Автор фото, Колаж ВВС/ЕРА/Reuters
Article Information
-
- Author, Олег Черниш
- Role, ВВС News Україна, Київ
- 3 годин(и) тому
Довготривала і кривава російсько-українська війна показала, що найцінніший ресурс, який мають обидві армії, це не снаряд, дрон чи ракета, а людина. Відповідно, цей "ресурс" треба максимально берегти і не наражати на зайву небезпеку. Але чи можна взагалі прибрати людину з поля бою?
Стрімкий розвиток безпілотної техніки стався в другій половині 2022 року, коли на полі бою почали масово застосовуватись для розвідки і ураження невеличкі квадрокоптери, а в Чорному морі почали хазяйнувати не військові кораблі, а маленькі безекіпажні катери.
За понад три роки війни ці розробки стали основним засобом ураження противника як для української, так і російської армії. Ба більше, обидві сторони працюють над підвищенням автоматизованості їхніх функцій і стрімко розвивають напрямок наземних роботизованих комплексів (НРК).
В Україні вже сформований перший такий батальйон, а самі наземні дрони різних підрозділів Сил оборони активно застосовуються для логістики, мінування і евакуації з поля бою.
Автор фото, EPA
Підпис до фото, Український військовий готує до застосування FPV-дрони на позиціях біля Часового Яру (Донецька область)
Наприклад, в серпні НРК, яким керували бійці бригади "Хартія", успішно евакуював пораненого бійця, подолавши рекордні 34 км. Відомо про майже сотню таких вдалих прикладів з початку року.
Skip Найпопулярніше and continue readingНайпопулярніше
-
План зустрічі Трампа і Путіна знайшли в готельному принтері. Все пішло не за програмою
-
Відмова від перемирʼя, здача Донеччини, гарантії безпеки: як змінилася позиція Трампа після Аляски
-
Оси атакують вас на відпочинку: прості правила, як з ними впоратись
-
Виявляється, коти хворіють на ту ж підступну хворобу, що і люди. Як це допоможе в лікуванні обом
End of Найпопулярніше
Майбутнє війни – це взагалі прибрати людину, не лише піхотинця чи штурмовика, але й оператора дрона, якомога далі від небезпеки поля бою, впевнені експерти. Дистанційне керування БПЛА вже активно застосовується обома сторонами.
"Майбутнє БПЛА – це досвідчені й унікальні пілоти, що сидять десь у тиловому місті, і люди, які підвозять дрони до лінії фронту. Управління через інтернет. Росіяни працюють над цим, ми теж робимо перші кроки, пробуємо, тестуємо. А потім наземні роботи будуть підвозити дрони замість людей до лінії фронту", – розмірковує над цим Сергій Бескрестнов (позивний "Флеш"), український фахівець та консультант у галузі військових радіотехнологій.
Та чи можливо це насправді реалізувати в найближчому майбутньому?
Що змінили дрони
Для початку треба зрозуміти, як змінили сучасні війни безпілотні роботизовані комплекси.
По-перше, це дешеві і доступні засоби ураження, які потребують нетривалої професійної підготовки від бійця. Отже, їх дуже багато і вони є розхідним матеріалом.
Велика кількість і відносна простота такого озброєння нівелює роль піхотинця для знищення противника безпосередньо на полі бою.
"Я вважаю, що ходити в штурми з автоматом як 20 років тому – цей час вже минув. Людина коштує дуже дорого, а дрон коштує дуже дешево. Тому сенс людину проти дрона виставляти – це навіть з погляду "бухгалтерії війни" попахує ідіотизмом", – відверто заявляє в розмові з ВВС News Україна оператор БПЛА і військовий блогер Олександр Каплюк (відомий також як Serg Marco).
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, БПЛА стали дешевим, ефективним і масовим засобом ураження на полі бою для обох сторінПропустити Viber і продовжити
Як дізнатися головне про Україну та світ?
Стежте за BBC News Україна у Viber!
Підписуйтеся на канал тут!
Кінець Viber
Щоправда, у військовому керівництві є й інші точки зору. Наприклад, бригадний генерал, ексначальник штабу Сил тероборони Сергій Собко вважає, що надзвичайно великий вплив БПЛА на ведення бойових дій призводить до "атрофії" військових навичок у бійців. Тобто, вони занадто покладаються на технології і не здатні діяти "на землі" в умовах, коли ці технології не працюють.
"Іншими словами, надмірна залежність від дронів та інших високотехнологічних систем призводить до своєрідної атрофії навичок у військових. Командири, звиклі до постійного спостереження з повітря, втрачають здатність діяти ефективно в несприятливих погодних умовах для використання дронів або при застосуванні противником засобів радіоелектронної боротьби", – так описав генерал цю ситуацію.
Однак очевидним фактом є те, що саме безпілотні комплекси зараз є основним способом атаки на противника в поточній війні.
В українському міністерстві оборони кажуть, що дрони завдають 80% уражень противника. Це не тільки FPV, але й нічні бомбери.
До прикладу, в липні, згідно із статисткою генштабу ЗСУ, безпілотники уразили 23,4 тис. ворожих цілей, з яких близько 5 тисяч – це особовий склад противника.
Однак цей процес відбувається з обох сторін.
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Наразі більшість операторів БПЛА змушені перебувати в небезпечній близькості до лінії фронту, щоб налаштувати дрон і керувати ним
Росіяни влітку 2024 року створили і активно застосовують на фронті підрозділ БПЛА "Рубікон", який завдає суттєвих проблем українським Силам оборони, атакуючи транспорт, укриття і самих військових. Зокрема, для цього використовують і оптоволоконні дрони.
Вони обрізають логістику, позбавляючи передові підрозділи допомоги і підкріплення. Це створює сприятливі умови для подальших штурмових дій і захоплення позицій.
Велика кількість розвідувальних БПЛА в повітрі створила "прозоре" поле бою. Сформувати ударний кулак, непомітно для суперника, тепер майже неможливо.
Фактично єдиним засобом для просування вперед є тактика, яку наразі використовує армія РФ, а саме переміщення невеликих груп (дві-три людини, інколи до 10), повз позиції противника в тил пішим порядком з використанням погоди, укриттів на місцевості чи спеціальних пончо для маскування від БПЛА. В тилу ці групи поступово накопичуються і намагаються перерізати логістику ЗСУ чи захопити оборонні укріплення.
Однак і ця тактика доволі ризиковані. Ці групи мають не надто багато шансів подолати щільну "killzone" на певних ділянках фронту, де Сили оборони мають достатньо підготовлених екіпажів дронарів.
"Прозорість" поля бою максимально підвищила летальність таких "killzone". Вони можуть бути шириною до 10-15 км (в окремих випадках навіть 20-40 км) і змушують бійців майже постійно перебувати в укриттях, щоб не стати ціллю БПЛА. Це суттєво ускладнює логістику, навіть якщо вона на цій ділянці фронту вже спирається на роботизовані комплекси, які мають доставляти провізію, боєприпаси, забезпечувати евакуацію.
Головком ЗСУ Олександр Сирський 11 серпня наказав "масштабувати" застосування НРК для евакуації поранених. Декілька українських підрозділів вже мають успішний досвід застосування цих наземних дронів на фронті.
Але поки що це так і не стало масовим явищем. Пояснюємо, чому.
Чому дрон не замінить людину. Поки що
"Солдат на полі бою ще довго буде потрібен, оскільки величезна кількість функцій поки що не може бути закрита іншими рішеннями", – каже ВВС News Україна командир підрозділу БПЛА, співзасновник Центру підтримки аеророзвідки Ігор Луценко.
За його словами, технічних рішень, які б дозволяли повністю замінити людину на передовій, поки що в українській армії немає. Командування продовжує використовувати людин для задач, які можна було б покласти на робота.
"Моя особиста думка, що піхотинець на полі бою повинен виконувати мінімум функцій. Тобто має бути група піхоти, яка може відбити якусь позицію, і декілька техніків, які будуть контролювати ці НРК, автоматичні турелі і так далі", – пояснює Олександр Карпюк.
Низку функцій, зокрема, розміщення, підключення і керування роботизованими комплексами в більшості доводиться виконувати в небезпечній близькості до лінії фронту.
До того ж дрони дуже чутливі до погодних умов і, наприклад, відбиття ними ворожого штурму в умовах туману чи дощу може стати нездійсненним завданням. Те ж саме стосується ведення розвідки.
В ідеалі використання людини на полі бою має бути лише на фінальному етапі – коли завдяки безпілотним технологіям вдалося повністю подавити вогонь противника, зруйнувати його позицію, закрити небо від ворожих дронів і ракет.
"Тоді вже фінальна стадія – використання людей для зачистки і закріплення на захопленій позиції", – каже Карпюк.
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Методів протидії FPV-дронами не так і багато: крім сподівань на РЕБ і маскування, військові також застосовують проти них вогнепальну зброю
Що стосується наземних роботів, то попри початковий ажіотаж навколо цієї новинки масових постачань на фронт так і не відбулося. Не в останню чергу через нерозуміння ролі і функцій НРК з боку самих військових.
Сергій "Флеш" наприкінці липня писав, що склалася ситуація, коли "військові не хочуть їх отримувати і з ними працювати".
"Армія не змогла усвідомити важливість роботів", – резюмував експерт.
Станом на серпень закуплені декілька тисяч роботизованих платформ.
Але, наприклад, Ігор Луценко називає їх поки що "сирими" для роботи на передовій.
"НРК зараз здебільшого є непридатними для функціонування на передовій. Єдине, що вони поки що можуть більш менш успішно робити, це логістика і трохи мінування. Але більшого від них поки очікувати не варто".
"Треба ще 20 років"
Один з розробників таких наземних дронів – Євгеній Рвачов з компанії SkyLab пояснює, чому так сталося.
"Що стосується НРК і заміни людини, то повної автономності цих виробів найближчі 20 років я не бачу. До етапу повного контролю без участі людини ми ще далеко", – зауважує він.
За словами розробника, є також низка практичних обставин, що гальмують розвиток робототехніки в Україні. Це зокрема довгі бюрократичні процедури. Коли виріб доходить до фінального користувача – військового – параметри техніки можуть бути вже не актуальними.
"Фронт дуже швидко змінюється, – каже Рвачов. – Особисто ми як компанія пройшли 10 ітерацій (змін. – Ред.) тільки однієї версії нашої роботизованої платформи за три роки. Це все зміна обладнання на мільйони доларів. Їх країна вам не дасть, країна платить лише за готовий продукт".
Друге – це питання достатньої кількості навчених операторів роботизованих комплексів. Третє – проблема з масштабуванням виробництва. Цей процес упирається в фінансування і кадри.
Автор фото, Міноборони України
Підпис до фото, Розробка компанії Євгенія Рвачова – наземний роботизований комплекс Sirko S-1 почав одним з перших використовуватися в Збройних силах. Його можна застосовувати для мінування місцевості
Часто з боку військових лунає критика щодо високої ціни НРК (може бути від 15 до 50 тисяч доларів) і обмежених функцій цих роботів на полі бою. Наприклад, вантажність більшості комплексів (до 200 кг) не дозволяє переміщати велику кількість боєприпасів або перевозити більш як 1-2 бійців. До того ці дрони можуть бути доволі легко знищені під час руху, можуть застрягнути в "сірій зоні" чи просто втратити зв'язок.
"Він має дошкандибати до передової, а яка його швидкість? Ну нехай 5-7 км годин, то скільки він часу витратить, щоб подолати хоча б 20 км до поля бою? Хто його прикриватиме весь цей час? Хто подавить засоби РЕБ? Хто буде контролювати повітряний простір поруч з ним? Бо він же великий і повільний, а знищити його може ФПВшка за 400 баксів, яка просто поруч пролітала", – висловлює свої занепокоєння оператор БПЛА Олександр Карпюк.
Відповідно, застосування НРК має бути комплексним, а керувати ним мають навчені оператори. Розробити єдину тактику застосування таких роботів мало б військове командування.
Що стосується закидів про "високу ціну", то інженер Євгеній Рвачов каже, що пошук, підготовка і оплата роботи розробників цієї продукції є дуже дороговартісними. Так само коштовним є створення і закупівля якісних комплектуючих до НРК.
На його думку, зараз можливості дистанційно керованих пристроїв використовуються лише на 2-3% і найближчі роки ця сфера буде стрімко зростати.
"Під час військового вторгнення РФ в Україну це набуло ще більшого сенсу. Тому що у нас в Україні закінчуються просто люди. Моя думка, що тенденція до НРК буде тільки зростати, як вона зросла з FPV, розвідувальними дронами, діпстрайками".
Кажучи про зростання ролі безпілотних систем на полі бою, українське військове командування, тим не менше, постійно акцентує на особливій ролі піхоти. Навіть коли вона по факту все частіше виконує лише "символічну" функцію, позначаючи контроль над територією.
"Військові у всьому світі знають аксіому: жодна територія і жоден окоп не вважаються твоїми, доки там не стоїть твій піхотинець", – заявляє головком ЗСУ Олександр Сирський.
Щоправда, новітня російсько-українська війна показує, що це твердження цілком може бути не аксіомою, а теоремою, яку ще треба довести.
