Педагог повинен сформувати для малюка надійний простір, де можливо вірити, відпочивати та говорити – коли буде готовність. Як налагодити зв’язок з дитиною у випадку психологічної травми?
У праці вихователя важливо вчасно помічати зміни у душевному стані дитини. Напруження, родинні складнощі чи травмуючі випадки (особливо ті, що пов’язані з війною) можуть виявлятися у формі відчуженості, ворожості, уникнення спілкування або втрати зацікавленості до забав.
Коли дитина не висловлюється відкрито, це не означає, що з нею «все в порядку». Працівник освіти має можливість створити для неї стійке середовище, де можна знов довіряти, заспокоїтися та спілкуватися – коли з’явиться бажання.
Головні засади роботи з дітьми після травми
1. Не наполягайте з питаннями – надайте час для мовчання
«Я поряд. Якщо матимеш бажання — можеш поділитися». Безпосередня розмова не завжди здійсненна. Дитині важливо усвідомлювати, що її не змушують, але її вислухають, коли вона буде готова.
2. Відновіть стабільність через звичні щоденні дії
Повторювані дії щоденно зменшують рівень неспокою та повертають відчуття безпеки.
3. Дозвольте дитині «висловлюватися» через гру
Малювання, пісочний ящик, конструктор – це засоби емоційного вираження. Запропонуйте вигадати розповідь або зобразити день. Не критикуйте, не поправляйте.
4. Перебувайте поруч – навіть у мовчанні
Спокійна присутність дорослої людини поруч має лікувальний ефект. Не примушуйте гратися – просто дайте змогу бути біля вас. Інколи проста присутність поруч – це вже допомога.
5. Застосовуйте фізичну підтримку – тільки за згодою дитини
Обійми, тримання за руку, погладжування по спині – це тілесні «сигнали безпеки», якщо дитина не проти.
6. Дозволяйте переживати всі почуття
Фраза «Не плач, все добре» знецінює переживання. Замість цього промовте: «Я бачу, що тобі сумно. Я з тобою».
7. Не примушуйте – надавайте вибір
Вибір із декількох варіантів повертає у дитини відчуття контролю.
8. Спостерігайте за змінами
Робіть записи про поведінку, почуття та реакції дитини – це дозволить простежити динаміку та вчасно звернутися за допомогою до фахівців.
Не кожну травму можна «проговорити». Але кожну травму можна «прожити» – у звичних діях, грі, теплі, через довіру до дорослого.
Більше методичних матеріалів для педагогів закладів дошкільної освіти можна знайти у Viber-каналі «НУМО для дошкілля».
Источник: osvita.ua
