Українці все частіше стикаються з тим, що їхні банківські картки блокують, але незабаром таких випадків може стати ще більше. Крім цього, десятки, а можливо, й сотні тисяч громадян ризикують опинитися в «чорному списку», а саме, Реєстрі дропів, тобто осіб, які використовують банківські картки для виведення і відмивання фінансів.
ВІДЕО ДНЯ
Відповідний проєкт закону № 14161 було внесено до Верховної Ради групою народних обранців. Документ передбачає створення правового інструменту для накопичення та обміну інформацією про осіб, чиї платіжні операції потребують посиленого контролю, її збереження та надання доступу до неї банкам.
Головна ідея запропонованого документа полягає у створенні Національним банком України Реєстру дропів і зберіганні відомостей про них, які потім зможуть отримувати організації, що надають платіжні послуги, в першу чергу — банки. Згідно з планом розробників, перелік буде поповнюватися банками, які вноситимуть інформацію про підозрілих клієнтів, виходячи з ознак, що можуть вказувати на те, що той, хто здійснює переказ коштів, використовує картку для зняття фінансів, а продавець порушує встановлені правила.
Перед наданням платіжних послуг банки будуть зобов'язані отримувати інформацію з реєстру:
РЕКЛАМА
– перед початком співпраці з клієнтом — фізичною особою чи продавцем;
– при зміні відомостей, перелік яких визначається Національним банком України, клієнта-фізособи або продавця, при ідентифікації в засобах віддаленої комунікації (включаючи перереєстрацію з періодичністю, встановленою НБУ), при вході в платіжний застосунок з нового гаджета;
– у випадку виявлення визначених ознак під час проведення платіжного моніторингу, передбаченого статтею 51 Закону України «Про платіжні послуги» та інших видів взаємодії між надавачами платіжних послуг;
РЕКЛАМА
– при кожній зміні/додаванні нового коду категорії діяльності підприємства-продавця.
При цьому, навіть якщо ім’я потенційного клієнта банку буде в новому реєстрі, йому не відмовлять в обслуговуванні, але в порівнянні зі звичайними клієнтами він зіткнеться з певними обмеженнями:
– ліміти для здійснення платіжних операцій;
– обмеження щодо кількості платіжних інструментів та/або платіжних, поточних рахунків та/або електронних гаманців, відкритих у одного надавача платіжних послуг;
РЕКЛАМА
– щодо продавців — ліміти для проведення платіжних операцій, в тому числі на обсяги операцій еквайрингу, розмір яких встановлюється Національним банком України.
У випадку перевищення встановленого ліміту за кількістю поточних, платіжних рахунків, електронних гаманців банк відмовлятиме клієнту у відкритті нового поточного, платіжного рахунку, електронного гаманця.
За інформацією авторів законопроєкту, зазвичай рахунки «дропів» використовуються від 1 до 3 місяців. Суми переказів за ними діляться на невеликі суми, які проводяться як між різними рахунками одного користувача, так і між мережею не зв’язаних користувачів (між різними «дропами») з метою ускладнити схему або приховати дії «дропа» та імітувати дії звичайного користувача.
Щодо кількості «дропів», автори наводять дані, що за 6 місяців 2024 року лише два найбільші банки виявили та припинили відносини з 80 тисячами клієнтів-«дропів». За інформацією НБУ, через картки таких зловмисників щорічно може проходити до 200 млрд грн.
Раніше «ФАКТИ» писали про те, що робити, щоб вас помилково не сприйняли за «дропа».
Фото Pixabay
