Перелік і роз’яснення дат, котрі потрібні для підготовки до іспиту з історії України Історія України: список дат для підготовки до ЗНО/НМТ
У 2026 році українська історія виступає обов’язковою дисципліною НМТ, отже, всі абітурієнти мультипредметного тесту, які мають намір вступати у вищі навчальні заклади, повинні виконати завдання даного тематичного блоку.
В ході екзамену з історії України буде здійснюватися контроль знань абітурієнтів за часовий проміжок від найдавніших часів до сучасних реалій.
Завдання з історії України неодмінно містять у собі перевірку знань ключових дат і навички розбиратися в хронологічній послідовності подій.
Учасники тестування повинні знати вказані в програмі ЗНО дати подій і здійснювати тестові завдання, що вимагають безпосередню вказівку певної дати.
Разом з тим, учасники тестування повинні визначати та класифікувати дати відповідно до подій, явищ, процесів, а також узгоджувати дати та історичні факти з епохами і визначати порядок історичних подій, явищ, процесів.
Пропонуємо часову таблицю, яка посприяє ефективній підготовці до екзамену з історії України.
В таблицю внесені всі дати, необхідні для виконання завдань, і надані стислі роз’яснення до них.
Жирним шрифтом виділено дати, які обов’язково необхідно вивчити назубок.
Найдавніші часи – перша половина XVI ст.
Дата
Подія
1 млн років тому
Виникнення первісних людей на землях України
IV – середина III тис. до н. е.
Розселення землеробських племен трипільської та середньостогівської археологічних культур на території України
IX–VII ст. до н. е.
Розселення кіммерійців у степовій та частково лісостеповій зонах України
VII–III ст. до н. е. (ІІІ н. е.)
Владарювання скіфів у Північному Причорномор’ї
VIII–VI ст. до н. е.
Велика грецька колонізація
VII–V ст. до н. е.
Грецька колонізація Північного Причорномор’я, створення вихідцями з Греції (Мілет) власних поселень на берегах Чорного та Азовського морів (Борисфеніда; Ольвія, Пантікапей (Боспорське царство)
480 р. до н. е.
Боспорське царство
III ст. до н. е. – ІІІ ст. н. е.
Розселення сарматів на українських територіях
ІІІ ст.
Черняхівська археологічна культура; племена готів
Друга половина V – VII ст.
Масштабне розселення слов’ян по території Європи, формування перших політичних об’єднань східних слов’ян–союзів племен; Балканські війни
ІV ст.
Антський союз
IV–VI ст.
Масштабне пересування народів; гуни; Аварський каганат
V ст.
Перші відомості про заснування Києва
Кінець VI ст. – VII ст.
Діяльність літописного князя Кия
IX–XII ст.
Князівська епоха в історії України
IX ст.
Утворення Русі-України (Київської держави)
860
Похід Аскольда на Константинополь, підписання першого відомого договору Русі з Візантією, прийняття Аскольдом християнства
882
Об’єднання князем Олегом північних і південних руських земель, початок правління династії Рюриковичів
882–912
Правління князя Олега в Київській державі
907, 911, 941, 944
Походи князів на Константинополь
907, 911
Переможні походи Олега на Візантію
912–945
Правління князя Ігоря Рюриковича в Київській державі
941, 944
Морські походи Ігоря на Візантію; перший – розбитий «грецьким вогнем»
945
Повстання древлян (Ікоростень), очолюваних князем Малом, вбивство Ігоря (полюддя)
945–964
Правління княгині Ольги в Київській державі
946–947
Впровадження Ольгою перших державних реформ (уроки, погости)
957
Мандрівка Ольги до Константинополя
964–972
Правління Святослава в Київській державі
964
Розгром Святославом Хозарського каганату
967–968, 969–971
Перший і другий Балканські походи Святослава (м. Переяславець)
980–1015
Правління князя Володимира Великого в Київській Русі
988
Впровадження князем Володимиром християнства як державної релігії
989
Закладення Володимиром Великим церкви Пресвятої Богородиці (Десятинної церкви)
1017–1037
Спорудження Софійського собору, укріплень навколо «міста Ярослава»; зведення Золотих воріт у Києві
1016
Перша літописна згадка про «Руську правду» – письмовий збірник законів Київської Русі
1019
Битва Ярослава зі Святополком на річці Альта
1019р.–1054
Князювання Ярослава Мудрого в Києві (з 1036 р. – одноосібно)
1036
Розгром печенігів князем Ярославом Мудрим
1037–1050
Написання митрополитом Іларіоном твору «Слово про закон і благодать»
1056–1057
Створення Остромирового Євангелія
1068
Поразка руських військ Ізяслава (повстання киян), Всеволода та Святослава Ярославичів у битві на річці Альта проти половців
1072
Вишгородська рада князів, прийняття «Правди Ярославичів»
1073, 1076
Створення «Ізборника» Святослава
1073–1078
Зведення Успенського собору Києво-Печерського монастиря
1108–1113
Зведення Михайлівського Золотоверхого собору Михайлівського монастиря в Києві
1113
Укладання «Повісті минулих літ»; початок правління Володимира Мономаха в Києві
1115
Укладення Мстиславового Євангелія
1097
Любецький з’їзд (снем) князів, схвалення принципу «кожен хай володіє вотчиною своєю»
1113–1125
Князювання в Києві Володимира Мономаха (повстання киян через ціну солі)
1125–1132
Князювання в Києві Мстислава Володимировича
1157
Зведення Успенського собору в Галичі
1169
Руйнування Києва військом володимиро-суздальського князя Андрія Боголюбського
1185
Похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців, розгром половцями руського війська на річці Каяла
1153–1187
Правління Ярослава Володимировича Осмомисла в Галицькому князівстві
1187
Перша згадка назви «Україна» в письмових джерелах; створення «Слово о полку Ігоревім»; смерть переяславського князя Всеволода Глібовича
1199
Об’єднання волинським князем Романом Мстиславичем галицьких і волинських земель, утворення Галицько-Волинської держави
1199–1205
Правління Романа Мстиславича в Галицько-Волинській державі
1203
Захоплення Києва галицько-волинським князем Романом Мстиславичем
1223
Битва біля річки Калка (перша сутичка руських князів з монголами)
1238
Придушення Данилом Романовичем боярської опозиції та відновлення цілісності Галицько-Волинського князівства
1238
Розгром військом Данила Романовича німецьких лицарів-хрестоносців під містом Дорогичином
1238–1264
Правління Данила Романовича
1238–1239
Вторгнення монголів під керівництвом хана Батия в Переяславське та Чернігівське князівство
1240
Захоплення Києва монголами
1241
Вторгнення монголів у Галицько-Волинське князівство
1238–1264
Розвиток Галицько-Волинської держави (королівства Руського)
1245
Битва біля міста Ярослав (на річці Сян)
1245
Поїздка Данила Галицького до Золотої Орди, підтвердження ханом Батиєм його права на Волинь і Галичину
1253
Коронація Данила Романовича посланцем Папи Римського в місті Дорогичин
1264–1301
Князювання Лева І Даниловича в Галицько-Волинській державі
1301–1308
Правління Юрія І Львовича в Галицько-Волинській державі
1303
Заснування Галицької православної митрополії галицько-волинським князем Юрієм І Львовичем
1308–1323
Князювання Андрія та Лева ІІ Юрійовичів у Галицько-Волинській державі
1325–1340
Князювання Юрія ІІ Болеслава (Тройденовича) в Галицько-Волинській державі.
1340
Початок боротьби Польщі, Угорщини та Литви за галицько-волинські землі
1340–1377
Князювання Любарта Гедиміновича на Волині
1345–1377
Князювання великого князя Ольгерда в Литві
1349
Остаточний занепад Галицько-Волинської держави, приєднання Галичини до Польщі, а Волині – до Литви
1359
Входження Шипинської землі (Буковина) до складу Молдавського князівства
1362
Битва біля річки Сині Води (розгром монголів українсько-литовськими військами на чолі з великим князем литовським Ольгердом)
1370
Захоплення Галичини Угорщиною
1377–1434
Князювання Ягайла Ольгердовича у Великому князівстві Литовському
1385
Укладення Кревської унії (державно-політичний союз між Польським королівством і Великим князівством Литовським)
1387
Остаточне захоплення Галичини Польщею
1392
Підписання Острівської угоди між польським королем Ягайлом і литовським князем Вітовтом
1392–1430
Князювання Вітовта в Литві
1410
Розгром тевтонських лицарів об’єднаним польсько-литовсько-українським військом у Грюнвальдській битві
1413
Укладення Городельської унії між Польщею й Литвою
1432–1435
Боротьба українських і білоруських князів на чолі із Свидригайлом за незалежність від Польщі; утворення Великого князівства Руського
1434
Загарбання Західного Поділля Польщею, утворення Подільського й Руського воєводств
1435
Поразка війська Свидригайла в битві під Вількомиром із польсько-литовськими військом Сигізмунда
1447
Перший набіг орд кримського хана на українські землі
1452
Остаточна ліквідація Волинського удільного князівства
1471
Остаточна ліквідація Київського удільного князівства
1475
Вторгнення турецьких військ до Криму, захоплення Кафи, Судака та інших генуезьких фортець на південному узбережжі півострова
40-ві роки XV ст. (1449)
Утворення Кримського ханства
1478
Визнання Кримським ханством васальної залежності від Османської імперії
1482
Набіг орд кримських татар на українські землі, руйнування Києва (ясир)
1489
Перша згадка про українських козаків у письмових джерелах (Мартин і Йоахим Бєльські «Польська хроніка»)
1490–1492
Повстання селян на чолі з Мухою та Борулею в Буковині й Галичині
1503
Приєднання Чернігово-Стародубського й Новгород-Сіверського князівства Московським князівством
1508
Повстання української знаті під проводом князя Михайла Глинського проти польсько-литовського панування
1514
Битва військ Костянтина Острозького біля міста Орша
Друга половина XVI – кінець XVIII ст.
Дата
Подія
1556
Заснування князем Дмитром Вишневецьким на острові Мала Хортиця першої відомої Січі
1556–1561
Створення Пересопницького Євангелія
1529
Перший Литовський статут
1566
Другий Литовський статут (зрівняння в правах боярства-шляхти з князівсько-магнатською аристократією; виборні суди; система повітових сеймиків)
1569
Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої (виборний король, загальний сейм, єдина грошова система, зрівняно в правах польську та українську шляхту; Литва зберігала за собою право та суд, адміністрацію, військо, «руську мову»)
1572
Реєстрове козацтво Сигізмунда Августа
1574
Видання книг І. Федорова «Апостол» та «Буквар» (перший друкований посібник для навчання грамоти)
1576
Відкриття Острозької слов’яно-греко-латинської академії (ректор Г. Смотрицький; викладачі: І. Княгинецький, Д. Наливайко, К. Лукаріс та ін., серед вихованців: М. Смотрицький, П. Конашевич-Сагайдачний, Й. Борецький)
1577–1578
Похід І. Підкови на Молдову (страчений у Львові)
1578
Козацька реформа Стефана Баторія (600 осіб реєстровців)
1581
Видання Острозької Біблії І. Федорова
1582
Введення григоріанського календаря (папа Григорій XIII)
1586
Утворення першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи в місті Львів
(Антіохійський патріарх Йоаким затвердив Статут Львівського Успенського братства, згодом воно отримало право Ставропігії (підпорядкування Константинопольському патріарху)
1588
Третій Литовський статут (селяни, що прожили понад 10 років у пана, ставали кріпаками)
1590
«Порядок щодо козаків та України» (у випадку війни з Туреччиною кількість реєстровців зростає, заборона селянам іти на Запоріжжя)
1591
Вихід твору Л. Зизанія «Адельфотес»
1591–1593
Повстання Криштофа Косинського (охоплення району Білої Церкви, Черкас, Канева; поразка повсталих від військ В.-К. Острозького під П’яткою)
1596
Берестейська церковна унія; утворення Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ)
1596
Повстання С. Наливайка (поразка від військ С. Жолкевського в Солоницькій битві поблизу Лубен; страчений у Варшаві)
1596
Вихід твору Л. Зизанія «Граматика словенська»
1615
Заснування Київського Богоявленського братства (вступ П. Конашевича-Сагайдачного з Кошем Запорозьким)
1616
Здобуття козаками П. Конашевича-Сагайдачного міста Кафи (сучасна Феодосія) де знаходився невільничий ринок
1617
Заснування Луцького Хрестоздвиженського братства
1618
Похід козаків під проводом П. Конашевича-Сагайдачного на Москву; підписання Деулінських угод; Річ Посполита отримала Чернігово-Сіверщину та Смоленщину
1620
Битва під Цецорою (поразка С. Жолкевського від Туреччини)
1620
Відновлення вищої православної церковної ієрархії; висвячення Феофаном на посаду митрополита Йова Борецького (з ініціативи П. Конашевича-Сагайдачного)
1621
Хотинська війна (участь військ гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного проти Османської імперії разом із військами С. Жолкевського; поразка Османа у війні)
1625
Куруківська угода (протистояння С. Конєцпольського з військами М. Жмайла поблизу міста Бар; створення 6 полків реєстровців)
1630
Повстання нереєстровців під проводом Т. Федоровича (Трясила); бій під Переяславом, «Тарасова ніч»; підписання Переяславської угоди (кількість реєстровців – 8 тис. козаків)
1631
Заснування П. Могилою Лаврської школи
1632
«Пункти для заспокоєння руського народу»
1632
Утворення Києво-Могилянської колегії
1635
Захоплення та руйнування І. Сулимою фортеці Кодак (збудована французьким інженером Ґ. Л. де Бопланом з метою не допускати козаків у походи на турків і татар)
1637–1638
Повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні
1637
Поразка повсталих під Кумейками
1638
«Ординації Війська Запорозького реєстрового…..», Жовнинська битва (повсталих козаків очолювали Я. Остряниця, Д. Гуня, К. Скидай)
1638–1648
«Золотий спокій»; зародження невдоволення українців польською владою
1646
Видання творів: «Требник» П. Могили, «Православне сповідання віри» І. Трофимовича
травень 1648
Битва під Жовтими Водами
травень 1648
Битва під Корсунем (розгром 20-тисячних військ М. Потоцького)
вересень 1648
Битва під Пилявцями; оголошення «посполитого рушення» (шляхетського ополчення)
вересень 1648
Захоплення військами М. Кривоноса Високого Замку у Львові
грудень 1648
Урочистий в’їзд Б. Хмельницького до Києва (Хмельницького зустрічали єрусалимський патріарх Паїсій та митрополит Сильвестр Косів)
лютий 1649
До Переяслава прибуває польське посольство, виголошення гетьманом програми розбудови української держави
1649
Похід Литовський князя Я. Радзивілла через Білорусь на Київ (йому протистояли війська козацького полковника М. Кричевського; бій під Лоєвим; смерть полковника)
1649
Зборівська битва, Зборівський договір (під владою гетьмана – Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства,; кількість реєстровців – 40 тисяч)
1651
Похід Я. Радзивілла на Київ; пограбування міста
1651
Берестецька битва, Білоцерківський договір (під владою гетьмана – Київщина, кількість реєстровців – 20 тисяч; поляки повертаються на свої землі)
1652
Батозька битва (помста за Берестечко)
1652–1709
Існування Чортомлицької Січі на річці Чортомлик
1652
Заснування І. Дзиковським слободи Острогозьк (вихідці з Острога)
1653
Похід Т. Хмельницького на Молдову (допомога своєму тестю); смерть Тимоша
1653
Битва під Жванцем, Камʼянецький договір (домовленість поляків і татар про припинення воєнних дій; Хмельницький у переговорах участі не брав)
1654
Переяславська рада, українсько-московський договір («Березневі статті») (присяга гетьмана і козаків на вірність московському царю Олексію; Конфедерація)
1654
Заснування Харкова. Існування 5 полків на Слобожанщині
1655
Вигнання московсько-українськими військами під командуванням І. Золотаренка поляків з Білорусі
січень 1655
Охматівська битва; похід на Галичину; перемога над польськими військами С. Потоцького під Городком
1656
Московсько-польське Віленське перемир’я (обіцянка Речі Посполитої надати корону російському царю Олексію)
жовтень 1656
Утворення союзу Трансільванії та України проти Польщі (Швеція брала участь у переговорах)
1657
Похід Юрія ІІ, Дердя Ракоці та військ Антона Ждановича на Польщу, взяття Варшави; капітуляція трансильванського правителя; повернення козаків в Україну. Смерть Б. Хмельницького
1657
Корсунська рада (обрання І. Виговського гетьманом)
1658
Гадяцький договір (сторони договору: Польща, Литва, Велике князівство Руське)
1659
Конотопська битва; московсько-українська війна
1659
Гетьманство Ю. Хмельницького; Чуднівська кампанія (граф В. Шереметьєв)
1660
Слободищенська угода
1663
Фактичний поділ України на Правобережну (П. Тетеря); та Лівобережну (І. Брюховецький) (Чорна рада в Ніжині); зречення гетьманства Ю. Хмельницьким
1665
Поїздка І. Брюховецького до Москви; Московські статті
1663–1664
Похід П. Тетері з поляками на Лівобережжя
1665–1676
П. Дорошенко – гетьман Правобережжя; створення «сердюків»
1667
Андрусівське перемир’я між Московією та Польщею (без українців); юридичний поділ України
1668
П. Дорошенко – гетьман обох боків Дніпра
1669
Корсунська угода, визнання Правобережною Гетьманщиною протекторату Османської імперії
1669–1672
Д. Многогрішний – (наказний) гетьман Лівобережжя; підписання Глухівських статей (27 пунктів); утворення «компанійців»
1672–1687
І. Самойлович – гетьман Лівобережжя. Утворення бунчукового товариства, укладання Конотопських статей; забудова Троїцького собору Густинського монастиря під Прилуками; церкви Іоанна Предтечі
<
Источник: osvita.ua
