71% усіх цьогорічних декларацій подано у березні фото з відкритих джерел (ілюстративне)
У 21 декларації (2%) були встановлені ознаки незаконного збагачення – загалом на суму 646,2 млн грн
За перші шість місяців 2025 року посадовці подали понад 706 тисяч декларацій, за даними НАЗК. Це на 34% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Кожна восьма декларація згодом була виправлена. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на «Опендатабот».
Найактивніше декларування відбувалося у березні – на цей місяць припадає 71% усіх цьогорічних подань.
У 2024 році НАЗК розпочало 1 050 повних перевірок декларацій, а у 2025 вже стартували ще 484. Станом на кінець червня завершено 1 203 із 1 534 перевірок – тобто 78%. Лише у 0,9% випадків (11 перевірок) не було виявлено порушень. Водночас слід враховувати, що перевірці підлягають не всі декларації, а лише ті, які система вважає високоризиковими.
В Україні наразі помилки в деклараціях на суму, що не перевищує 100 прожиткових мінімумів (приблизно 302 тис. грн), фактично не тягнуть за собою серйозної відповідальності – за них передбачені лише дисциплінарні заходи, як-от догана, звільнення чи позбавлення премії. Саме такі порушення були виявлені у майже половині завершених перевірок – 45% (558 випадків).
У разі, якщо сума неточності перевищує зазначений поріг, передбачена вже більш серйозна відповідальність – адміністративна або навіть кримінальна, залежно від обсягу порушення.
Зокрема, кожна третя перевірена декларація (а саме 423) містила ознаки умисного внесення недостовірних даних, що підпадає під статтю 366-2 Кримінального кодексу України. Загальний обсяг таких неправдивих відомостей становить понад 5,8 млрд грн – у середньому це приблизно 13,6 млн грн на одну декларацію.
У 2024 році за статтею 366-2 ККУ було відкрито 358 кримінальних проваджень, а у 2025 – ще 258. Проте ефективність таких розслідувань поки що залишається низькою: лише близько 9% завершуються врученням підозр. Торік було вручено 33 підозри, цьогоріч – 24. До суду дійшло лише 20 справ у 2024 році (6%) та 17 – у 2025 (7%).
Окремо ще у 159 деклараціях (13%) виявлено недостовірні відомості, які підпадають під адміністративну статтю 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Загальна сума виявлених неточностей перевищила 129,5 млн грн, тобто в середньому по 814 тис. грн на декларацію. За такі порушення передбачено штраф у розмірі від 17 тис. до 42,5 тис. грн.
У 21 декларації (2%) були встановлені ознаки незаконного збагачення – загалом на суму 646,2 млн грн, що в середньому становить 30,7 млн грн на одну особу. За результатами перевірок у 2024 році було відкрито 102 кримінальні провадження за статтею 368.5 ККУ, однак вручено лише сім підозр. У 2025 році додатково відкрили ще 52 провадження і вручили дві підозри. До суду наразі дійшла лише одна справа.
У 30 деклараціях (3%) були виявлені ознаки необґрунтованості активів, що підпадає під дію статті 290 Цивільного процесуального кодексу України. Загальна сума сумнівних активів склала понад 129,1 млн грн – у середньому близько 4,3 млн грн на одну декларацію.
Також у 18 деклараціях одночасно зафіксовано два види порушень – подання недостовірної інформації (ст. 366-2 ККУ) та ознаки незаконного збагачення (ст. 368-5 ККУ). Ще у 24 випадках виявлено комбінацію недостовірних даних (ст. 366-2 ККУ) та необґрунтованості активів (ст. 290 ЦПК України).
До слова, новопризначений заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Єгор Перелигін, який у виконавчу владу прийшов із промисловості та банківської сфери, задекларував дорогий годинник, значні грошові активи і нерухомість дружини.
Також новий заступник міністра енергетики Олександр В’язовченко задекларував значні активи дружини, зокрема у сфері нерухомості та бізнесу.