Павичі, зокрема їхні самці, славляться своїм яскравим, барвистим та переливчастим оперенням. Їхня вражаюча привабливість зачаровує. Незважаючи на масивні розміри та вражаючий шлейф пір’я, ці птахи вміють підніматися в повітря, хоч і на невеликі дистанції.
Протягом тисячоліть павичі шануються в різних культурах як уособлення естетичної досконалості, витонченості та монаршої величі.
У бесіді з «ФАКТАМИ» дослідниця українського фарфору та авторка спеціалізованих видань Людмила Карпінська-Романюк висвітлила образ цього екзотичного птаха у творах сучасних українських майстрів.
«В українському декоративному мистецтві павич уособлює сонячну енергію, духовне просвітлення, радісне життя та матеріальний достаток»
– Всесвіт фарфорового живопису Юлії Красної – це чарівний світ, де пташині голоси співають мовою серця, а квітники розповідають садові таємниці, – розповідає Людмила Карпінська-Романюк. – Її твори – не просто оздоблені тарілки, а художні полотна, де квітнуть фантазії та матеріалізуються мрії. Величні павичі втілюють ідеї свободи, духовного піднесення та невичерпної енергії буття. Їхні розкішні хвости сяють вогняними, сапфіровими й смарагдовими відтінками, нагадуючи про сонячне сяйво, вроду зорь та безмежність небосхилу. Квіткові композиції наповнюють простір гармонійністю та святковим настроєм.
ВІДЕО ДНЯ
Павич – один із найдавніших та найпоетичніших символів у світовій культурній спадщині. Його велична стать, яскраве пір’я з містичними «вічами» на хвості століттями надихали художників, поетів і народних умільців. У численних традиціях цей птах символізує сонячний диск, світіння, вічність та циклічне відродження. Розкритий хвіст часто асоціюють із віялом чи сонячним диском, що розсипає золоті промені. Багатство його кольорової гами відображає природну розкіш. У багатьох народів павича вважають захисним талісманом, що приносить у дім благополуччя та щастя. Таріль «Тріумф» Юлії Красної – справжній феєрверк кольорів та уяви, наче візуальна партитура.
Ю. Красна. «Тріумф». Київський кераміко–художній завод. 1990-тіРЕКЛАМА
– Красота!
– У композиції розгортається майже фантастична історія. Центральний елемент – величний птах із пишним хвостом, прикрашеним вогняними узорами червоної, золотої та синьої палітри, навколо якого бушує квітучий сад. Великі півонії й троянди спалахують рожево-малиновими тонами, створюючи ефект ароматів та розкоші. В українському орнаментальному мистецтві павич слугує символом сонячного диска, духовного променя, радості й матеріального достатку.
«На тарілці «Сад мрій» Юлії Красної павич постає як вічний хранитель цього чарівного саду»
– Яка робота з серії Юлії Красної найбільш вразила вас?
РЕКЛАМА
– Одна з них – «Мелодія саду» (фото у заголовку – Авт.). У центрі композиції панує павич – втілення світла та вічності. Його постава випромінює гордовитість і шляхетність, ніби підкреслюючи власну неперевершеність. Навколо літають метелики. Квіти нагадують дихання саду, що огортає птаха кольоровими ароматами. Ця таріль – справжній гімн природній красі, знаку духовної величі та відродження. Розпис випромінює енергію свята, вічної весни та творчого натхнення. Тут павич виступає як вічний охоронець мрійного саду, зберігач таємниць щастя. Його хвіст розкритий, наче кольорове віяло, що випромінює теплоту й сяйво. Пір’я з «очима» символізують мудрість, нескінченність і безмежність ідеалу.
– Надзвичайно сонячна робота…
– Ось ще один варіант павича на тарілці «Ода красі». Його погляд наповнений глибиною мудрості та внутрішньою силою. Навколо птаха квітують величезні бутони – фіолетово-рожеві, з багатошаровими пелюстками та полум’яними серцевинами. Цей образ уособлює життєву енергію та безкінечне відновлення.
Ю. Красна. «Ода красі». Київський кераміко–художній завод. 1990–тіРЕКЛАМА
– Які ще українські митці зображували павичів?
– Надзвичайно витончені роботи створили Олена Жернова та Олена Нестерова. Твори Олени Жернової – скульптура й таріль – справжня ода павичу як символу естетики, гордості й процвітання. Насичені сині, смарагдові, золоті та вогняні кольори переплітаються у візерунках, схожих на полум’яні язики чи хвилі казкового моря. Пластичні форми надають образам особливої динаміки. На тарілці «Павич» птах оточений фантастичними квітами та орнаментами. Обидва твори передають відчуття свята, тріумфу краси та вічного оновлення. У творчості Жернової павич стає символом свободи духу, величі та світової гармонії.
О. Жернова. Декоративна скульптура «Павич» (Довбиський фарфоровий завод, 2018). Таріль «Павич» (Одеса, 2018)
«Роботи Олени Нестерової мають медитативний характер: кожен елемент варто розглядати тривалий час, відкриваючи нові «сторінки» у книзі форм та змістів»
– Що робить декоративні тарілки Олени Нестерової унікальними?
– У цих роботах мисткиня звертається до вічних тем – фонтанів, павичів, рослинних орнаментів. Два гордовиті птахи біля фонтану символізують безперервність життєвого потоку: їхні хвости нагадують часові спіралі, де кожна пірчина – новий виток історії. Фонтан уособлює оновлення. Зверніть увагу на витонченість деталей – арабескові бордюри. Класичний «султанський» орнамент по краю тарілки виконаний тонкими лініями блакитної емалі на позолоті. Це нагадує мініатюри середньовічних кодексів. Ці роботи мають медитативний характер: кожен елемент варто розглядати годинами, відкриваючи нові «сторінки» у книзі форм та змістів.
– Безперечно.
– Павичі – давні символи ідеалу. Їхнє пір’я розписане яскравими смарагдовими, сапфіровими та рубіновими фарбами. Ці птахи – захисники та провідники позитивної енергії. Творчість Нестерової – філософські мініатюри, де вода, птахи й золото складають гімн життю. Павичі традиційно вважаються емблемами величі, королівської влади, духовного піднесення. Орнаменти колекції натхненні старовинними рукописами.
О. Нестерова. Тарелі із серії «Візантія». Лубни. 2019
Раніше у «ФАКТАХ» Людмила Карпінська-Романюк розкривала секрети фарфорових сервізів з вишиваночними орнаментами, що вражають витонченістю.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ» – шанувальників фарфорового мистецтва – до першого в Україні Музею порцелянових фігур ShvetsMuseum. У колекції закладу представлені найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Ця подорож у світ порцеляни обов’язково залишить незабутні враження!
Фото у заголовку: Ю. Красна. «Мелодія саду». Київський кераміко-художній завод. 1990-ті
Фото з архіву Людмили Карпінської-Романюк
