Автор фото, УНІАН
Article Information
-
- Author, Діана Куришко
- Role, BBC News Україна
- 11 вересня 2025
Як у навчальних закладах України обговорюють конфлікт, і яку реакцію це викликає у дітей? Скільки підлітків відчувають втрату надії через військові дії?
Ці та інші питання досліджували аналітики проекту «Про роль освіти у формуванні стійкості особистості, суспільних зв'язків та культури миру».
Результати дослідження представили під час п'ятого Саміту перших леді та джентльменів у Києві, присвяченого цього року сфері освіти.
Учасникам опитування пропонували розкрити, яким чином у їхніх школах висвітлюють тему повномасштабного вторгнення.
13% опитаних учнів зазначили, що в їхніх навчальних закладах тема війни практично не піднімається.
Skip Найпопулярніше and continue readingНайпопулярніше
-
Лукашенко домігся зняття заборон щодо авіакомпанії Белавіа у обмін на політв'язнів. Статкевич повернувся нелегально
-
"Росіяни ігнорують історичні факти, але гордяться минулим". Чому інтерв'ю зірки викликало суперечливу реакцію
-
Подробиці вбивства соратника Трампа: що відомо про Чарлі Кірка та його позицію щодо України
-
"Відчуваємо себе беззахисними": реакція мешканців Польщі на атаки російських дронів
End of Найпопулярніше
Автор фото, УНІАН
39% респондентів зазначили, що педагоги згадують про конфлікт у межах уроків.
61% підкреслили, що в їхніх школах акцентують на підтримці ЗСУ та взаємодопомозі.
Конфлікти та іронія
За даними дослідження, переважають конструктивні та емоційно свідомі реакції учнів. Дослідники відзначили, що почуття безнадії існує, але не є переважним.
Одне з ключових запитань стосувалось реакції класу на обговорення війни.
Понад 40% учнів зазначили участь у волонтерських проєктах, благодійних акціях та дискусіях про події. 18% згадали про суперечності, пов'язані з різним сприйняттям війни.
17% дітей уникають теми через тригеруючий ефект, а 26% повідомили про прояви розчарування серед однокласників.
8% зіткнулися з насмішками чи образливими коментарями на адресу постраждалих від війни.
Висвітлення емоційних аспектів
Учнів також запитували, які аспекти війни важливо обговорювати в школі.
Відповіді розподілились так:
- 45% – значення єдності та взаємодопомоги;
- 44% – героїзм захисників України;
- 37% – протидія маніпуляціям та інформаційним фейкам;
- 30% – емоційні виклики, пов'язані з війною;
- 5% вважають обговорення теми в школі недоречним.
Педагогічні підходи
У дослідженні взяли участь 16 фокус-груп з приблизно 100 батьками та 100 педагогами.
Учасники згодні, що навчання в укриттях неефективне через відсутність умов, а скорочені онлайн-уроки не дозволяють опанувати матеріал.
Як учні, так і вчителі відзначають брак живого діалогу під час дистанційного формату.
Педагоги наголошують на важливості емоційного інтелекту у спілкуванні, а також на необхідності додаткових ресурсів для дітей з ВПО та тих, хто втратив рідних.
Автор фото, УНІАН
Підпис до фото, Жертви обстрілу в Києві, липень 2025 року
«Вимагання звітів про проведення тематичних заходів створює напругу, бо часом суперечить реальним потребам», – відзначають автори дослідження.
За словами педагогів, на державному рівні відсутня єдина стратегія висвітлення теми.
«Діти глибоко переживають події, навіть якщо зовні не показують цього», – зазначив один із вчителів.
Батьки звинувачують школи у формалізмі при обговоренні війни, коли поверхневі розмови не відображають сутності проблеми.
«Тема має інтегруватись у програму історії: дітям необхідно розуміти джерела російської агресії. Це знання стане їхнім захистом», – зауважив батько під час обговорення.
Автор фото, УНІАН
Дослідження показало: у воєнний час діти найбільше цінують у педагогах об'єктивність (32%) та емоційну підтримку (31%).
Українські школярі виділяють такі якості вчителів: здатність мотивувати (58%) та врахування життєвих обставин учнів (56%).
31% підлітків зізналися у підвищеній тривозі під час навчання та потребі у психологічній допомозі.
Онлайн-опитування серед учнів 15-17 років провели у липні-серпні 2025 року. Охоплено 200 учнів, 100 педагогів та 100 батьків.
Проєкт реалізовано Центром соціальних змін і поведінкової економіки спільно з Deloitte за підтримки OECD, Міносвіти та KSE.