу на їхні правильні відповіді, або відчувати, що ви дійсно побудували стосунки з учнем, визнаючи, наскільки він чудовий у математиці. Хоча така похвала може змусити деяких учнів почуватися добре, вона може бути не найефективнішим способом допомогти учням досягти прогресу та почуватися поміченими. У деяких випадках це може насправді залишити деяких учнів розчарованими, коли вони не є об’єктом вашої уваги.
Але з кількома ключовими змінами ваша похвала може активно підтримувати весь клас у досягненні очікувань, зміцнювати ваші стосунки з учнями та заохочувати їхній прогрес.
ДОПОМОГА УЧНЯМ У ДОСЯГНЕННІ ОЧІКУВАНЬ
Коли ви даєте класу вказівку, іноді учень її не виконує, бо свідомо цього не робить. Це може бути учень, який навчився отримувати бажану увагу за неправильні дії, і така поведінка може бути особливо привабливою для учнів, які мають академічні труднощі й відчувають, що не отримують похвали за свою роботу. Однак, коли ви зосереджуєте свою увагу на тих учнях, які не відповідають очікуванням, ви не лише втрачаєте можливість відзначити тих, хто це робить, але й позбавляєте того учня можливості навчитися, що він може отримати похвалу за правильні дії.
Замість того, щоб негайно виправляти учня, який не дотримується інструкцій, ви можете використовувати похвалу, щоб допомогти йому та всьому класу зрозуміти, що від них очікується, і підтвердити той факт, що ви бачите зусилля, які докладають усі учні.
Наприклад, замість того, щоб сказати: «Рейчел, ти маєш почати з першого завдання», привертаючи негативну увагу до учениці, ви можете використати свою похвалу, щоб підсилити інструкції, одночасно нагадуючи класу, як почати: «Я бачу, Рейчел переглядає свої нотатки, щоб згадати кроки розв’язання задачі».
Ці дві невеликі позитивні похвали не мають нічого спільного з академічними здібностями учнів, а натомість зосереджені на поведінці, яку кожен учень у класі може відтворити. Учень, який чекав на негативну увагу, може насправді спробувати почати після того, як почує ці ідеї, а ви, як вчитель, можете зробити значний крок, позитивно привертаючи увагу до цього учня, коли він це зробить. У своєму класі я бачила, як це працювало раз за разом, коли учні визнавали, що можуть отримати похвалу, не будучи першими, хто знайшов правильну відповідь на запитання.
Іноді учень не дотримується ваших інструкцій, тому що не почув або не зрозумів, що ви попросили. Така позитивна похвала підтримує й цих учнів, оскільки вони чують інструкції, сформульовані по-іншому. Плюс, коли вони чують конкретне ім’я учня, вони можуть подивитися й побачити, що робить той учень, щоб повернутися до роботи. З часом я почала повторювати інструкції або виправляти окремих учнів набагато рідше, оскільки могла покладатися на похвалу, щоб підсилити свої очікування.
Починаючи з такої позитивної похвали, корисно подумати про кілька конкретних змін у тому, як ви хвалите учнів:
- Замість того, щоб сказати: «Чудова робота, Рейчел», спробуйте: «Рейчел використовує нашу стратегію малювання схеми, щоб почати перше завдання».
- Замість того, щоб сказати: «Рейчел вже закінчила розв’язувати задачі», спробуйте: «Рейчел перевіряє свою роботу після завершення кожної задачі».
- Замість того, щоб сказати: «Ти така розумна, Рейчел! Ти правильно відповіла на всі три запитання», спробуйте: «Чудова робота, Рейчел, що показала хід розв’язання для кожного з цих завдань. Я бачила, як ти старанно працювала, щоб отримати свої відповіді».
ДОПОМОГА КОЖНОМУ УЧНЕВІ ПОЧУВАТИСЯ ПОМІЧЕНИМ
Позитивна похвала може бути потужним інструментом для побудови стосунків з учнями, але коли її використовують лише для певних учнів та їхньої академічної успішності, вона може залишити інших учнів розчарованими, незацікавленими й виключеними.
Подумайте про учня, який має труднощі з математикою: якщо кожен урок він чує, як вчитель хвалить учня, який правильно виконує домашнє завдання, він може почати відчувати, що ніколи не отримає бажаної позитивної уваги. Якщо правильне виконання всього завдання здається неможливим, він може відчувати, що вчитель не дбає про нього або навіть не помічає його зусиль. Ось чому похвала за поведінку, яку можна відтворити, та забезпечення справедливості вашої похвали є надзвичайно важливими.
Щоб досягти цього, я завжди прагнула давати три позитивні відгуки під час кожного переходу під час уроку. Наприклад, коли настав час перейти від керованої практики до самостійної роботи, я давала учням вказівку перейти до наступного завдання, а потім хвалила трьох різних учнів. Я повторювала це протягом усього уроку, кожного уроку. Можливо, я не доходила до кожного учня щодня, але протягом кількох днів це вдавалося.
Коли я давала похвалу, я ставила маленьку галочку поруч з ім’ям учня в своєму списку, який я тримала або ставила на столі перед собою під час викладання. Це допомагало мені відстежувати, щоб я не хвалила одних і тих же учнів постійно, залишаючи інших поза увагою. Це означало, що кожен учень почувався поміченим, оскільки я активно визнавала зусилля, які кожен учень докладав до уроку.
Щоб позитивна похвала була ще більш змістовною, ви можете поділитися нею з родиною учня. Я намагалася робити принаймні два позитивних телефонних дзвінки додому на тиждень, щоб побудувати стосунки з родинами моїх учнів і з самими учнями, оскільки вони були б такі щасливі почути, що я зателефонувала додому з гарними новинами. Оскільки я вже відстежувала позитивну похвалу й активно шукала, що б відзначити, було легко зробити ці дзвінки та поділитися тим, що я бачила.
Навмисно використовуючи позитивну похвалу, ви створюєте клас, де кожен учень розуміє, що від нього очікується, і кожен учень відчуває, що може бути відзначений за щось добре.
Дізнатися більше на: www.edutopia.org