Міндічгейт спричинив блокування президії Ради опозицією фото: Європейська солідарність
«Міндічгейт» спровокував серйозну внутрішню кризу у відносинах між монобільшістю та Офісом президента
Сьогодні Верховна Рада, нарешті, звільнила двох «заплямованих» міністрів: юстиції – Германа Галущенка та енергетики – Світлану Гринчук. Щоправда, ані вони, ані очільниця уряду Юлія Свириденко на зустріч з депутатами не прибули. За Кабмін відповідав віцепремʼєр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.
Проте наслідки тайфуну «Міндічгейт», вірогідно, знесуть не тільки цю осоружну на скандальних записах НАБУ парочку. Парламент на шостому році свого скликання вирішив проявити самостійність: депутати після приголомшливого корупційного скандалу вимагають цілковитої відставки нещодавно призначеного ними ж уряду в повному складі. Більше того, вже відкрито говорять про звільнення ключової для президента постаті – багаторічного керівника його Офісу Андрія Єрмака, який, власне, за призначенням цього Кабміну і стояв.
Вже чимало хто – від давнього приятеля Тимура Міндіча Ігоря Коломойського до затриманого детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, який безпосередньо займався розробкою операції «Мідас», висловили переконання, що провідний персонаж плівок Міндіч не є головним одержувачем вигоди від корупційних схем в «Енергоатомі». Відповідно, сліди ведуть вище. Усі ці пристрасті розгортаються в той час, коли Володимир Зеленський перебуває у кількаденному міжнародному вояжі.
Переполох здійняли не тільки опозиціонери, вимоги яких в Офісі президента вже звикли ігнорувати. На принцип пішла і монобільшість, якій до юридичного розвалу потрібно дочекатися виходу п’ятьох депутатів. Для значної частини нардепів «Слуги народу» цей скандал став продовженням скандальної ситуації із загадковим голосуванням за законопроєкт щодо позбавлення повноважень НАБУ та САП і таким же швидким відступом назад. Тоді навіть завзяті прихильники президента у фракції були збентежені таким обманом. Але єдність шерег вдалося зберегти, принаймні формально, хоча зустрічі президента з фракцією стали значно менш теплими.
«Плівки Міндіча», цікаві розмови з яких поки не оприлюднені навіть наполовину, занурили монобільшість у нову стадію розчарування. Перенесення розгляду держбюджету-2026 у другому читанні на грудень – наочне свідчення того, що у президентської фракції накопичилася критична маса питань до «центру прийняття рішень». І їх вже не задовольнити обіцянками забезпечити відкрите розслідування та показовими розправами з другорядними фігурами.
Опозиція поспішає на допомогу
Парламентській опозиції, звісно, навіть попри війну не вдалося втриматися від такої інформаційної сенсації і не почати розхитувати владу. Лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко заявив, що звільнення лише двох міністрів на тлі такого великого скандалу недостатньо. Порошенко побажав оновити весь Кабмін та створити на його місці «уряд національного порятунку», а також сформувати нову парламентську коаліцію, «що об’єднає всі патріотичні політичні сили». Вимоги від «ЄС» – зовсім не нові, але умови для них – найкращі. У вівторок, 18 листопада, Порошенко і Ко влаштували власний бенефіс, заблокувавши президію з вимогою відставки всього уряду.
Фракція «ЄС» півтора дня блокувала президію Верховної Ради, вимагаючи відставки всього уряду. Але в результаті дозволила звільнити лише двох міністрів фото: Facebook / «Європейська солідарність»
Партія «Голос» розповсюдила заяву, в якій також закликала Кабмін, «який був призначений у закритий спосіб і який фактично допустив кризу такого масштабу», негайно піти у відставку. «Голос» в унісон з «ЄС» закликав сформувати нову коаліцію у Верховній Раді та обрати уряд технократів, в якому будуть відсутні будь-які прояви «телефонного права». Окрім того, у «Голосі» прагнуть перезавантаження парламентських комітетів та Офісу президента.
«Батьківщина» приєдналася до «ЄС» та «Голосу» з вимогою створення уряду національної єдності, але, як завжди, дещо змінила акценти. Кинувши блискавки в бік Міндіча та його поплічників, Юлія Тимошенко назвала головною причиною корупцію в «Енергоатомі»… реформу корпоративного управління та «безвідповідальні міжнародні наглядові ради».
Але поки що в опозиційних фракціях майбутній «уряд єдності» бачать лише теоретично.
«Коли ми обговорювали коаліцію в минулій каденції парламенту, то два чи три тижні витратили на написання коаліційної угоди з чіткими принципами, – згадує в розмові з «Главкомом» один з найближчих соратників Тимошенко Сергій Власенко. – Наші тодішні партнери припинили її виконувати – і ми з коаліції вийшли. Якщо ми зараз сядемо і домовимося: на час війни – повний мораторій на продаж землі, детінізація економіки, реальна відповідальність за державну власність, відмова від мантр про «найкращу антикорупційну інфраструктуру» і «найкращі наглядові ради», які нас довели до прірви, – тоді можна про щось говорити. Уряд національної єдності треба створювати не навколо прізвищ та портфелів, а навколо стратегії виживання і перемоги. І про те, що треба відкривати Кабмін для професійних людей, я казав і під час призначення Свириденко. Якщо ж ми й далі будемо, як папуги, повторювати, що у нас і так усе найкраще в світі, і не будемо змінювати саму систему, а йти тим самим курсом – то хай цей уряд йде далі, мабуть, без нас».
Нардеп від «ЄС» Володимир Ар’єв зазначає: зараз жоден формат уряду національної єдності чи порятунку неможливо обговорювати, бо з боку влади не видно зустрічної зацікавленості на такі пропозиції.
«Має бути консенсус усіх політичних сил щодо конкретних професійних фігур, роботу яких всі ці сили будуть контролювати. Тут не місце для політичних торгів, як у звичайній демократичній країні за спокійних часів. Це має бути абсолютно новий, чистий формат, – пояснює механізм створення «рятівного Кабміну» соратник Поршенка. – Такий уряд стане перехідним мостом до моменту виборів. І коли настане їхній час, жодна політична сила не отримає несправедливої переваги. Це ідеальна картина, як ми її бачимо, але лише одна «ЄС» нічого не вирішить, доведеться шукати компроміс з іншими. Це вже в інтересах навіть не політичного реноме, а банального інстинкту самозбереження влади – не тільки політичного, а й фізичного. І не тільки влади, а всієї країни».
Монобільшість на межі
Але прагнення опозиції – це поки лише її мрії: аби з нею дійсно почали рахуватися, мають відбутися незворотні процеси у провладній фракції. І зараз надії на це небезпідставні. Співрозмовники «Главкома» в «Слузі народу» прогнозують, що нестабільна монобільшість, нарешті, «розвалиться», і команда Володимира Зеленського вперше зіткнеться з необхідністю формувати коаліцію із залученням інших парламентських гравців. Дефіциту в потенційних партнерах не повинно виникнути. І в цій ролі Банкова в останню чергу хоче бачити Порошенка, який завдяки владі з ніг до голови обвішаний санкціями.
Натомість допомогу кризовій «слузі» можуть надати численні безідейні депутатські групи, які таким чином юридично оформлять фактичну співпрацю з владою плюс виторгують для себе посади та додаткові прибутки. Тут розглядається навіть взаємодія з «конструктивною» «Батьківщиною». Замість «уряду національного порятунку» «слуги» допускають створення коаліційного «уряду технократів», де кілька портфелів можуть дати поносити новим партнерам пропрезидентської сили. Щоправда, є розбіжності, чи можуть в такій коаліції брати участь депутатські групи, що суттєво ускладнить її формування.
Варто згадати, що чинний нині Кабмін пропрацював лише чотири місяці. За цей час прем’єр-міністерка Юлія Свириденко в якихось серйозних скандалах помічена не була, її складно пов’язати безпосередньо з корупцією в «Енергоатомі». Хоча саме вона під час роботи в Мінекономіки брала участь у відборі кандидатів у розформовану після скандалу наглядову раду компанії. Однак, за інформацією «Главкома», прізвище Свириденко таки з’являється в частині скандальних плівок, яка ще не була оприлюднена. Проти голови уряду також грає її реноме ставлениці голови Офісу президента Андрія Єрмака, яке донедавна було їй тільки на користь. Б’є по Свириденко й тактика НАБУ, яке не викладає всі «цікаві розмови» одразу, а «варить жабу» повільно. Ніхто точно не знає, чи не випливуть в цих записах нові прізвища урядовців, тож перезавантажити уряд радикально видається в цих умовах значно логічнішою та безпечнішою опцією.
Єдиним претендентом на прем’єрську посаду наразі є «вічний» особистий кадр Володимира Зеленського та друга за статусом людина у нинішньому Кабміні – Михайло Федоров. У президентському оточенні «Главком» запевнили: проти нього компромату на «плівках Міндіча» бути не може.
Нинішній перший віцепрем’єр-міністр цифрової трансформації об’єднує навколо себе «антиєрмаківську» коаліцію, яку у фракції «Слуга народу» уособлюють голова монобільшості Давид Арахамія та голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. «Здається, що з нинішнім хитанням ситуації проти Єрмака та уряду вони дещо переоцінили власні сили і запустили процеси, які не можуть контролювати», – міркує в розмові з «Главкомом» один з представників монобільшості.
Тим не менш, розмови про те, що Зеленський буде змушений звільнити голову Офісу президента вже цього тижня, аби хоч якось заспокоїти свою фракцію в парламенті, лунають все голосніше.
Першим «слугою», що промовив публічно те, про що інші говорили в кулуарах, став член комітету з держбезпеки та оборони та експредставник президента в Конституційному суді Федір Веніславський. У вівторок ввечері він заявив, що у фракції «досить багато» депутатів, які бажають відставки Єрмака. Серед причин невдоволення колег Веніславський назвав присутність на «плівках Міндіча» персонажа на прізвисько «Алі-Баба», в якому начебто вгадується Єрмак. Раніше голова САП Олександр Клименко розповідав, що «Алі-Баба» роздає вказівки правоохоронним органам щодо атак на САП і НАБУ, хоча антикорупціонери не підтверджували, що під цим псевдо фігурує саме голова Офісу президента.
У вівторок ввечері з подачі окремих ЗМІ з’явилася інформація, що Єрмак попрямував до Лондона, причому пішли чутки, що він планує зустрітися з послом та фаворитом віртуальних президентських перегонів Валерієм Залужним. Але згодом виявилося, що голова Офісу разом з Зеленським прибув до Туреччини на переговори з президентом Ердоганом. Показово, що зустрічав президента згаданий на «плівках Міндіча» секретар РНБО Рустем Умєров, щодо якого також ширилися масовані чутки про те, що начебто відмовляється повертатися до України. Згодом в РНБО такі припущення спростували.
У Туреччині Володимир Зеленський зустрівся із секретарем РНБО Рустемом Умєровим, якого «загубили» в Україні
В опозиції вже називають варіант заміни Єрмаку – експосла України в США Оксану Маркарову. Можливо, це було б непоганим іміджевим кроком, але, за інформацією «Главкома», сама Маркарова не має великого бажання обійняти цю посаду.
Розмови про те, що Маркарову готують до повернення у внутрішню політику (вона вже працювала в 2018-2020 рр. міністром фінансів), активізувалися після того, як Зеленський та Єрмак провели з нею зустріч 14 листопада.
14 листопада Володимир Зеленський та Андрій Єрмак зустрілися з Оксаною Маркаровою. На експосла чекає нове призначення?
Зеленський після зустрічі повідомив, що з Маркаровою обговорювалися «можливі напрями майбутньої співпраці». І навіть окреслив, що це можуть бути за напрямки: відновлення України, зміцнення суспільства та відносини із міжнародними інституціями. В контексті «відновлення» варто згадати й чутки про те, що своє крісло скоро може втратити близький до Єрмака віцепрем’єр з відновлення–міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, роботою якого нібито розчарований президент. Постанову про його звільнення вже зареєстрував невгамовний Ярослав Железняк, але Рада поки не підтримала її направлення до профільного комітету.
Якщо відставка Кулеби – тільки ймовірна, то на посади, які звільняють Галущенко та Гринчук, вже відбувається відбір кандидатів. Хоча то вимушений експрес-режим це навіть важко назвати відбором: претендентом на голову Мін’юсту є голова комітету з правової політики Денис Маслов, на «гаряче крісло» в Міненерго пропонують керівника профільного комітету Андрія Геруса та очільника НАК «Нафтогаз» Сергія Корецького.
Вимоги «бунтівників»
У четвер, після того, як Володимир Зеленський повернеться зі свого турне, після обіду у нього запланована зустріч з президентською фракцією. Частина зі «слуг», не чекаючи зустрічі з президентом, вийшла з заявою. Так, нардепи вимагають, аби всі фігуранти «плівок Міндіча» (а не тільки два міністри) негайно були звільнені. Також «бунтівники» закликають інші фракції парламенту до обговорення засад створення коаліції національної єдності, відкинувши особливо гострі питання. І тільки після цього всім разом відправляти діючий уряд у відставку та обирати новий, сформований з професіоналів без партійних квот та «своїх людей».
Група нардепів «Слуги народу» розповсюдила заяву у зв’язку з антикорупційним розслідуванням НАБУ і САП
Останнім пунктом є переведення відносин у трикутнику «президент-парламент-уряд» в рамки Конституції та дотримання засад парламентсько-президентської республіки. За інформацією «Главкома», в одному з попередніх варіантів заяви пропонувалася вимога перезаснування Офісу президента, але її змінили на більш нейтральну – «важливо, щоб діяльність Офісу Президента України була максимально прозорою, інституційно впорядкованою та позбавленою будь-якого неформального впливу осіб, причетних до корупційних практик». Підписанти заяви звернулися до президента, аби він використав результати розслідування для очищення та оновлення найближчого оточення та посилення довіри до інституту президента.
«Умовно кажучи, це спроба повернути короля в межі королівської влади, – пояснює ініціативу один з підписантів заяви. – І далі вже рятувати країну разом з ним».
Чи прислухається президент до депутатського корпусу і які нестандартні ідеї він готовий запропонувати для подолання цієї важкої кризи, дізнаємося вже у найближчі дні, а, можливо, й години…
Павло Вуєць, «Главком»
