Здається, українські урядовці знайшли метод обійти різноманітні «мораторії,» «заборони» та інші обмеження на збільшення цін для громадян. І здійснити це мають намір не під виглядом вирівнювання цін, як пропонували в Національному банку, а під егідою «оновлення».
ВІДЕО ДНЯ
Конкретно, Кабінет Міністрів має намір модернізувати систему централізованого обігріву. Відповідна пропозиція знаходиться у законопроєкті № 14067, який уряд направив до парламенту, інформує «Мінфін». Документ, зокрема, впроваджує правило про обов'язкове встановлення у всіх багатоповерхівках індивідуальних теплових пунктів (ІТП), повідомляє «Мінфін».
За інформацією з Міністерства регіонального розвитку (саме це відомство розробляло зазначений законопроєкт), ІТП стануть необхідними для всіх будівель, які зараз підключені до централізованого обігріву. До цієї категорії, крім корпоративних офісів і бюджетних установ, входять і багатоповерхівки. У частині з них індивідуальні теплові пункти вже є, проте, за оцінками Попенка, будинків з ІТП в Україні не більше 3%.
Індивідуальний тепловий пункт — це автоматизований комплекс, який монтується безпосередньо в будинку та регулює подачу гарячої води і опалення виключно для нього.
З одного боку, для жителів багатоквартирних будинків наявність ІТП — це значний плюс. По-перше, можна регулювати температуру теплоносія та задавати бажані параметри (наприклад, щоб у квартирах було 24 градуси тепла). Тобто, приміром, якщо погода тепла, можна одразу зменшити опалення і не перегрівати будівлю.
РЕКЛАМА
По-друге, є можливість заощаджувати на опаленні. «У випадку з централізованим опаленням постачальник „перекладає“ на споживачів всі втрати в мережі, а вони можуть сягати 30%. Якщо в будинку є ІТП, такого не буде, оскільки тепло виробляється на місці», — пояснює аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук.
За словами Олега Попенка, економія може бути досить відчутною. «Платіжки можна скоротити на 40−45% і навіть більше. Якщо зараз споживачі сплачують в середньому 40−45 гривень за квадратний метр опалювальної площі, то з ІТП реально вийти на показники 20−25 гривень за квадрат», — підрахував Попенко.
Однак, за словами Корольчука, досягти найбільшої економії можливо, лише якщо встановлення ІТП здійснюватиметься одночасно з оновленням теплових мереж і котелень, а про це поки що не йдеться.
РЕКЛАМА
У будь-якому разі, економія на обігріві буде. За словами Душенка, в межах 15−20%. Тобто якщо наразі обігрів середньостатистичної двокімнатної квартири становить орієнтовно 2 тисячі гривень на місяць, то з ІТП може бути на 300−400 гривень дешевше.
У Міністерстві розвитку також стверджують, що ІТП дадуть змогу людям отримувати більш якісні послуги та платити менше, а саму інсталяцію індивідуального опалення у відомстві представляють, як «головний елемент оновлення системи централізованого опалення».
Але оскільки коштів у комунальників на нововведення немає, то встановлювати їх планують за допомогою підвищення тарифів, тобто за рахунок громадян. На це натякнув керівник КП «Тепловик» Олександр Душенко.
Адже ці задуми є досить коштовними. «Залежно від будинку і типу обладнання, один ІТП може коштувати 300−700 тисяч гривень і більше. Разом з тим, за попередніми розрахунками, середній термін окупності для 9-поверхового будинку складає 3−5 років, а, наприклад, для 2−4 поверхових — 15−30 років», — вважає фахівець.
РЕКЛАМА
Тобто, підвищення тарифів не уникнути. Окрім того, крім обігріву можуть змінитися платіжки й на інші комунальні послуги. «Вже з наступного року, скоріш за все, зростуть в ціні вода, електроенергія та газ для населення. А оплата за обслуговування будинків та вивезення сміття у багатьох містах вже збільшується», — підкреслив голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
З іншого боку, незрозуміло, коли саме українці зможуть економити на опаленні, і чи не доведеться перед цим, навпаки, сплачувати збільшені платіжки.
Адже зараз в Україні діє мораторій на збільшення тарифів на опалення та гарячу воду. Відповідно до чинного законодавства, припинять його дію не раніше, ніж через пів року після закінчення військового стану.
Яким чином вирішуватимуть цю неузгодженість, якщо ІТП масово з'являтимуться ще до завершення війни, поки що незрозуміло.
Крім обігріву та гарячої води, під дію мораторію на збільшення тарифів потрапляють також послуги з розподілу газу. Щодо самого газу та холодної води, то офіційно обмежень переглядати тарифи на них немає. Хоча, як стверджують експерти, в цьому випадку діють «неявні обмеження».
Наприклад, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вже після початку війни намагалася затвердити збільшені тарифи для водоканалів, але після втручання Президента це рішення відклали. Водночас невеликим водоканалам, тарифи для яких регулюються на місцевому рівні, вже під час війни узгоджували збільшення.
Самі водоканали говорять, що тарифи для населення у більшості міст давно збиткові, оскільки за останні роки електроенергія, реагенти, ремонти та інші витратні статті відчутно зросли в ціні.
Корольчук не виключає, що питання збільшення тарифів на холодну воду можуть підняти вже до кінця поточного року, а самі цінники можуть вирости щонайменше на 30%.
Щодо газу, то, за словами Корольчука, поки що економічних причин для перегляду тарифу для населення (близько 8 гривень за куб) немає, оскільки «Нафтогаз» купує в «Укргазвидобування» газ українського видобутку за 7 гривень за куб.
Тобто людям по суті пропонують схему: спочатку сплачуєте більше за оновлення, потім, можливо, платитимете менше. Коли саме настане це «потім», залежить від термінів встановлення ІТП та анулювання мораторію на підвищення тарифів, який діє до закінчення військового стану. Яким чином збільшуватимуть тарифи за чинного мораторію — поки що ніхто чітко не роз'яснив.
Нагадаємо, що в окремих випадках борги за комунальні послуги можуть списати.
