Сьогодні спостерігається явне розходження у поглядах на організацію цього навчання, що серйозно ускладнює освітній процес Виші не готові до запуску базового загальновійськового курсу підготовки
Університети поки що не здатні ефективно реалізувати базову загальновійськову підготовку для другокурсників на належному рівні.
Про це заявила головна аналітикиня Центру ініціатив «Повернись живим» Ярослава Братусь під час ефіру на Громадському радіо.
На її думку, суперечності в підходах до організації навчання створюють істотні перешкоди для його успішного функціонування.
Конфлікт поглядів виникає через те, що поки виші вже розпочали викладання БЗВП, у парламенті досі обговорюють законопроєкт про введення дисципліни «Основи національного спротиву», який пропонує скорочення практичних модулів та скасування присвоєння військово-облікових спеціальностей після завершення курсу.
Аналітикиня наголосила, що запланована система присвоєння студентам військово-облікових спеціальностей після БЗВП є невідповідною сучасним вимогам.
«Наразі створюється враження, що БЗВП для студентів реалізують лише для формальної відмітки. Проте це навчання має забезпечувати актуальні на 2025 рік компетенції, що відповідають військовим спеціальностям. За чинних обставин та наявних ресурсів це неможливо», – заявила Братусь.
Вона також звернула увагу на те, що багато вишів не мають необхідної технічної бази та фахівців, які відповідають встановленим критеріям.
Окремою проблемою залишається питання місця проведення 210-годинного практичного модулю. Існуючі навчальні центри стикаються з дефіцитом інструкторів, підвищеним навантаженням на персонал та невирішеними питаннями безпеки.
Як один із варіантів вирішення ситуації експертка запропонувала перенести старт ініціативи на наступний рік.
«Відтермінування для глибокої підготовки було б оптимальним рішенням. Навіть попри те, що з моменту анонсу проєкту минув більше року, суттєвих покращень не відбулося. Існує ризик, що додатковий рік також не принесе очікуваних результатів. Наразі БЗВП для студентів не є пріоритетним завданням у списку ключових реформ, хоча й потребує уваги», – резюмувала Братусь.
Источник: osvita.ua
