«Вони вирішили» у законі. Депутат пояснив різницю між лобістом та активістом

Народний депутат Денис Маслов уточнив, що вплив на законодавчі процеси без фінансової вигоди не вважається лобізмом колаж: glavcom.ua

Депутат Маслов: Лобізм – це комерційний інтерес, активізм – це публічна позиція

Голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов прокоментував нові правила, що діють в Україні з початку вересня у зв'язку з набранням чинності закону про лобізм. Політик наголосив, що лобізм не можна ототожнювати з активізмом. Про це він сказав в інтерв'ю виданню «Главком».

«У законі є чітке визначення лобізму: якщо особа, яка займається господарською діяльністю, впливає на прийняття нормативно-правових актів у державі та в результаті отримує вигоди – гроші, привілеї, переваги – це лобізм. Якщо ж йдеться про ініціативи без вигод, про ініціативи, не пов’язані з господарською діяльністю, наприклад, збільшення зелених насаджень у місті, це не лобізм», – пояснив народний депутат.

За його словами, активістів, які приходять до парламенту чи Офісу президента, не можна вважати лобістами, якщо їхні дії не мають комерційної вигоди. «Це вираження публічної позиції, участь у політичному діалозі чи відстоювання суспільно значущих тем», – уточнив Маслов.

Крім того, Маслов наголосив, що громадські організації, які отримують фінансування з іноземних грантів, також не є лобістами. «Закон чітко визначає лобізм як діяльність з комерційним інтересом. Отримання міжнародної технічної допомоги також не є лобізмом», – резюмує депутат.

Раніше «Главком» писав, що Закон «Про лобіювання» набув чинності в Україні 1 вересня 2025 року. Водночас Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) запустило Реєстр прозорості – відкриту публічну платформу, яка фіксує та публікує дані про лобістську діяльність.

Тепер усі лобісти автоматично потраплятимуть до Реєстру прозорості. Зокрема, він міститиме інформацію про самих лобістів, їхніх клієнтів та бенефіціарів, сфери та об’єкти лобіювання, звіти про витрати на лобіювання та контакти з державними службовцями.

Цікаво, що Реєстр прозорості став першою інформаційно-комунікаційною системою, авторизованою для забезпечення безпеки за новими стандартами, встановленими в Україні. Його створення було реалізовано за підтримки проекту Фонду Євразія «Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості» (UK DIGIT).

Джерело

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *