Останні тижні південь України заполонив небезпечний для врожаю шкідник — сарана. Через посуху вона швидко розмножується. Господарі та фермери у відчаї, адже вона не тільки знищує городину, а й чимало шкоди завдає посівам соняшника, під загрозою також кукурудза та злакові культури…
ВІДЕО ДНЯ
Чи були раніше нашестя цієї комахи, наскільки вона небезпечна і що очікувати далі — про це «ФАКТАМ» розповів Вадим Чайковський, головний державний фітосанітарний інспектор України, заступник голови Держпродспоживслужби.
– Поширення сарани відбулося в Херсонській, Запорізькій та частково в Одеській областях. У Запорізькій області, зокрема в межах Кушугумської селищної ради, 15 липня було введено особливий режим захисту рослин на площі понад 21 600 га. Там створено Координаційний штаб, до якого увійшли представники місцевої влади, аграрного сектору, ДСНС та інших служб.
У Херсонській області з 23 червня триває аналогічний режим на території Борозенської громади. На сьогодні оброблено близько 297 га, з них 27 га — посіви соняшнику. За результатами моніторингу, нових осередків високої щільності личинок наразі не зафіксовано. У Одеській області при перших проявах саранчі було оброблено територію на сільськогосподарських угіддях. Особливий режим захисту не вводився. І йде мова про райони Одеської області біля кордонів з Молдовою. Це у зв’язку з тим що в сусідній країні є перевищення чисельності сарани. У решти регіонів не спостерігається перевищення чисельності сарани, а отже загрозу вона не несе.
РЕКЛАМА
Вадим Чайковський – головний державний фітосанітарний інспектор України, заступник голови Держпродспоживслужби
— А що ж стало причиною поширення сарани, адже у мережі читаю версії, що її могли «завезти окупанти»?
— Ні, ніхто не завозив її. Виникли сприятливі погодні умови для шкідника — висока температура повітря, тривала посуха та постійні військові дії, які ведуться на території областей. Також маємо збільшення площ — зокрема через катастрофу на Каховській ГЕС. Додатковий фактор — занедбані землі поблизу зони бойових дій.
РЕКЛАМА
— Які наслідки нині для сільського господарства?
— На щастя, промислові посіви наразі не зазнали суттєвих втрат. Основне джерело живлення сарани — очерет та дикорослі трави.
— Чи були такі ж масштабні випадки раніше?
– Так, подібні випадки масового поширення сарани вже траплялися в минулому. Наведу кілька прикладів. 1958 рік — в Україні зафіксовано значне поширення сарани, зокрема в південних регіонах, таких як Херсонська та Запорізька області. Врожай був частково знищений, і залучались військові для боротьби з нашестям.
РЕКЛАМА
2001−2004 роки — спостерігалося зростання чисельності саранових в окремих південних районах України, однак ситуація не досягла критичного рівня. Тоді застосовували як авіаобробки, так і наземні засоби. 2010−2011 роки — у степових зонах Одеської, Миколаївської та Дніпропетровської областей відзначено осередки мігруючої сарани. Завдяки вчасному реагуванню, масових уражень вдалося уникнути.
2023 рік — уже спостерігалися передумови до збільшення чисельності саранових у Запорізькій, Херсонській та частково Донецькій областях, проте масштаб був менший за поточний.
2024 рік — на території Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області було запроваджено особливий режим захисту рослин на площі приблизно 100 га, (територія золовідвалу Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго»). Застосовували як авіаобробки, так і наземні засоби. Спеціалізованими підприємствами було проведено ліквідаційні та локалізаційні заходи на площі 342 гектарів.
Особливий режим захисту рослин діє на території декількох громад
— Яку шкоду несе сарана?
— Це в першу чергу знищення сільськогосподарських культур. Сарана поїдає зернові (пшеницю, ячмінь, кукурудзу), бобові (сою, горох), овочі (картоплю, томати, капусту), соняшник та інші технічні культури. Уявіть собі, один рій сарани може споживати стільки ж їжі за день, скільки 35 000 людей. Також комаха призводить до пошкодження природної рослинності та пасовищ. І це економічні збитки.
— Як упередити такі епізоди у майбутньому?
– Система захисту повинна розпочинатися з профілактичних заходів, а саме з проведення обстеження місць резервації. Враховуючи, що більшість саранових живе й розмножується на цілинних занедбаних угіддях, пустирищах за високої кількості ворочок, найефективнішими заходами восени є дискування, боронування або оранка всієї площі залежно від характеру її використання. Не варто використовувати токсичні хімічні препарати. Від них потім страждають не тільки шкідники, але й корисні комахи і птахи. Останні, до речі, сараною харчуються.
Раніше «ФАКТИ» писали про попередження вчених і політиків про те, що підрив Каховської ГЕС є не просто воєнним злочином, він призведе до екоциду.
