Автор фото, Getty Images
Article Information
-
- Author, Анастасія Зануда
- Role, BBC News Україна
- 2 годин(и) тому
Поки європейці розмірковують над побудовою "стіни дронів", дедалі більше "неопізнаних" безпілотників відвідують європейські аеропорти та інші стратегічні об'єкти. Вони вже завдають чималих збитків, а шкода від них у майбутньому може бути значно більшою.
Досі про походження цих дронів у Європі говорили як про "невизначене". Європейські лідери хіба що не виключали можливість, що до дронових налетів причетні росіяни.
Певний крок уперед зробив німецький канцлер Фрідріх Мерц, який заявив, що за дроновими атаками, які "навалилися" на Німеччину минулого тижня, може стояти Росія.
"Наше припущення полягає в тому, що за більшістю польотів цих дронів стоїть Росія", – цитує DW слова німецького канцлера.
Мерц також назвав чисельність атак не лише на Німеччину, але й загалом на Європу "безпрецедентною". Водночас він відзначив, що наразі жоден із дронів не ніс вибухівки. Очевидно, усі вони виконували розвідувальну місію, припустив канцлер Німеччини.
Skip Найпопулярніше and continue readingНайпопулярніше
-
Трамп майже вирішив передати Україні Tomahawk і назвав свої умови
-
Дроновий хаос у Європі: не лише закриті аеропорти та скасовані рейси
-
Нобеля з медицини присудили за відкриття у сфері імунітету: кому воно допоможе
-
Вторгнення рослин-прибульців. Чи треба боротися зі здичавілими кактусами в Україні
End of Найпопулярніше
Наприкінці минулого тижня аеропорт Мюнхена, столиці Баварії, землі на півдні Німеччини, довелося тричі закривати через невідомі дрони, що з'являлися біля летовища ближче до ночі.
Вперше це сталося у четвер, 2 жовтня, але повторилося у п'ятницю та суботу.
Пропустити Viber і продовжити
Як дізнатися головне про Україну та світ?
Стежте за BBC News Україна у Viber!
Підписуйтеся на канал тут!
Кінець Viber
"Дроновий хаос у Мюнхенському аеропорті триває", – заголовок у Bilt лише однієї із багатьох тривожних статей у німецькій пресі останніх днів.
Попри те, що йшлося лише про кілька дронів, як заявив речник Управління федеральної поліції Мюнхена Томас Боровік, "з міркувань безпеки авіадиспетчерська служба призупинила польоти".
"По одному дрону було помічено одночасно на північній та південній злітно-посадкових смузі. Під час спостереження дрони одразу ж розвернулися та зникли, тому їх не вдалося ідентифікувати", – повідомили Bild у поліції.
Мюнхен є великим європейським авіахабом і базою німецької авіакомпанії Lufthansa. Багато рейсів із Америки та Азії мають стиковки саме у цьому аеропорті. За перше півріччя цього року обслужив майже 20 мільйонів пасажирів.
За даними аеропорту, через дронові атаки до інших аеропортів були перенаправлені 23 рейси (у Штутгарт, Нюрнберг та Франкфурт, а також у Відень), а ще 12 рейсів, що мали вилетіти з Мюнхена, взагалі скасували, через що близько 6,5 тисяч пасажирів не змогли вилетіти.
Пасажири розповідали Bild, що дехто вже сидів у літаках, коли їх попросили повернутися до аеропорту разом із ручною поклажею. А коли стало зрозуміло, що затримка буде довгою, знайти місце в готелях було неможливо через Oktoverfest, традиційний пивний фестиваль, на час проведення якого припала поява дронів. У аеропорті встановили розкладні ліжка, пасажирам також роздавали ковдри, їжу та напої.
Автор фото, Michaela STACHE / AFP
Підпис до фото, Пасажирам у Мюнхенському аеропорті довелося спати на надувних матрацах на підлозі через кілька дронів
Мюнхен – далеко не єдиний європейський аеропорт, який зазнав атаки дронів за останній місяць, – налети неопізнаних безпілотників поширилися Європою від Норвегії до Іспанії і від Вільнюса до Брюсселя.
Першим через дрони у повітрі закривали летовища у Варшаві, Жешуві та Любліні в Польщі (9-10, 15 вересня), після цього – у Копенгагені та Ольборзі у Данії, далі у столиці Норвегії Осло та менших аеропортах на півночі країни.
У Данії, за словами очевидців, безпілотники прилетіли з кількох різних напрямків, "вмикаючи і вимикаючи вогні", а потім кудись поділися через кілька годин. Дрони не збивали, але у данській поліції заявили, що дронами керував "досвідчений оператор".
Після цих інцидентів Данія, яка головує у Раді ЄС та мала приймати неофіційний саміт європейських лідерів, на тиждень закривала своє небо для цивільних дронів.
Американське видання Wall Street Journal пов'язало невідомі безпілотники над військовими та цивільними об'єктами Данії із рішенням країни закупити далекобійну зброю, а також її непохитної підтримки України.
WSJ нагадало, що Данія входить до числа найрішучіших прихильників України: вона віддала Києву всю свою артилерію, збільшила військові витрати та постійно закликає союзників рішучіше об'єднуватися проти Москви. Іменем цієї країни також названа схема фінансування замовлень зброї для української армії.
Прем'єр-міністр Данії Метте Фредріксен назвала інциденти частиною "гібридної війни", а також заявила, що Росія "є країною, що становить загрозу європейській безпеці".
"Я, звичайно, не можу заперечувати, що це Росія", – заявила вона Reuters, хоча й не назвала Росію відповідальною.
Фредріксен також назвала це "найсерйознішою атакою" на критичну інфраструктуру Данії.
Прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Сторе після тимчасового закриття двох аеропортів країни зазначив, що Росія, яка має спільний кордон із Норвегією на півночі, за останній місяць тричі порушувала її повітряний простір.
У відповідь Кремль заперечив свою відповідальність за дронові атаки. А під час свого виступу на "Валдайському форумі" президент Росії Володимир Путін висміяв заяви західних лідерів про можливу причетність Росії.
"Я більше не буду (відправляти дрони – Ред.). Ні до Франції, ні до Данії, ні до Копенгагена", – пожартував він, додавши, що російські дрони не літають на такі великі відстані.
Кількість інцидентів зростає. Збитки теж
Загалом, як підрахувала британська Telegraph, у вересні 15 європейських аеропортів тимчасово призупиняли роботу через вторгнення невідомих безпілотників – це рекордний показник за один місяць.
Інциденти були зафіксовані в шести країнах: Данії, Норвегії, Румунії, Нідерландах, Польщі та Іспанії – на Канарських островах. Через це сотні рейсів були скасовані чи відкладені, а тисячі пасажирів не змогли вилетіти вчасно.
Хоча загроза безпілотників не є новою для авіаційної галузі, але саме у вересні цього року рівень загрози безпрецедентно зріс, а початок жовтня показав, що ця загроза наростає.
"Ці інциденти нікуди не зникають. Хоча ми досі не маємо підтвердження того, хто стоїть за цими діями, реальність полягає у тому, що дрони дедалі більше використовуються для втручання і впливу на життя цивільних", – цитує Telegraph Єнса Гольцапфеля, експерта із захисту від дронів у оборонній компанії Nordic Air Defence.
Річ у тому, що авіаційна галузь підкоряється чітким нормативам, за якими будь-яка поява неідентифікованих повітряних суден у радіусі від 20 до 100 кілометрів від аеропорту змушує закривати повітряний простір, що призводить до значних економічних збитків.
Затримки рейсів і перебої в роботі аеропортів вже викликають обурення авіаперевізників. Генеральний директор найбільшого європейського лоукостера Ryanair Майкл О'Лірі розкритикував ЄС за нездатність захистити європейські аеропорти та заявив, що дрони потрібно збивати.
"Нашу роботу було порушено три тижні тому, коли дрони пролітали над Польщею, а польські аеропорти були закриті на чотири години. Минулого тижня данські аеропорти були закриті приблизно на дві години. Це має руйнівний характер, і ми закликаємо до дій", — заявив керівник Ryanair в інтерв'ю Politico.
О'Лірі також вважає, що запропонована ЄС "стіна дронів" не є рішенням і навряд чи матиме ефект. При цьому керівник Ryanair вважає цілком ймовірним, що росіяни можуть запустити дрон не зі своєї території, а, наприклад, з території Польщі.
Дрони цікавляться не лише аеропортами
Дрони – не єдина причина перебоїв у європейських аеропортах останнім часом. Так само на вихідні у передостанній тиждень вересня аеропорти Лондона, Брюсселя та Берліна постраждали через кібератаку на систему реєстрації пасажирів.
А самі дрони літають не лише над європейськими аеропортами.
Якщо згадувати той самий аеропорт Мюнхена, то безпосередньо перед тим дрони із розмахом крил від 60 см до одного метра були помічені над інноваційним центром Бундесверу у Ердінгу, де випробовуються безпілотники наступного покоління. Як зазначає Bild, від військової бази до цивільного аеропорту лише 8 км.
Автор фото, Johannes Simon/Getty Images
Підпис до фото, У 8 км від аеропорту Мюнхена, у Ердінгу, розташована база, на якій розробляються БПЛА нового покоління. Неопізнані дрони залітали і туди
Видання також нагадало, що цей інцидент був не першим прольотом дронів над німецькими військовими об'єктами. Ще 25 вересня, так само ближче до ночі два невеликі безпілотники зависали над військово-морською верф'ю в Кілі, де будують підводні човни для ВМС Німеччини та партнерів НАТО. Цей об'єкт є центральним компонентом німецької збройової та оборонної промисловості.
Після інциденту над заводом Thyssenkrupp цілий рій дронів, включно із так званим "материнським дроном", завис над Кільською університетською лікарнею. Згодом дрони були помічені над електростанцією на узбережжі та Кільським каналом.
Bild також пише, що дрони пролітали над будівлею Кільського земельного парламенту та над нафтопереробним заводом Heide – об'єктом, який, серед іншого, постачає авіаційне пальне до аеропорту Гамбурга.
А за повідомленнями іншого поважного німецького видання, Spiegel, підозрілі дрони були помічені не лише над Шлезвіг-Гольштейном, а й над базою Бундесверу в Заніці в землі Мекленбург-Передня Померанія, а також через день – над штабом військово-морського командування в Ростоку.
Мета – шпигунство. Але кого і за чим?
Німецька влада переконана, що невідомі безпілотники над стратегічними об'єктами мали на меті їхнє "обстеження".
Spiegel також відзначає підкреслено стриману реакцію влади на ці інциденти. Міністерка внутрішніх справ Шлезвіг-Гольштайну Забіне Зюттерлін-Ваак повідомила, що влада проводить розслідування за підозрою у шпигунстві, але не надала жодних подробиць і не вказала маршрут польоту дронів над об'єктами критичної інфраструктури.
Проте після кількох інцидентів із дронами в Німеччині та Європі німецький уряд розглядає можливість дозволити збройним силам збивати безпілотники за певних умов.
Автор фото, visual.Bild.de
Підпис до фото, "Дронова тривога у нашому небі" – німецький Bild подає карту дронових відвідин у Європі. І це не лише аеропорти
Після Німеччини невідомі дрони з'явилися і у Бельгії – і також над стратегічними об'єктами.
Міноборони Бельгії повідомило, що минулої п'ятниці близько 2 години вночі над військовою базою в Ельзенборні, що на сході провінції Льєж, помітили 15 дронів, пише VRT. Ця база розташована за кілька кілометрів від кордону з Німеччиною, і є тренувальною базою артилеристів.
Бельгійське ЗМІ зазначає, що дрони були помічені "випадково", оскільки в цей час на базі якраз проходили випробування системи виявлення дронів.
Нині міноборони Бельгії веде розслідування інциденту із безпілотниками над військовою базою. Як пише Politico, наразі невідомо, звідки взялися апарати і хто ними керував.
Зв'язок між дронами та вибухівкою і "тіньовим флотом"
Останнім часом історії з дронами над Європою, якими вже, здається, особливо не дивуються, отримали кілька відгалужень та продовжень.
2 жовтня стало відомо про затримання російського агента в Польщі, який міг планувати диверсії з дронами та замаскованою вибухівкою на території країни. Операції подібного типу, ймовірно, готувалися також у Литві та Німеччині.
Німецькі слідчі, своєю чергою, розслідують можливі зв'язки невідомих дронів, що у вересні літали над півночі країни, із судном з російського "тіньового флоту".
За інформацією Spiegel, йдеться про вантажне судно довжиною близько 100 метрів, яке в період повідомлень про спостереження дронів над землею Шлезвіг-Гольштайн перебувало в районі Кіля в прилеглому морському районі Балтійського моря.
За даними джерел видання у безпекових службах, поведінка судна, а також дані про його маршрут дають підстави припустити, що дрони можуть бути пов'язані з ним.
Крім того, вантажне судно відповідає технічним вимогам для зльоту і посадки навіть великих шпигунських дронів, зокрема з жорстким крилом, схожих на літаки.
Автор фото, Damien MEYER / AFP
Підпис до фото, Дрони, що літають над Європою, можуть запускати і з суден "тіньового флоту", який домомагає Росії обходити західні санкції. На фото – французькі військові на борту Boracay, судна, яке йшло з Росії в Індію через Балтику саме тоді, коли над Данією з'явилися перші дрони
Напередодні саміту ЄС у Копенгагені європейська преса також писала про зв'язок між дроновими атаками на Данію та арештом членів екіпажу танкера, який, за припущеннями, також може бути частиною російського "тіньового флоту".
Затримання сталося, коли судно стояло біля берегів Франції. Як писала британська Telegraph, танкер під прапором Беніну внесли до чорного списку Європейського Союзу як частину російського "тіньового флоту" нафтових суден, що використовується для обходу санкцій.
Судно, відоме під різними назвами – Boracay, Pushpa або Kiwala, кілька днів стояло на якорі неподалік від західного порту Сен-Назер. Місцева прокуратура повідомила, що було розпочато розслідування після того, як екіпаж не зміг надати докази національної приналежності судна і відмовився виконувати накази.
Як пише Wall Streat Journal, танкер прямував із російського порту Приморськ до Індії. Судно йшло на південь через Біскайську затоку, але потім повернуло на схід і попрямувало до Сен-Назера, де розташований найбільший суднобудівний завод Європи, нагадує WSJ.
Раніше, під час цього ж рейсу, судно пройшло повз Данію приблизно в той самий час, коли почалися атаки дронів, – увечері 22 вересня.
Президент Франції Еммануель Макрон, який на той час перебував у Копенгагені, заявив, що розслідування відбувається за фактом "серйозних порушень".
Чи буде Європа протидіяти і як саме
Попри те, що дрони масово літають над стратегічними об'єктами в Німеччині, там визнають, що наразі німецькі військові не можуть збивати дрони над своєю територією, пише Bild. Передусім, є побоювання, що їхні уламки наражають на ризик цивільних. Крім того, Німеччині, фактично, доведеться розбудовувати наново систему ППО, розформовану ще 2010 року.
На міждержавному рівні у Європі багато говорять про необхідність створення "стіни дронів", яка б захищала повітряний простір усього ЄС. Це стало також однією із центральних тем останнього саміту ЄС у Копенгагені.
"Увесь Європейський Союз перебуває під загрозою", – заявив речник Єврокомісії Тома Реньє в Брюсселі 3 жовтня. Він саме відповідав на запитання щодо невідомих дронів над бельгійською військовою базою.
За його словами, вже йдеться не про "прифронтові країни, не про країни східного флангу", а про Європейський Союз у цілому.
Разом із тим, речник Єврокомісії відзначив, що усі інциденти поки що розслідують окремі країни-члени ЄС.
"Саме держави-члени мають проводити розслідування й визначати, звідки прибули ці дрони та які ризики вони можуть становити саме для цих держав-членів", – сказав речник ЄК.
В кожному разі, створення "стіни дронів" на загальноєвропейському рівні – це справа майбутнього, тоді як загроза є реальною вже зараз. Крім того, її вже сприймають досить скептично на експертному рівні у самій Європі.
Автор фото, Генштаб ЗСУ/Facebook
Підпис до фото, Україна може багато чого навчити європейців у справі збиття дронів. На фото – іноземні військові спостерігають за тим, як українські військові збивають дрон в небі над Данією 1 жовтня 2025 року
Для ефективного захисту навіть одного великого об'єкта, як, наприклад, аеропорт, потрібно кілька десятків систем виявлення, розповів Sky News виконавчий директор MyDefence Даніель Германсен. А разом із пристроями для глушіння це перетворюється на тисячі необхідних одиниць захисту.
Прикметно, що технології MyDefence вже використовуються українськими військовими на фронті для відбиття атак російських безпілотників. Системи можуть відстежувати дрони, перехоплювати сигнал, змушувати їх повертатися до місця запуску, а також визначати модель апарата і координати оператора, зазначає Sky News. А нещодавно іноземні уряди виявили зацікавленість у придбанні таких сенсорів.
"Аеропорти по всьому світу ігнорували цю загрозу. Ніхто насправді не дбав про це протягом багатьох років, тому це не було цінною інвестицією, і раптом у вас з'явилися аеропорти, які дуже вразливі до цієї загрози, і тепер усі намагаються вжити заходів", — цитує Sky News Деніеля Германсена, який також вважає, що нині для Європи настав момент, коли "усім треба прокинутися".
Свою допомогу активно пропонує Європі і Україна, яка має величезний досвід протидії бойовим російським безпілотникам усіх видів. Багато уваги цьому присвятив на копенгагенському саміті й президент України Володимир Зеленський. А українські військові, як повідомили в Генштабі ЗСУ, продемонстрували гостям саміту успішне збиття дронів у повітряному просторі Данії.
"Збиття зафіксоване на відео, і після показу українські пілоти БПЛА отримали десятки запитань від іноземних колег. Україна продовжує навчати європейців протидіяти новим викликам. Разом ми посилюємо обороноздатність Європи!", – йдеться у повідомленні Генштабу ЗСУ.
Але як швидко вдасться масштабувати цей досвід на територію усього континенту, на якому швидко залишається дедалі менше місць, куди ще не прилетіли невідомі дрони, невідомо.
