Найчастіше фіксуване порушення під час вказівки криптовалют у деклараціях – відсутність документального підтвердження їх існування (ілюстративне зображення)
Колишній керівник управління ДМС в Одеській області у звіті за 2023 рік вказав неправдиві дані щодо 37 Bitcoin (BTC) дружини на суму понад 57,7 млн грн, яку не вдалося верифікувати
Чиновники дедалі частіше відображають криптовалюту у своїх звітах. У 2,2 тис. поданних декларацій за попередній рік зафіксовано цифрові активи на 786 млн грн. Цю інформацію оприлюднило видання «Главком» з посиланням на НАЗК.
Статистика вказівки криптоактивів демонструє щорічне зростання:
- 2022 рік: 1,32 тис. документів із зазначенням активів на 371 млн грн;
- 2023 рік: 1,71 тис. декларацій із сумою 526 млн грн;
- 2024 рік: 2,2 тис. звітів із загальною вартістю 786 млн грн.
Експерти наголошують, що основна проблема полягає у відсутності доказів існування задекларованих цифрових активів. Чиновники часто вказують великі обсяги криптовалюти без надання виписок з бірж, підтверджених адрес гаманців або знімків екрану.
«Типовими поясненнями декларантів є втрата доступу до гаманця через втрачений пароль, пошкодження апаратного носія або відсутність фізичного ключа. Однак вони ігнорують необхідність документального підтвердження, незважаючи на наявність функцій відновлення в сучасних гаманцях. Інша поширена причина – купівля активів за готівку через анонімних посередників або нереєстровані платформи без підтвердних чеків», – повідомляють у НАЗК.
Окрім фіктивних активів, поширеними порушеннями залишаються спотворення даних про реальні обсяги криптовалюти: її ринкову вартість, кількість одиниць та дати придбання.
Результати аудиту декларацій виявили низку прикладів:
Колишній голова управління ДМС в Одеській області у звіті за 2023 рік задекларував сумнівні відомості про 37 Bitcoin (BTC) дружини вартістю 57,7 млн грн. Дружина стверджувала, що отримала криптовалюту до шлюбу з декларантом, але ці дані були спростовані під час перевірки. ДБР вручило йому повідомлення про підозру за ч. 366-2 КК України.
Екс-керівник Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (Дніпро) у декларації за 2021 рік зазначив прибуток від реалізації криптовалюти на 2,5 млн грн, нібито отриманий через обмінний сервіс. Проте перевірка показала, що фактичного надходження коштів на рахунки не відбувалося, а документи, що підтверджують операцію, відсутні. Слідчі досліджують навмисність подання неправдивих даних.
Заступник директора ДП «Зал офіційних делегацій» у звітах за 2022-2023 роки вказав на наявність 10 Bitcoin (BTC) вартістю 5,8 млн грн, але не надав жодних доказів. Посадовець пояснив це технічною помилкою під час заповнення, однак це пояснення визнано невідповідним. Справою займається Нацполіція відповідно до ст. 366-2 КК України.
Голова Очаківської міськради Миколаївської області у декларації за 2022 рік зазначив отримання грошового дару від матері на 9,1 млн грн з посиланням на нотаріальний договір. Аналіз доходів матері виявив суттєву розбіжність між розміром подарунка та її фінансовими можливостями.
За даними НАЗК, за перше півріччя 2025 року посадовці подали 706 тис. декларацій, що на 34% менше, ніж за той самий період 2024 року. Кожен восьмий документ потребував подальших виправлень.
